Рішення № 31089111, 17.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2011 р.Справа № 11/23/5022-641/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" вул. Текстильна, 24 А, м.Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 3 503,57 грн.

За участю представників сторін

Позивача: Cмолінська О.С. -представник, довіреність № 1-1/1867 від 11.05.2011р.;

Відповідача: не з'явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" вул. Текстильна, 24 А, м.Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 3 503,57 грн., із них: 3139,83 грн. заборгованості за одержаний товар, 273,16 грн. інфляційних витрат та 90,58 грн., що становить 3% річних.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, а тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19.04.2011р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 17.05.2005р..

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 10.12.2010р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" вул. Текстильна, 24 А, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 30345109, зареєстроване 08.04.1999р. виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

Відповідно до накладних № 1055 від 24.06.2009р., № 11552 від 07.07.2009р., № 11599 від 08.07.2009р., № 11654 від 08.07.2009р., № 12044 від 14.07.2009р., № 12093 від 15.07.2009р., № 12491 від 21.07.2009р., № 13033 від 29.07.2009р., № 13887 від 12.08.2009р., № 14710 від 26.08.2009р., № 16677 від 30.09.2009р., № 17699 від 20.10.2007р., № 18042 від 28.10.2009р., № 18294 від 03.11.2009р., № 20425 від 18.12.2009р., № 21029 від 30.12.2009р., № 27140 від 25.03.2010р., № 30702 від 19.05.2010р. позивачем ТОВ "Ант" поставлено на адресу СПД ФО ОСОБА_1 товар на загальну суму 5017,55 грн.

Відповідно до прибуткових касових ордерів від 25.03.2010р., 28.04.2010р., 07.05.2010р., 17.05.2010р. відповідачем через касу Товариства сплачено 1877,72 грн.

Станом на дату звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем за одержаний товар становить 3139,83 грн.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.01.2011р. з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 335 про оплату заборгованості в сумі 3139,83 грн., в якій зазначено, що у разі невиконання заявлених у претензії вимог у повному обсязі до 30 днів з часу отримання даної вимоги, ТОВ "Ант" буде змушене звернутися з позовною заявою до господарського суду, окрім цього, будуть пред'явлені вимоги щодо сплати сум пені, збитків та судових витрат.

Надіслана відповідачу претензія про оплату заборгованості за одержаний товар залишена ним без відповіді та задоволення, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу за період з червня 2010р. по березень 2011р. -273,16 грн. інфляційних витрат та 90,58 грн., що становить 3% річних від простроченої суми.

Розглянувши заявлені позовні вимоги в частині нарахованих інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив:

12 січня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТ" на адресу СПД ФО ОСОБА_1 була надіслана претензія за № 335 про оплату заборгованості в сумі 3139,83 грн. із вимогою оплатити наявну заборгованість до 30 днів від часу одержання претензії.

Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як досліджено судом при розгляді даної справи, між сторонами по справі існували позадоговірні відносини, поставка товару здійснювалась позивачем на підставі накладних /наявних в матеріалах справи/, які не містять строку оплати за поставлений товар. Отже, господарським судом не приймаються до уваги положення ч.1 ст.692 ЦК України, оскільки дана норма встановлює подію, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо сплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Ант" 12.01.2011 року звернулося до СПД ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар на протязі 30 календарних днів від моменту отримання претензії.

Отже, дана вимога по своїй суті є вимогою до боржника про сплату боргу за поставлений товар протягом тридцяти календарних днів з моменту одержання претензії на підставі накладних, а не договору та відповідає ч.2 ст.530 ЦК України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Здійснивши перерахунок нарахованих інфляційних витрат та 3% річних з врахуванням надісланої відповідачу претензії - вимоги від 12.01.2011р., в якій позивачем встановлено термін розрахунків протягом 30 календарних днів з дня отримання претензії, господарський суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати в сумі 72,61 грн. та 12,39 грн. -3% річних за період з 11.02.2011р. по 31.03.2011р.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ант" обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення 3139,83 грн. заборгованості за одержаний товар; 72,61 грн. інфляційних витрат та 12 грн. 39 коп., що становить 3% річних, в решті частині господарський суд відмовляє в позові за необґрунтованістю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75,82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 530 Цивільного кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" вул. Текстильна, 24 А, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 30345109 -3139 грн. 83 коп. заборгованості за одержаний товар; 72 грн. 61 коп. інфляційних витрат; 12 грн. 39 коп., що становить 3% річних; 93 грн. 88 коп. в повернення сплаченого державного мита та 217 грн. 22 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук