Постанова № 31088949, 18.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/10328/11

категорія 8.2.6

18 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Павлюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 жовтня 2011 року № 0011942320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 157500, 00 грн. і № 0011952320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 584390, 00 грн., від 01 грудня 2011 року № 0013832320 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1683115, 00 грн. та № 0013822320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 22719, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що грошове зобов'язання по податку на додану вартість нараховано за віднесення до складу податкового кредиту суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг із забезпечення безперебійного газопостачання по нікчемним угодам, однак таке придбання підтверджується податковими накладними, які відповідають вимогам податкового законодавства. Суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 584390, 00 грн. збільшено відповідачем за заниження валових доходів на 444211, 81 грн. поворотної фінансової допомоги, отриманої та неповерненої на кінець звітного періоду від осіб, що не є платниками податку на прибуток; віднесення до складу валових витрат суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг по нікчемним угодам без повного пакета підтверджуючих документів; завищення валових витрат на 279138, 47 грн. витрат по сплаченим відсоткам за використання кредитних коштів, отриманих для придбання компресорної установки; віднесення в IV кварталі 2010 року до складу інших витрат 74666, 67 грн. заборгованості по перерахованим авансовим платежам у червні 2010 року на придбання у ТОВ "Сервіс Автоматика" обладнання і матеріалів; віднесення до витрат амортизаційних відрахувань у сумі 61530, 00 грн. по основним засобам, що не використовувалися у господарській діяльності Товариства у ІІ кварталі 2011 року. Такі висновки податкового органу Товариство спростовує тим, що строк давності по відшкодуванню поворотної фінансової допомоги у 1095 днів не сплив; придбання природного газу підтверджено договорами, актами приймання-передачі природного газу, прийому-здачі виконаних робіт, щомісячними звітами, які повністю відображають зміст господарської операції; судовими рішеннями встановлено правомірність віднесення Товариством до складу валових витрат, пов'язаних з виплатою та нарахуванням процентів за борговим зобов'язанням (кредитом) за придбання компресорної установки, яка використовується у господарській діяльності Товариства; віднесення авансових платежів у сумі 74666, 67 грн. було віднесено до валових витрат за першою подією - датою списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг). В обґрунтування позовних вимог про скасування рішень від 01 грудня 2011 року Товариство зазначило, що вони прийняті за віднесення по уточнюючих деклараціях з податку на прибуток за 9 міс. 2010 року, 2010 рік, І і ІІ квартали 2011 року показників, які не підтверджені документально. Однак, при цьому податковий орган не вказує в акті перевірки, які саме первинні документи можуть їх підтвердити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оспорюванні рішення скасуванню не підлягають, оскільки прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірок, під час яких виявлено заниження Товариством валових доходів на 444211, 81 грн. поворотної фінансової допомоги, отриманої та неповерненої на кінець звітного періоду від осіб, що не є платниками податку на прибуток, віднесення до складу валових витрат суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг по нікчемним угодам без повного пакета підтверджуючих документів, завищення валових витрат на 279138, 47 грн. витрат по сплаченим відсоткам за використання кредитних коштів, отриманих для придбання компресорної установки, віднесення в IV кварталі 2010 року до складу інших витрат 74666, 67 грн. заборгованості по перерахованим авансовим платежам у червні 2010 року на придбання у ТОВ "Сервіс Автоматика" обладнання і матеріалів, віднесення до витрат амортизаційних відрахувань у сумі 61530, 00 грн. по основним засобам, що не використовувалися у господарській діяльності Товариства у ІІ кварталі 2011 року, віднесення до складу податкового кредиту суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг із забезпечення безперебійного газопостачання по нікчемним угодам, а також віднесення до уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 9 міс. 2010 року, 2010 рік, І і ІІ квартали 2011 року показників, які не підтверджені документально.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року було виявлено порушення:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.2.1, 8.2.8 пункту 5.2, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 138.10.5 пункту 138.10, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування податку на прибуток у сумі 467512, 00 грн. (за ІІ півріччя 2010 року - 153784, 00 грн., І квартал 2011 року - 20113, 00 грн., ІІ квартал 2011 року - 467512, 00 грн.) внаслідок заниження валових доходів на 444211, 81 грн. поворотної фінансової допомоги, отриманої та неповерненої на кінець звітного періоду від осіб, що не є платниками податку на прибуток, віднесення до складу валових витрат суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг по нікчемним угодам без повного пакета підтверджуючих документів, завищення валових витрат на 279138, 47 грн. витрат по сплаченим відсоткам за використання кредитних коштів, отриманих для придбання компресорної установки, віднесення в IV кварталі 2010 року до складу інших витрат 74666, 67 грн. заборгованості по перерахованим авансовим платежам у червні 2010 року на придбання у ТОВ "Сервіс Автоматика" обладнання і матеріалів, віднесення до витрат амортизаційних відрахувань у сумі 61530, 00 грн. по основним засобам, що не використовувалися у господарській діяльності Товариства у ІІ кварталі 2011 року;

- пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на додану вартість за червень 2011 року у сумі 105000, 00 грн. за віднесення до складу податкового кредиту суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг із забезпечення безперебійного газопостачання по нікчемним угодам.

За результатами перевірки складено акт № 1648/05-53/23-20/31881723 від 28 вересня 2011 року (а.с. 15-70, том 1).

На підставі вказаного акту податковим органом 10 жовтня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0011942320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 157500, 00 грн. і № 0011952320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 584390, 00 грн.

Також, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" з питань правильності подання та дотримання вимог податкового та іншого законодавства по уточнюючих податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, у ході якої виявлено порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 3 підрозділу 4, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 2658060, 00 грн. (за ІІІ квартали 2010 року - 440052, 00 грн., 2010 рік - 784405, 00 грн., І квартал 2011 року - 984945, 00 грн., ІІ квартал 2011 року - 974945, 00 грн.) і донараховано податку на прибуток у сумі 20685, 00 грн. (за ІІІ квартали 2010 року - 5290, 00 грн., 2010 рік - 8130, 00 грн., І квартал 2011 року - 2500, 00 грн., ІІ квартал 2011 року - 10055, 00 грн.).

Результати перевірки відображено в акті № 1859/05-53/23-20/31881723 від 18 листопада 2011 року (а.с. 12-21, том 2).

На підставі цього акта 01 грудня 2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0013832320 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року на 2658060, 00 грн. та № 0013822320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 20685, 00 грн.

За наслідками розгляду скарги Товариства на зазначені повідомлення-рішення податковим органом проведено повторну позапланову виїзну перевірку і 09 лютого 2012 року прийнято рішення № 667/К-С/10/205 про скасування податкових повідомлень-рішень № 0013822320 у частині застосування 1, 00 грн. фінансової санкції, у решті (20685, 00 грн. основного платежу і 2034, 00 грн. фінансової санкції) - залишено без змін, № 0013832320 у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 974945, 00 грн., в іншій частині (1683115, 00 грн.) залишено без змін.

Щодо заниження валових доходів на 444211, 81 грн. поворотної фінансової допомоги, отриманої та неповерненої на кінець звітного періоду від осіб, що не є платниками податку на прибуток.

В акті перевірки від 28 вересня 2011 року зазначено, що працівниками Товариства придбавались за власні грошові кошти матеріальні цінності, оплачувалися послуги, необхідні для забезпечення господарської діяльності Товариства.

Такі витрати працівників, на думку податкового органу, є поворотною фінансовою допомогою, строк відшкодування якої минув, тому сума цих коштів (444211, 81 грн.) повинна включатися до складу валових доходів.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) валовий дохід підприємства включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Згідно з підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів, або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Отже, із змісту вказаної норми видно, що існує певний порядок здійснення поворотної фінансовою допомоги, а саме: передача коштів безпосередньо платнику податків на певний строк користування.

Судом встановлено, що співробітниками Товариства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 фактично передача коштів товариству не здійснювалась, договорів про надання поворотної фінансової допомоги не укладалось, оскільки починаючи з 2008 року ними здійснено особисті витрати саме на придбання товарів (послуг) у межах господарської діяльності позивача, що стало підставою для оформлення по бухгалтерському обліку на товаристві вказаних коштів, як заборгованості підприємства перед підзвітними особами.

З огляду на викладене, суд вважає, що використані кошти є заборгованістю підприємства перед підзвітними особами і не відповідають поняттю "поворотна фінансова допомога" у розумінні п.п. 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки кошти не передавалися на підставі відповідного договору про надання такої допомоги, а тому визначення позивачу податкового зобов'язання за порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР є безпідставним.

Суд зазначає, що сума такої заборгованості перед співробітниками товариства підлягала б включенню до складу валового доходу, якби залишилася не повернутою після закінчення строку позовної давності, тобто вказана заборгованість набула б ознак безповоротної фінансової допомоги.

Разом з тим, копіями карток рахунку 3721, оборотно-сальдової відомості по співробітникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтверджено, що строк давності у три роки по поверненню Товариством їм понесених витрат у сумі 444211, 81 грн. станом на 30 червня 2011 року (кінцеву дату періоду, за який проводилася перевірка) не сплив.

За таких обставин, коли не минуло три роки з моменту пред'явлення працівниками Товариству звітів по витраченим коштам, підстави для віднесення до складу валових доходів витрат вказаних підзвітних осіб відсутні і, відповідно, відсутні підстави для нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток з цих підстав.

Щодо віднесення до складу валових витрат суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг по нікчемним угодам без повного пакета підтверджуючих документів.

У ході дослідження взаємовідносин позивача з ТОВ "Приват-Енерго" у межах виїзної перевірки перевірючими виявлено віднесення до складу валових витрат суми придбання газу і послуг по нікчемним угодам на загальну суму 1121855, 26 грн. за квітень і червень 2011 року без повного пакета підтверджуючих документів.

Встановлено, що 30 липня 2009 року між позивачем (Споживач) і ТОВ "Приват-Енерго" (Постачальник) підписано договір № 129/ПГ, за умовами якого Постачальник поставляє, а Споживач приймає для промислових потреб природний газ у запланованому обсязі (а.с. 147-150, том 1). А також укладено договір № 130/ВП (а.с. 151-152, том 1) про доручення позивачем (Замовник) ТОВ "Приват-Енерго" виконання послуг із забезпечення безперебійного гозопостачання, починаючи з 01 серпня 2009 року.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 вказаної статті, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підстави та порядок формування платником податків валових витрат регламентується положеннями статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування валових витрат може бути визнано неправомірним.

Про виконання умов вказаних договорів свідчать копії місячних звітів за квітень, червень 2011 року, актів про фактичні обсяги витікань природного газу за квітень, червень 2011 року, актів приймання-передачі природного газу, актів здачі-прийому виконаних послуг, рахунків-фактур, рахунків за транспортування природного газу, банківських виписок, які є у матеріалах справи.

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в акті перевірки від 28 вересня 2011 року податковим органом зроблено висновок про нікчемність укладених з ТОВ "Приват-Енерго" договорів. Однак, позивачем первинними документами підтверджено реальність досліджених господарських операцій з вказаним контрагентом, що у свою чергу доводить необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем валових витрат за квітень і червень 2011 року.

Оскільки позивачем всі витрати по придбанню у ТОВ "Приват-Енерго" і транспортуванню природного газу підтверджено первинними документами, тому підстави для зменшення валових витрат по господарським операціям з вказаним контрагентом та нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток є протиправним.

Щодо завищення валових витрат на 279138, 47 грн. витрат по сплаченим відсоткам за використання кредитних коштів, отриманих для придбання компресорної установки.

В акті перевірки від 28 вересня 2011 року (а.с. 31, том 1) зазначено, що Товариством було придбано компресорну установку вартістю 280400 дол. США у компанії "GNC Galileo s.a." за рахунок кредитних коштів, отриманих в іноземній валюті. Відсотки за користування кредитом підприємство віднесло до складу інших витрат у розмірі 372341, 30 грн. Крім того, Товариство в кінці кожного кварталу проводило перерахунок заборгованості основної суми кредиту і збиток від такого перерахунку включало до складу валових витрат, а прибуток - до валових доходів.

У ході проведення перевірки позивачем було надано дозвіл Управління Держгірпромнагляду на продовження робіт підвищеної небезпеки № 239.10.18-50.50.0 та № 240.10.18-50.50.0 від 27 жовтня 2010 року, у якому не зазначена придбана установка.

Матеріалами справи підтверджено, що 03 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" (Покупець) та компанією "GNC Galileo s.a." (Продавець) підписано контракт № VC-CO-0035 (а.с. 90-105, том 1), предметом якого є компресорна установка Microbox MXL-185-3-1500-35 вартістю 280400, 00 грн.

Для оплати придбаної установки Товариством було укладено договір про відкриття у ВАТ ВТБ Банк валютної кредитної лінії від 26 травня 2008 року № 05.32-00/08-КЛ на 280400, 00 дол. США.

Про оплату придбаної установки свідчить банківська виписка від 29 липня 2008 року (а.с.113, том 1), отримання компресорної установки позивачем підтверджується ВМД та міжнародною товарно-транспортною накладною, копії яких є у матеріалах справи.

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів, компресорна установка була введена в експлуатацію на Товаристві 24 липня 2009 року (а.с. 111, том 1), що свідчить про її використання в господарській діяльності підприємства.

Крім того, право позивача на валові витрати щодо курсової різниці, нарахованої на суму непогашеного валютного кредиту, отриманого для оплати компресорної установки Microbox MXL-185-3-1500-35, вже було підтверджено судовими рішеннями по справі № 0670/5302/12, які набрали законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене та те, що судовими рішеннями по справі № 0670/5302/12 встановлено правомірність віднесення Товариством до складу валових витрат, пов'язаних з виплатою та нарахуванням процентів за борговим зобов'язанням (кредитом) за придбання компресорної установки, тому дані обставини не підлягають додатковому доказуванню і, отже, необгрунтованим є нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток з цих підстав.

Щодо віднесення в IV кварталі 2010 року до складу інших витрат 74666, 67 грн. заборгованості по перерахованим авансовим платежам у червні 2010 року на придбання у ТОВ "Сервіс Автоматика" обладнання і матеріалів.

В акті перевірки від 29 вересня 2011 року (а.с. 33, том 1) вказано, що в 4 кварталі 2010 року Товариство віднесло до складу інших витрат суми заборгованості по перерахованим авансовим платежам у червні 2010 року на придбання обладнання і матеріалів у ТОВ "Сервіс Автоматика", по якому господарський суд Запорізької області розпочав примусове виконання рішення.

Встановлено, що позивач придбав у ТОВ "Сервіс Автоматика" матеріали та обладнання, за що здійснив авансові платежі у сумі 74666, 67 грн.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Товариство у червні 2010 року збільшило валові витрати по першій події - даті списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг) 74666, 67 грн. авансових платежів по придбанню у ТОВ "Сервіс Автоматика" матеріалів та товарів, тобто діяло відповідно до наведених правових норм, тому підстави для збільшення податку на прибуток у цій частині відсутні.

Щодо віднесення до витрат амортизаційних відрахувань у сумі 61530, 00 грн. по основним засобам, що не використовувалися у господарській діяльності Товариства у ІІ кварталі 2011 року (а.с. 33 т. 1).

Із акту перевірки (а.с. 33, том 1) вбачається, що однією з підстав для збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток стали висновки про зайве віднесення Товариством до витрат амортизаційних відрахувань по основним засобам, які не використовувалися у господарській діяльності, а саме: компресорна установка Microbox MXL-185-3-1500-35, у ІІ кварталі 2011 року у сумі 61530, 00 грн.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вже зазначалося вище, 03 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" (Покупець) та компанією "GNC Galileo s.a." (Продавець) підписано контракт № VC-CO-0035 (а.с. 90-105, том 1), предметом якого є компресорна установка Microbox MXL-185-3-1500-35 вартістю 280400, 00 грн.

Для оплати придбаної установки Товариством було укладено договір про відкриття у ВАТ ВТБ Банк валютної кредитної лінії від 26 травня 2008 року № 05.32-00/08-КЛ на 280400, 00 дол. США.

Про оплату придбаної установки свідчить банківська виписка від 29 липня 2008 року (а.с.113, том 1), отримання компресорної установки позивачем підтверджується ВМД та міжнародною товарно-транспортною накладною, копії яких є у матеріалах справи.

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів, компресорна установка була введена в експлуатацію на Товаристві 24 липня 2009 року (а.с. 111, том 1), що свідчить про її використання в господарській діяльності підприємства.

Враховуючи той факт, що використання основного засобу - компресорної установки у господарській діяльності Товариства підтверджується матеріалами справи, тому наведені висновки відповідача про віднесення до валових витрат 61530, 00 грн. амортизації не використовуваної у діяльності установки не відповідають дійсним обставинам справи і не можуть бути підставою для збільшення суми податку на прибуток.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг із забезпечення безперебійного газопостачання по нікчемним угодам.

В акті перевірки (а.с. 47, том 1) зазначено, що у червні 2011 року Товариством віднесено до складу податкового кредиту 105000, 00 грн. ПДВ із суми придбання у ТОВ "Приват-Енерго" газу і послуг із забезпечення безперебійного газопостачання по нікчемним угодам.

Що ж стосується формування податкового кредиту, то згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Як вже встановлено судом, 30 липня 2009 року між позивачем (Споживач) і ТОВ "Приват-Енерго" (Постачальник) підписано договір № 129/ПГ, за умовами якого Постачальник поставляє, а Споживач приймає для промислових потреб природний газ у запланованому обсязі (а.с. 147-150, том 1). А також укладено договір № 130/ВП (а.с. 151-152, том 1) про доручення позивачем (Замовник) ТОВ "Приват-Енерго" виконання послуг із забезпечення безперебійного гозопостачання, починаючи з 01 серпня 2009 року.

Про виконання умов вказаних договорів свідчать копії місячного звіту за червень 2011 року, акту про фактичні обсяги витікань природного газу за червень 2011 року, актів приймання-передачі природного газу, актів здачі-прийому виконаних послуг, рахунків-фактур, рахунків за транспортування природного газу, банківських виписок, які є у матеріалах справи.

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в акті перевірки від 28 вересня 2011 року податковим органом зроблено висновок про нікчемність укладених з ТОВ "Приват-Енерго" договорів. Однак, позивачем первинними документами підтверджено реальність досліджених господарських операцій з вказаним контрагентом, що у свою чергу доводить необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту за червень 2011 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у червні 2011 року ПДВ з ціни отриманого природного газу у розмірі 105000, 00 грн.

Щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1683115, 00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 20684, 00 грн.

Як зазначено в акті повторної перевірки № 126/05-53/23-20/31881723 від 06 лютого 2012 року (а.с. 22-33, том 2), проведеною перевіркою значення рядка уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства "витрати операційної діяльності" задекларовано показник 1579659, 00 грн., що не підтверджений первинними документами, за 4 квартал 2011 року по рядку 06 уточнюючої декларації "інші витрати діяльності" задекларовано показник - 189691, 00 грн., який є безнадійною дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок перерахування попередньої оплати ТОВ "Центр".

У судовому засіданні представники сторін пояснили, що фактично товариство на порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в уточнюючій декларації з податку на прибуток задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду за 1 квартал 2011 року в розмірі 974945,00 грн., що призвело до завищення суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 1683115 грн.

Як встановлено судом, за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" подало уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства, а саме:

- три квартали 2010 року - збільшено валові витрати на 440052, 00 грн., що зумовило від'ємне значення об'єкта оподаткування - 418892, 00 грн.;

- 2010 рік - збільшено валові витрати на 784405, 00, 00 грн., що зумовило від'ємне значення об'єкта оподаткування - 751887, 00 грн.;

- І квартал 2011 року - збільшено валові витрати на 984945, 00 грн., що зумовило від'ємне значення об'єкта оподаткування - 974945, 00 грн.;

- ІІ квартал 2011 року - відображено рядок 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" у сумі 974945, 00 грн., що зумовило від'ємне значення об'єкта оподаткування - 931228, 00 грн.

Щодо висновку податкового органів про порушення товариством п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, то суд зазначає, що вказана норма не є текстуальним (буквальним) їх тлумаченням, оскільки фактично, ні в першому, ні в другому абзаці пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, жодного обмеження, у вигляді неврахування платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року, немає. Навпроти, законодавець чітко визначив: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II кварталу 2011 року". Оскільки від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік приймає участь у розрахунку об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року у складі валових витрат (через рядок 04.9, який входить до складу рядка 04), то, поза всяким сумнівом, воно має впив і на показники декларації за II квартал 2011 року, однак вже не як від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а як від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року.

Оскільки наведені в актах позапланових виїзних перевірках позивача обставини щодо порушення ним вимог підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, не знайшли свого підтвердження рішення суб'єкта владних повноважень, в основу якого покладено ці висновки, є незаконним.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно здійснено уточнення показників валових витрат за період, що перевірявся, з урахуванням положень податкового законодавства, у визначений строк, тому підстави для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року на 1683115, 00 грн. у податкового органу відсутні.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 жовтня 2011 року № 0011942320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість усього 157500, 00 грн. і № 0011952320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток всього 584390, 00 грн., від 01 грудня 2011 року № 0013832320 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1683115, 00 грн. та № 0013822320 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 22719, 00 грн. прийняті з порушенням норм податкового законодавства, без врахування дійсних обставин справи, а позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.10.2011 року № 0011952320, № 0011942320 та від 01.12.2011 року № 0013832320, № 0013822320.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 23 квітня 2013 р.