Рішення № 31089181, 01.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р.Справа № 11/89-1892(44/576)

Господарський суд Тернопільської області

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса,5ч.

про стягнення заборгованості в сумі 23785,79 грн.

За участю представників сторін

Позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт;

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Київ вул. Ризька,8-А про стягнення 23785,79 грн., із них: 13838,38 грн. заборгованості за поставлений товар, 5945,38 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3210,40 грн. інфляційних нарахувань, 791,63 грн.. 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2010 р., матеріали справи №44/576 передано в порядку ст. 17 ГПК України до господарського суду Тернопільської області за підсудністю, оскільки встановлено, що місцезнаходженням відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" є вул. Леся Курбаса,5ч м. Тернопіль, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЕ №101964.

Ухвалою від 03 грудня 2010 року прийнято справу №44/576 до провадження присвоєно справі №11/89-1892(44/576).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2011 року відкладено розгляд справи на 25 січня 2011 року на 10:00 год., ухвалою суду від 25.01.2011р. розгляд справи відкладено на 01.02.2011р. в зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача по справі та витребовуванням додаткових доказів.

На день розгляду справи представник позивача відповідно до ст..22 ГПК України подав суду уточнення до позовної заяви та просить суд стягнути з відповідача 13838,38 грн. заборгованості за поставлений товар, 3927,42 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2120,75 грн. інфляційних нарахувань та 552,93 грн., що становить 3% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 01.11.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Тернопіль, вул. Леся Курбаса,5ч., ідентифікаційний код 35073676.

27 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (надалі Покупець) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі Постачальник) був укладений договір поставки № 643ТРН 2008, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити і передати товар, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору Постачальник СПД ФО ОСОБА_1 по накладним №№ В-00000253 від 18.03.2008р., В-00000275 від 25.03.2008р., В-00000284 від 28.03.2008р., В-00000327 від 08.04.2008р., В-00000334 від 11.04.2008р., В-00000353 від 18.04.2008р., В-00000363 від 22.04.2008р., В-00000376 від 25.04.2008р., В-00000382 від 29.04.2008р., В-00000391 від 02.05.2008р., В-00000408 від 06.05.2008р., В-00000417 від 09.05.2008р., В-00000434 від 13.05.2008р., В-00000459 від 20.05.2008р., П-00000377 від 07.03.2008р., П-00000441 від 14.03.2008р., П-00000584 від 04.04.2008р. відпустив покупцю товар на загальну суму 14257,24 грн., факт отримання покупцем товару підтверджується підписом представника покупця та відтиском мокрої печатки покупця на вищезазначених накладних.

Відповідно до п.9.7. договору оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 календарних днів від дня одержання товару покупцем. Датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, визнання відповідачем заборгованості в сумі 13 838,38 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2009р., підписаним представниками обох сторін.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.11.2009р. СПД ФО ОСОБА_1 на адресу відповідача була надіслана претензія на суму 18448,25 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" здійснювалась як СПД ФО ОСОБА_1, так і СПД ФО ОСОБА_3

Так, відповідно до накладних, наявних в матеріалах справи, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 по накладним №№ П-00000377 від 07.03.2008р., П-00000441 від 14.03.2008р., П-00000584 від 04.04.2008р. поставив на адресу ТОВ «Вестер Україна»товар на загальну суму 4 696,95 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2009р. відображена загальна сума заборгованості в розмірі 13 838,38 грн., визнана відповідачем перед СПД ФО ОСОБА_1 та СПД ФО ОСОБА_3

Отже, станом на дату звернення з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем по справі СПД ФО ОСОБА_1 за поставлений товар становить 9141,43 грн.

В судовому засіданні позивач по справі СПД ФО ОСОБА_1 заявив клопотання, з якого вбачається, що СПД ФО ОСОБА_3 просить борг ТОВ «Вестер Україна»по підписаних ним накладних розглядати солідарно, в межах поданого позову та порушеного провадження у справі, оскільки постачання товару здійснювалось з одного виробництва і накладні проходили через одну бухгалтерію, яка здійснює фінансові операції по виробництву.

Розглянувши заявлене клопотання, господарський суд вважає його таким, що не підлягає до задоволення з огляду на те, що договір на поставку товару від 27.11.2007р. укладений між ТОВ «Вестер Україна»та СПД ФО ОСОБА_1; позивачем у даній справі виступає суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1; доказів досудової переписки ТОВ «Вестер Україна»з СПД ФО ОСОБА_3 в матеріалах справи немає.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 має право звернутися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів до господарського суду з позовною заявою до ТОВ «Вестер Україна»на загальних підставах.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 в частині основної суми заборгованості такими, що підлягають до часткового задоволення в сумі 9141,43 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 552,93 грн., що становить 3% річних від простроченої суми та 2120,75 грн. інфляційних нарахувань /відповідно до поданого уточнення до позовної заяви/.

За несвоєчасну оплату отриманого товару відповідно до п.3 ст.692 Цивільного кодексу України, п.6 ст.231 Господарського кодексу України позивачем до сплати відповідачу нараховано проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 3927,42 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком нарахованих процентів.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

При частковому задоволенні позову відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Крім того, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить суд вжити заходів що до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна".

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Одним з таких заходів є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України).

За змістом п.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/611 від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обов'язок доведення необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, у т.ч. шляхом накладення арешту на грошові суми, його обґрунтованість, покладається законодавцем на заявника, у разі ініціювання ним перед судом розгляду такого клопотання.

Саме заявник у такому випадку повинен обґрунтувати підстави вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, позивач не надав суду жодних доказів, підтверджуючих що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а відтак оцінивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 15, 530, ч.1 ст. 611,625, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м. Тернопіль вул. Леся Курбаса,5ч.; ідентифікаційний код 35073676 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 9141 грн. 43 коп. заборгованості за поставлений товар; 552 грн. 93 коп., що становить 3% річних від простроченої суми; 2120 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань; 3927 грн. 42 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами; 185 грн. 60 коп. в повернення сплаченого державного мита та 181 грн. 76 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. У задоволенні клопотання Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про забезпечення позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -07 лютого 2011 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук