Рішення № 31087576, 24.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2013 р. Справа № 911/425/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 8669881,87 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Зайцева І.В. (довіреність №28/12/09Н від 1 лютого 2012 року);

від відповідача: Худяков А.Г. (довіреність №791/18 від 25 липня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (далі - відповідач) про стягнення 8669881,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов генеральної кредитної угоди №03-01/001 від 4 січня 2006 року та укладених на її підставі договору овердрафту за №015/14/647 від 22 грудня 2010 року, кредитного договору №010/14/646 від 22 грудня 2012 року та кредитного договору №010/42-0-1/710 від 21 квітня 2011 року. В результаті неналежного виконання взятих на себе зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліс» позивач звернувся з даними позовом до суду щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором овердрафту у розмірі 1096930,55 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 900905,68 грн., заборгованості за процентами у розмірі 119382,31 грн., пені по кредиту у розмірі 72682,99 грн. та пені по процентам у розмірі 3959,57 грн., за кредитним договором №010/14/646 у розмірі 5238443,78 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4360000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 507920,07 грн., пені по кредиту у розмірі 350452,20 грн., та пені по процентам у розмірі 20071,51 грн. та за кредитним договором №010/42-0-1/710 у розмірі 2334507,54 грн., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1885000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 286034,75 грн., пені по кредиту у розмірі 152453,94 грн. та пені по процентам у розмірі 11018,85 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 7 лютого 2013 року та призначено справу до розгляду на 20 лютого 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

3 квітня 2013 року через канцелярію суду позивачем подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дане клопотання задоволено судом, розгляд справи №911/425/13-г здійснювався за допомогою фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник відповідача не скористався правом, наданим йому ст. 59 ГПК України та не подав до суду письмово відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 24 квітня 2013 року представником відповідача було заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для підготовки письмових пояснень.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд вважає, що заявлене представником відповідача клопотання спрямоване на затягування судового розгляду справи, так як, представник відповідача був присутній у судових засіданнях 5 березня 2013 року, 3 квітня 2013 року та 24 квітня 2013 року, однак, письмових пояснень по суті спору до суду не подав, хоча ухвалами суду від 7 лютого 2013 року, від 20 лютого 2013 року та від 3 квітня 2013 року судом вимагалось надання відповідачем відзиву на позов з документальним обґрунтуванням.

Враховуючи межі строку розгляду господарським судом спору, у відповідності до ст. 69 ГПК України 24 квітня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем (за договором - позичальник) 4 січня 2006 року укладеного генеральну кредитну угоду №03-01/001 (далі - ГКУ).

Згідно пункту 1.1 ГКУ кредитор, на підставі цієї генеральної кредитної угоди, зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 1.2 загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 1500000,00 грн. строком до 4 січня 2008 року.

Додатковою угодою №001/31/03/033 від 4 січня 2008 року пункт 1.2 ГКУ викладено в наступній редакції: «загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, в будь-який момент дії даної угоди не повинен перевищувати 8000000,00 грн., з наступними сублімітами: 1435000,00 грн. - рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Мрія» (ВАТ «ВТБ»); 3100000,00 грн. - фінансування поточної діяльності; 3465000,00 грн. - монтаж та реконструкція системи охолодження повітря приміщень ковбасного цеху, придбання обладнання».

Додатковою угодою №001/34/04/056 від 1 квітня 2008 року пункт 1.2 ГКУ викладено в наступній редакції: «загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, в будь-який момент дії даної угоди не повинен перевищувати 8650000,00 грн., з наступними сублімітами: 1349000,00 грн. - рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Мрія» (ВАТ «ВТБ»); 5065000,00 грн. - фінансування поточної діяльності; 1500000,00 грн. - монтаж та реконструкція системи охолодження повітря приміщень ковбасного цеху, придбання обладнання; 736000,00 грн. - НКЛ для придбання обладнання».

Додатковою угодою №03-01/001/04 від 20 січня 2009 року пункт 1.2 ГКУ викладено в наступній редакції: «загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, в будь-який момент дії даної угоди не повинен перевищувати 8363000,00 грн., з наступними сублімітами: 1062000,00 грн. - рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Мрія» (ВАТ «ВТБ»); 5065000,00 грн. - фінансування поточної діяльності; 1500000,00 грн. - монтаж та реконструкція системи охолодження повітря приміщень ковбасного цеху, придбання обладнання; 736000,00 грн. - НКЛ для придбання обладнання».

Додатковою угодою №03-01/001/7 від 22 грудня 2010 року пункт 1.2 ГКУ викладено в наступній редакції: «загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, в будь-який момент дії даної угоди не повинен перевищувати 6720000,00 грн., з наступними сублімітами: 430000,00 грн. - рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Мрія» (ВАТ «ВТБ»); 5500000,00 грн. - фінансування поточної діяльності; 640000,00 грн. - монтаж та реконструкція системи охолодження повітря приміщень ковбасного цеху, придбання обладнання; 150000,00 грн. - НКЛ для придбання обладнання».

Додатковою угодою №03-01/001/8 від 21 квітня 2011 року пункт 1.2 ГКУ викладено в наступній редакції: «загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, в будь-який момент дії даної угоди не повинен перевищувати 8187142,88 грн., з наступними сублімітами: 287037,20 грн. - рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Мрія» (ВАТ «ВТБ»); 7490905,68 грн. - фінансування поточної діяльності; 409200,00 грн. - монтаж та реконструкція системи охолодження повітря приміщень ковбасного цеху, придбання обладнання.».

Додатковою угодою №03-01/001/10 від 30 грудня 2011 року пункт 1.2 ГКУ викладено в наступній редакції: «загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, в будь-який момент дії даної угоди не повинен перевищувати 7593913,28 грн., з наступними сублімітами: 57407,60 грн. - рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Мрія» (ВАТ «ВТБ»); 7490905,68 грн. - фінансування поточної діяльності; 45600,00 грн. - монтаж та реконструкція системи охолодження повітря приміщень ковбасного цеху, придбання обладнання.».

Згідно пункту 2.1 ГКУ кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

На виконання умов ГКУ 22 грудня 2010 року між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем (за договором - позичальник) укладено договір овердрафту №015/14/647.

Відповідно до пункту 1.1 договору овердрафту кредитор на умовах цього договору надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з поточного рахунку №26003726186634 в Київській регіональній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо.

Згідно пункту 1.2 договору овердрафту з моменту здійснення вказаних у п. 1.1 договору платежів кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом.

Пунктом 1.4 договору овердрафту встановлено, що станом на день укладання цього договору ліміт овердрафту складає 1000000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору овердрафту проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 18,0% річних.

Крім того, пунктом 2.2 договору овердрафту встановлено, що за весь строк безперервного дебетового сальдо у випадку перевищення позичальником максимального строку безперервного дебетового сальдо або у випадках та з дати передбаченої п. 5.5 та п. 6.10 договору, позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами з розрахунку процентної ставки в розмірі 35% річних.

Пунктом 5.5 договору овердрафту встановлено, що наявність безперервного дебетового сальдо протягом 45-ти календарних днів та/або накладення арешту на поточний рахунок позичальника є суттєвою зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні цього договору, та настання цих обставин є підставою для зміни наступних умов цього договору: ліміт овердрафту скасовується, сума заборгованості позичальника за овердрафтом переноситься на позичковий рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів.

Пунктом 1.1 додаткової угоди №015/14/647/1 від 30 грудня 2011 року до договору овердрафту сторони погодили, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником спливає 13 червня 2012 року.

Додатком 1 до додаткової угоди №015/14/647/1 від 30 грудня 2011 року сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом (том 1, а.с. 44).

Судом встановлено, що у зв'язку із накладенням арешту на поточний рахунок ТОВ «Поліс» згідно постанови про арешт коштів боржника від 4 березня 2011 року розпорядження відділу супроводження кредитів від 14 березня 2011 року заборгованість за овердрафтом у розмірі 990905,68 грн. було перенесено на рахунок строкової заборгованості.

Отже, з 14 березня 2011 року, режим кредитування із овердрафту було змінено на невідновлювальну кредитну лінію.

22 грудня 2010 року між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем (за договором - позичальник) укладено кредитний договір №010/14/646 «відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» до генеральної угоди (далі - договір кредиту 1).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору 1 кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4500000,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користуванням кредитом та комісію, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору 1 кінцевий термін погашення кредиту позичальником спливає 16 грудня 2011 року.

Плата за користування кредитом, у відповідності до пункту 2.1 кредитного договору 1, розраховується на основі процентної ставки в розмірі 17.0% річних.

Відповідно до пункту 14.4 кредитного договору 1 за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 1.1. додаткової угоди №010/14/646/1 від 30 грудня 2011 року до кредитного договору 1 встановлено, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником спливає 13 червня 2012 року.

Відповідно до пункту 1.2 додаткової угоди плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі: з 22 грудня 2010 року по 29 грудня 2011 року - 17,0% річних; з 30 грудня 2011 року - 25,0% річних.

30 грудня 2011 року між сторонами погоджено графік погашення заборгованості за кредитом (том 1, а.с. 60).

21 квітня 2011 року між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем (за договором - позичальник) укладено кредитний договір №010/42-0-1/710 «відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» до генеральної угоди (далі - договір кредиту 2).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору 2 кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2000000,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користуванням кредитом та комісію, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору 2 кінцевий термін погашення кредиту позичальником спливає 11 липня 2011 року.

Плата за користування кредитом, у відповідності до пункту 2.1 кредитного договору 1, розраховується на основі процентної ставки в розмірі 14,0% річних.

Відповідно до пункту 14.4 кредитного договору 2 за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 1.1. додаткової угоди №010/42-0-1/710/2 від 30 грудня 2011 року до кредитного договору 2 встановлено, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником спливає 13 червня 2012 року.

Відповідно до пункту 1.2 додаткової угоди плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі: з 21 квітня 2011 року по 10 липня 2011 року - 14,0% річних; з 11 липня 2011 року по 29 грудня 2011 року - 16,0% річних; з 30 грудня 2011 року - 25,0% річних.

30 грудня 2011 року між сторонами погоджено графік погашення заборгованості за кредитом (том 1, а.с. 76).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, позивач виконав належним чином, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 109-141).

Проте, відповідач вимоги кредитних договорів в частині обов'язку погашення грошових зобов'язань згідно графіків надання та погашення кредитів належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за договором овердрафту, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 900905,68 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 119382,31 грн., за кредитним договором №010/14/646, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4360000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 507920,07 грн. та за кредитним договором №010/42-0-1/710, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1885000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 286034,75 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором овердрафту, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 900905,68 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 119382,31 грн., за кредитним договором №010/14/646, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4360000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 507920,07 грн. та за кредитним договором №010/42-0-1/710, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1885000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 286034,75 грн. залишились непогашеними. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором овердрафту, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 900905,68 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 119382,31 грн., за кредитним договором №010/14/646, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 4360000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 507920,07 грн. та за кредитним договором №010/42-0-1/710, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1885000,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 286034,75 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту за договорами у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, за договором овердрафту у розмірі 72682,99 грн., за кредитним договором №010/14/646 у розмірі 350452,20 грн. та за кредитним договором №010/42-0-1/710 у розмірі 152453,94 грн.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за договорами у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, за договором овердрафту у розмірі 3959,57 грн., за кредитним договором №010/14/646 у розмірі 20071,51 грн. та за кредитним договором №010/42-0-1/710 у розмірі 11018,85 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе, 20, код 05479987) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вул. Пирогова,7-7Б, код 23494105) - 7145905 (сім мільйонів сто сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 68 коп. заборгованості за кредитом, 913337 (дев'ятсот тринадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 13 коп. заборгованості за процентами, 575589 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 13 коп. пені по кредиту, 35049 (тридцять п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 93 коп. пені по процентам та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25 квітня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.