Рішення № 31086995, 23.04.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1196/13-ц

Провадження № 2/265/785/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

при секретарі Тушкановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування», про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої в результаті злочину. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що 13 вересня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив п.п. 1.7, 12.3 ПДР України правил безпеки дорожнього руху, а саме здійснив рух на проїжджій частині по проспекту Перемоги зі сторони вулиці Ломізова в напрямку вулиці М.Маклая у місті Маріуполі, підїжджаючи до перехрестя проспекту Перемоги з автодорогою, яка пролягає до торгового центру «Амстор», діючи необережно, маючи обєктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою і рухом пішоходів, своєчасно виявивши пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частинну проспекту Перемоги з центру проїжджої частини з ліва направо відносно напрямку руху автомобіля, проявляючи злочинну самовпевненість, своєчасно не вжив міри для зменшення швидкості, в тому числі до повної зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд передньої лівою частиною автомобіля на позивачку ОСОБА_1 У результаті наїзду їй були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, ушибу шийного відділу позвоночника, закритого перелому верхньої та нижньої ветві правої седалищьної кістки зі зміщенням відломків, деформацією запірательного отвору, лівого колінного суставу, крайових переломів внутрішнього і зовнішнього мищелков великоберцової кістки, міжмищелкового возвишення, головки малоберцової кістки зі зміщенням відломків, підвивихом бедра до тилу, підшкіряної гематоми правого бедра, ушибів мяких тканей обличчя, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та потягли за собою довготривалий розлад здоровя. Вина відповідача у скоєні злочину у відношенні позивачки встановлена вироком суду, який набрав чинності 19 жовтня 2012 року. В наслідок ДТП та заподіяних їй тілесних ушкоджень, вона перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Маріупольської міської лікарні № 4. Неправомірними діями відповідача їй спричинена матеріальна шкода, яка складається із витрат на лікування придбання медикаментів на суму в розмірі 4924 гривень. Крім матеріального збитку відповідачем їй завдано і моральну шкоду. В наслідок ДТП вона пережила сильний фізичний біль, довгий час знаходилась на лікуванні, у звязку з чим була позбавлення звичного образу життя. Після чого від отриманих тілесних ушкоджень страждає на головний біль, біль у коленому суставі. Також моральна шкода їй спричинена неуважною до нею поведінкою відповідача. З урахуванням викладеного, вона оцінює спричинену їй моральну шкоду в сумі 5 000 гривень.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 березня 2013 року залучено по справі у якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «ХДІ страхування».

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та дала пояснення аналогічні позовній заяві. Пояснила, що внаслідок спричинених їй тілесних ушкоджень, вона вимушена була купувати ліки відповідно до наданих нею до суду чеків, однак чому на зазначених чеках відсутні дати, а деякі чеки датовані раніше ніж сталося ДТП, пояснити не змогла. Просила суд задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не зявився, просив розглянути справу за його відсутністю. Представник відповідача, що діє на підставі угоди про надання правової допомоги, ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що спричинену позивачці шкоду повинна відшкодувати Страхова компанія ПАО «ХДІ страхування», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована, що підтверджується страховим полісом. Він в добровільному порядку виплатив позивачці 1000 гривень франшизи. .

Представник відповідача, Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» до судового засідання не зявився, просив розглянути справу за його відсутністю. У письмових запереченнях, наданих до суду просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне. Позивачка в порушення ЗУ «Про страхування цивільної відповідальності» не зверталася до страховика з відповідною заявою з

встановленою законом процедурою надання доказів, у звязку з чим ПАТ «ХДІ страхування» не розглядалось питання і не приймалось жодного рішення щодо виплати коштів страхового відшкодування на користь ОСОБА_1. Вважає, що таким чином, оскільки ПАТ «ХДІ страхування» не порушувались права позивачки, то у неї не має права вимоги до них. Крім того, заперечуючи по суті позовних вимог, зазначив, що надані ОСОБА_1 копії фіскальних чеків є неналежними та недопустимими доказами, оскільки на них відсутні обовязкові реквізити, такі як дата проведення розрахункової операції, а деякі з наданих позивачкою фіскальних чеків оформлено значно раніше за дату ушкодження її здоровя. Куплені ліки позивачкою ж не підтверджені рецептом лікуючого лікаря, випискою з історії хвороби. Окрім того, відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 жовтня 2012 року, з засудженого ОСОБА_2 стягнуто на користь КУ «Маріупольської міської лікарні № 4» витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_1 у сумі 5302,44 гривень.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові матеріали даної справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 жовтня 2012 року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у відношенні потерпілої ОСОБА_1 і йому призначено кримінальне покарання. Стягнуто на користь КУ «Маріупольської міської лікарні № 4 ім.І.К.Мацука» витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 5302,44 гривень.

Відповідно до оглянутої з матеріалів зазначеної кримінальної справи довідки КУ «Маріупольської міської лікарні № 4 ім.І.К.Мацука», загальна вартість лікування ОСОБА_1 за 25 ліжко-днів склала 5302,44 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винні дії в спричиненні ОСОБА_2 шкоди ОСОБА_1 встановлені вищезазначеним вироком суду і враховується судом в межах вирішення даної цивільної справи як доведені.

У відповідності до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, в сенсі наведених норм відповідач ОСОБА_2, як власник джерела підвищеної небезпеки, має нести зобовязання по відшкодуванню позивачці шкоди, спричиненої ДТП.

Разом з тим, згідно із полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3783213 від 29.04.2011р. страховиком ПАТ «ХДІ страхування» застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами на випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21011 державний номерний знак Ж 2904ДЦ.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На виконання ст.ст. 22-24 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачка не звернулась до страховика із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, спричинену життю та здоровю, що передбачено п.35.1 ст.35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Однак, як вбачається з заперечень представника відповідача ПАТ «ХДІ страхування», між сторонами виник спір щодо суми заявленою позивачкою до сплати матеріальної шкоди, а тому суд вважає що позовні вимоги в цій частині повинні бути розглянуті судом по суті.

Так, як вбачається з виписки з історії хвороби ОСОБА_1, остання з 13 вересня по 07 жовтня 2011 року знаходилась в травматологічному відділенні лікарні №4 міста Маріуполя з діагнозом: ушиб шийного відділу позвоночника, грудної клітини, закритий переломленої та седалищної кісті з права, закритий перелом верхньої та нижньої ветві правої седалищної кістки зі зміщенням відломків, деформацією запірательного отвору, лівого колінного суставу, крайових переломів внутрішнього і зовнішнього мищелков великоберцової кістки, міжмищелкового возвишення, ушибів мяких тканей обличчя. Після виписки рекомендовано наступні препарати: кальцемін, фламідез, траумель, кальциєвая дієта. З зазначеної виписки не вбачається, що позивачці призначалися препарати та ліки, зазначені у чеках на суму 4924 гривень, якими остання обґрунтовує свої позовні вимоги .

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачці, який вона просить стягнути з відповідачів, зазначений в загальній сумі 4924 гривень, позивачка підтверджує у судовому засіданні оригіналами чеків на придбання ліків. Однак, позивачкою на підтвердження своїх доводів не надано суду рецепта лікуючого доктора або випискою з історії хвороби. Касові чеки про придбання ліків, надані позивачкою, не містять у собі таких обовязкових реквізитів як дату та час проведення розрахункової операції, деякі ж фіскальних чеків наданих позивачкою в обґрунтування позовних вимог з зазначенням дати операції, що мала місце ще до 13 вересня 2011 року дати ДТП.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки позивачкою в обґрунтування своїх заявлених позовних вимог не було надано належних доказів, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 4924 гривень.

Вирішуючи питання щодо компенсації моральної шкоди, заявленої позивачкою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами і доповненнями моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до ст. 23 ч. 2 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно статті 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у статті 9 цього Закону(51000 гривень). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд знаходить переконливими доводи позивачки ОСОБА_1 щодо того, що в результаті ДТП вона пережила сильний стрес та фізичну біль, у неї виникли негативні емоції і переживання, які стали причиною її душевних страждань, вона втратила колишній стан душевного спокою, їй були заподіяні тілесні ушкодження, порушився весь нормальний уклад її життя, що приносить їй додаткові душевні страждання, і вважає необхідним, зважаючи на положення ст.ст. 23, 1167 ЦК України задовольнити її позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Стягнувши на її користь з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2450 гривень, а з ПАТ «ХДІ страхування» в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 гривень, в рамках встановленого законом ліміту.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд виходить з положень ч.3 ст. 88 ЦПК України та з урахуванням того, що позивачка, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору при подачі позову та її позов задоволено частково, та вважає необхідним стягнути в дохід держави з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114,70 грн. кожного.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,61, 88, 212-215,218 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «ХДІ страхування», про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої в наслідок злочину - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (п/р 26500000000132 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ МФО 300023, код ЄДРПОУ 22868348, ІПН 228683426507) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2550 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2450 гривень.

В частині стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 4924 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (п/р 26500000000132 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ МФО 300023, код ЄДРПОУ 22868348, ІПН 228683426507) на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя