Постанова № 31088940, 22.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2537/13-a

категорія 11.5

22 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Павлюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанов,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними і скасувати постанови по виконавчому провадженню № 20833066 від 06 жовтня 2010 року про стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. і виконавчого збору у розмірі 13745, 95 грн., постанови від 28 жовтня 2010 року про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн., а також визнати протиправними дії Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції щодо їх прийняття. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_2 № 7328 від 01 липня 2010 року визначено право АТ "Імексбанк" на стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 137459, 45 грн. за рахунок заставного майна - автомобіля марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. В ході примусового виконання вказаного напису державним виконавцем прийнято оспорювані постанови, які є протиправними, оскільки сам напис рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 березня 2011 року скасовано, витрати на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. документально не підтверджені, вимоги, за невиконання яких застосовано 170, 00 грн. штрафу, позивач не отримував.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представник відповідача в останнє судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У попередньому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити, оскільки оспорювані постанови прийняті правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Встановлено, що на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції перебував виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_2 № 7328 від 01 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Імексбанк" боргу у сумі 137459, 45 грн. за рахунок заставного майна - автомобіля марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 добровільно, у наданий термін до 18.08.2010 року, боргу у сумі 137459, 45 грн. державним виконавцем 06 жовтня 2010 року прийнято постанову про стягнення з боржника 13745, 95 грн. виконавчого збору та постанову про стягнення 322, 33 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 45 Закону, кошти виконавчого провадження складаються з:

коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;

авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону;

стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

На виконання Закону України "Про виконавче провадження" розроблена Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Мінюсту від 15 грудня 1999 року № 74/5, яка визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 4.15.2 вказаної Інструкції, про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3).

Із змісту наведених норм слідує, що розмір витрат на проведення виконавчих дій повинен не лише бути зазначений в акті виконавця, а і підтверджений документально із доданням копій таких документів до акта.

Суд зазначає, що у матеріалах виконавчого провадження міститься лише акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. від 06 січня 2010 року, їх документальне підтвердження відсутнє. Таке підтвердження не надано і представником відповідача у ході розгляду справи.

Враховуючи те, що витрати на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. державним виконавцем фінансовими документами не підтверджено, тому підстави для їх стягнення з ОСОБА_1 відсутні, отже, протиправною є відповідна постанова від 06 жовтня 2010 року.

Згідно з статтею 46 Закону, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження № 20833066 від 12 серпня 2010 року боржникові ОСОБА_1 надано строк для добровільного виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_2 № 7328 від 01 липня 2010 року. У цей строк боржник добровільно виконавчий напис не виконав, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження та не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні.

За таких обставин, постанова від 06 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 13745, 95 грн. (10% від фактично стягненої суми за виконавчим документом) винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Суд не бере до уваги рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15.03.2011 року, яким скасовано виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_2 № 7328 від 01 липня 2010 року про звернення стягнення на автомобіль позивача марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки на момент винесення оскарженої постанови відповідача виконавчий напис був чинний, а суд перевіряє правомірність рішення, дії суб'єкта владних повноважень лише на момент їх вчинення.

Також, у межах виконавчого провадження № 20833066 за невиконання законних вимог державного виконавця постановою від 28 грудня 2010 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170, 00 грн.

Відповідно до статті 88 Закону, за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

Із матеріалів справи вбачається, що на позивача накладено штраф за невиконання вимог виконавця № 53561/13 від 25 серпня 2010 року і № 58514/13 від 24 вересня 2010 року.

При цьому відповідачем, всупереч положенням статті 71 КАС України, не доведено, що обидві вимоги були доведені до відома ОСОБА_1 та він їх отримував. За таких обставин, коли відповідач не довів правомірності свого рішення про накладення на позивача штрафу, суд вважає, що воно є протиправним і, відповідно, постанова від 28 грудня 2010 року підлягає скасуванню.

Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, є вимоги про визнання протиправними і скасування постанов Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 06 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 322,33 грн. та від 28 грудня 2010 року про накладення на нього штрафу у розмірі 170,00 грн., а вимога про скасування постанови від 06 жовтня 2010 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 13745, 95 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 181 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 06.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 322,33 грн. (ВП №20833066) та від 28.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170,00 грн. (ВП №20833066).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 68,82 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 29 квітня 2013 р.