Рішення № 31086514, 16.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2013 р. Справа № 911/885/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про стягнення 20724,97 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Іваненко І.П. (довіреність №91/2012/12/18-1 від 18 грудня 2012 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - відповідач) про стягнення 20724,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №033-1153-9 від 16 листопада 2009 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриману теплову енергію за період з 1 грудня 2012 року по 1 лютого 2013 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 19640,04 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 861,31 грн., 3% річних в розмірі 172,73 грн. та інфляційні втрати в розмірі 50,89 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15 березня 2013 року та призначено справу до розгляду на 2 квітня 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 2 квітня 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 16 квітня 2013 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 15 березня 2013 року та від 2 квітня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

16 квітня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - енергопостачальна організація) та відповідачем (за договором - абонент) 16 листопада 2009 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді за №033-1153-9.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом даного договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року: в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно пункту 2 додатку №4 до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії споживаємої теплової енергії.

Пунктом 5 додатку №4 до договору встановлено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число, самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно пункту 7 додатку №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

На виконання умов договору позивач в період з 1 грудня 2012 року по 1 лютого 2013 року поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами), проте, відповідач за отриману теплову енергію з позивачем не розрахувався, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 19640,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 2 квітня 2013 року та 16 квітня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 15 березня 2013 року та від 2 квітня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийняту у позивача теплову енергію за період з 1 грудня 2012 року по 1 лютого 2013 року. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 19640,04 грн. заборгованості за прийняту теплову енергію підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 861,31 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 172,73 грн. та інфляційні втрати у сумі 50,89 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) - 19640 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 04 коп. заборгованості, 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 31 коп. пені, 172 (сто сімдесят дві) грн. 73 коп. 3% річних, 50 (п'ятдесят) грн. 89 коп. інфляційних втрат та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 квітня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.