Рішення № 31084466, 29.04.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

У.н. 1214/6148/2012

Н.п. 2/415/72/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2013 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретаріБандуровій В.І.,

за участю представника відповідачаОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Лисичанського міського суду з позовом, в якому вказали, що 22.12.2010 р. о 13-50 год., відповідач, керуючи транспортним засобом марки OPEL-KADETT, н/зВВ2503АІ, на перехресті вулиць ОСОБА_6 Визволителів м. Рубіжне, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки DAEWOO-LANOS, н/з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 16.3 ПДР України, внаслідок чого автомобіль відповідача також скоїв зіткнення з керованим ОСОБА_2 автомобілем марки ВАЗ 21063, н/з Т3355ВГ, вякмоу знаходилася ОСОБА_4. В результаті ДТП автомобіль позивачів ОСОБА_2 отримав значні механічні пошкодження, а ОСОБА_4 тілесні ушкодження. 19.01.2011 року постановою Лисичанського міського суду ОСОБА_5 піддано за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Після уточнення позовних вимог (а.с.55-57) просили стягнути моральну шкоду по 70 000 грн. кожному, мотивуючи позов тим, що пошкоджене належне позивачам ОСОБА_2 майно, неможливість повного відновлення і використання автомобілю, відсутність коштів на його ремонт, ушкодження психологічного здоровя; переживання за протиправну поведінку стосовно себе і близьких, проведення новорічних свят у ліжку, приймання лікарських препаратів, страх їзди у транспорті, зміна місця роботи ОСОБА_3, позивачка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.

Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в судовому засіданні обставини, викладені в уточненій позовній заяві, підтримали, дали пояснення, аналогічні викладеному в ній. Позивач ОСОБА_2 доповнив, що раніше автомобіль потрапляв у ДТП, але пошкодження були незначними.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання під час розгляду справи за уточненими вимогами не зявилася, просила справу розглядати за її відсутності.

Також, позивачі відмовилися від оплати призначеної судом судово-психологічної експертизи у звязку з відсутністю коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, бо розмір шкоди позивачами не доведений, відповідальність застрахована ПАТ Українська екологічна страхова компанія.

Суд дослідив письмові докази: свідоцтва про народження, шлюб і розірвання шлюбу; відповідь ГУЮ у м. Києві від 31.07.2012 р.; рішення і постанова Лисичанського міськсуду від 29.02.2012 р. і 19.01.2011 р. відповідно; фотографії автомобілю; копія технічного паспорту автомобіля.

Відповідно до ст.ст.60, 61 ЦПК України

кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень;

обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній… справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

постанова у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.23 ч.1, ч.2 п.3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

На підставі ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.ст.1, 9 п.9.2 і 9.3, 22 п.22.1 і 22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон):

Страхувальники - юридичні особи, що уклали із страховиками договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України Про страхування ;

потерпілі треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоровю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі ст.23 ч.2 п.1 і 2 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів;

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є власниками автомобілю ВАЗ-21063, 1989 року випуску, н/з НОМЕР_2.

22 грудня 2010 р. о 13-50 год. ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом марки OPEL-KADETT, н/з НОМЕР_3 належним ОСОБА_8, на перехресті вулиць ОСОБА_6 Визволителів м. Рубіжне, не надав перевагу у русі транспортному засобу марки DAEWOO-LANOS, н/з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 16.3 ПДР України, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_5 також скоїв зіткнення з керованим позивачем транспортним засобом, автомобілем марки ВАЗ 21063, н/з Т3355ВГ, в результаті якого транспорт позивачів отримав значні механічні пошкодження.

19.01.2011 р. постановою Лисичанського міського суду ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПАТ "Українська екологічна страхова компанія ".

Вказані обставини були встановлені рішенням Лисичанського міського суду від 29.02.2012 р. у спорі між тими самими сторонами, а тому не потребують доказування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачів, суд виходить з того, що ними не надано доказів проведення у ліжку новорічних свят, приймання ліків, зміни роботи ОСОБА_3. Так само відсутній причинний зв'язок між неможливістю відновити пошкоджений автомобіль і діями відповідача, бо відсутність у позивачів шкоди викликана невиконанням рішення Лисичанського міського суду від 29.02.2012 р. про стягнення коштів зі страхової кампанії, у той час, як відповідачем на час розгляду цієї справи сума франшизи була вже сплачена.

Співвласниками пошкодженого автомобілю є тільки ОСОБА_3, позивачкою ОСОБА_4 не надані докази отримання нею тілесних ушкоджень та шкоди психологічному здоровю під час ДТП, пошкоджений автомобіль є знятою з виробництва моделлю ВАЗ-21063 1989 р.в., тобто на час пошкодження досяг 21-го року.

Тому, з урахуванням викладеного та виходячи передбачених ст.23 ч.3 ЦК України принципів розумності та справедливості, суд вважає, що розмір нанесеної позивача ОСОБА_9 і ОСОБА_3 шкоди складає 4300 грн., позивачці ОСОБА_4 2500 грн., а заявлені ними вимоги в розмірі 70 000 грн. кожному надто завищеними.

Оскільки цивільна відповідальність відповідача була застрахована, з вирахуванням сум, що підлягають сплаті у межах ліміту відповідальності остаточно на користь ОСОБА_9 і ОСОБА_3 підлягають стягненню по 1750 грн. кожному, у задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити, бо розмір її шкоди повністю покривається лімітом відшкодування страховою компанією.

Згідно ст.88 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107, 3 грн. за задоволенні вимоги немайнового характеру. З урахуванням положень ст.ст.6 ч.6 Закону «Про судовий збір» та того, що позивачкою ОСОБА_3 судовий збір сплачений не був, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі на час звернення з позовом до суду в розмірі 107,3 грн. за задоволенні вимоги немайнового характеру на користь вказаної позивачки.

Відповідно до ст.84 ЦПК України стягненню підлягають судові витрати, повязані з оплатою правової допомоги. У свою чергу згідно ст.56 ЦПК України правова допомога надається особою, яка була допущена до цього ухвалою суду. Оскільки судом ніяких ухвал про допуск ОСОБА_10 для надання правової допомоги не виносилося, в розгляді справи участь він не приймав, витрати в розмірі 350 грн. на користь позивачів стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1750 (тисячу сімсот пятдесят) грн., судові витрати в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп., а всього 1857 (тисячу вісімсот пятдесят сім) грн. 30 коп..

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1750 (тисячу сімсот пятдесят) грн..

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту його проголошення, а особами, що брали участь у справі але не були присутні на його проголошенні, в тому самому порядку та в той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя