Рішення № 31081724, 07.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/22/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.13 Справа № 908/929/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Єрьоміна Є.В. - довіреність б/н від 14.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області заборгованості за кредитним договором № 11267065000 від 12.12.2007 р. в розмірі 101605, 12 грн., з яких: 61968,07 грн. сума заборгованості за кредитом, 36388,17 грн. сума нарахованих відсотків за кредитом та 3248,88 грн. сума пені за несвоєчасне повернення відсотків.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на наступні обставини. На виконання умов укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ФОП ОСОБА_1 кредитного договору № 11267065000 від 12.12.2007 р. Банк надав відповідачу кредит в сумі 93750,00грн. За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит у термін до 13.12.2010 р. та сплатити проценти за його користування. З боку АКІБ «УкрСиббанк» зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Проте, з боку відповідача договірні зобов'язання належним чином та у повному обсязі виконані не були. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого, ПАТ «Дельта Банк» (позивач) набув статус Нового кредитора, в тому числі, за кредитним договором укладеним між ФОП ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» в сумі 101696,33 грн. (61968,07грн. сума заборгованості за кредитом та 39728,26 грн. сума нарахованих відсотків за кредитом). Станом на 01.03.2013 р. сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 101605,12 грн., з яких - 61968,07 грн. сума заборгованості за кредитом, 36388,17 грн. сума нарахованих відсотків за кредитом та 3248,88 грн. сума пені за несвоєчасне повернення відсотків. Посилаючись на приписи норм ст. ст. 3, 11, 15, 16, 22, 52, 512, 513, 514, 516, 517, 525, 526, 625, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 220, 230 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2013 р. порушено провадження у справі № 908/929/13-г, розгляд якої призначено на 02.04.2013 р.

Ухвалою суду від 02.04.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 07.05.2013 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві в повному обсязі та відповів на питання суду.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 14.03.2013 р. та від 02.04.2013 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 14.03.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 02.04.2013 р. та від 02.04.2013 р. про відкладення розгляду справи на 07.05.2013 р. були направлені судом на адресу відповідача: АДРЕСА_1, яка співпадає із місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 10.04.2013р.). Проте, ухвала суду від 14.03.2013 р. була повернута поштовим відділенням зв'язку із позначкою: «За закінченням терміну зберігання».

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 01.03.2010 р., за власним рішенням, ФОП ОСОБА_1 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність фізичної особи - підприємця за зазначеним місцем проживання.

Відповідно до п. 3 ст. 46 вказаного Закону, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Зважаючи на відсутність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, суд констатує належність відповідача у справі ( в тому числі наявність у нього право- та дієздатності).

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 07.05.2013 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 12.12.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банком) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Позичальником, відповідачем у справі) був укладений кредитний договір № 11267065000 при застосуванні ануїтетної схеми погашення (надалі - Кредитний договір), за умовами якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику однією сумою, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в сумі 93750,00 грн. у строк до 13.12.2010 р. та сплатити за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором для придбання напівпричепа-автовоза 7310.025.

Відповідно до пункту 1.2.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3230,00 грн. в день сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки згідно із п.п.1.3.1., 10.2. цього Договору. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого цим пунктом Договору, і буде складатися із суми фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати Позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, штрафи та інші платежі згідно умов Договору на рахунок №3739411267065, відкритий в Банку.

Згідно із п. 1.2.3 Кредитного договору кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів спрямованих на погашення кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів, можливих штрафних санкцій, що визначені цим Договором, в повному обсязі на рахунок Банку, зазначений у п. 1.2.2. цього Договору.

Пунктом 1.3.1 Кредитного договору встановлено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14,5 % річних. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.10.2. даного Договору.

Сторони домовились, що умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п.10.2. Договору (п. 1.3.2 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3.3 Кредитного договору нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом « 30/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Етапи нарахування процентів визначаються як: в останній робочий день поточного місяця; за період з дня фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно (в місяць фактичного надання кредиту); з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно (в наступні місяці); в день сплати ануїтетного платежу - з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануїтетного платежу (день сплати ануїтетного

платежу в розрахунок не включається).

Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана Банком Позичальнику і ще не повернута останнім у власність Банку відповідно до умов Договору.

За умовами п. 8.1 Кредитного договору у випадку порушення зобов'язання Позичальником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим Договором:

на прострочену суму основного боргу Банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 7,5 %. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу - (дня сплати ануїтетного платежу);

на суму прострочених процентів, Банк може нараховувати пеню, починаючи з 32-го календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні,

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Позичальник повинен сплатити пеню за цим Договором за першою вимогою Банку.

11.03.2009 р. між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 11267065000 від 12.12.2007 р., згідно якої, сторони домовились про зміну розміру ануїтетного платежу за Договором:

Позичальник зобов'язується повертати в день сплати ануїтетних платежів, передбачений Договором, суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у таких розмірах:

- у період з 12 березня 2009 р. по 12 червня 2009 р. у розмірі 748,78 грн.;

- у період з 12 червня 2009 р. до кінця терміну дії Договору у розмірі 3675,00 грн., якщо інший розмір ануїтетного платежу не буде встановлений згідно умов Договору.

Судом встановлено, що Банк свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав повністю. Надання кредиту відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 3 від 12.12.2007 р. на суму 93750,00 грн.

Позичальником (відповідачем), навпаки, протягом строку дії Кредитного договору порушувалися строки повернення кредиту та сплати відсотків по кредиту. Так, станом на 08.12.2011 р. за відповідачем рахувався борг за кредитом в сумі 61968,07 грн. та борг за відсотками в сумі 39728,26 грн.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (Банком, Продавцем) та ПАТ «Дельта Банк» (Банком, Покупцем, позивачем у справі) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (надалі-Договір).

Відповідно до п. 2.3 Договору права вимоги за кредитами переходять від Продавця до Покупця, та, з урахуванням інших зобов'язань Продавця та Покупця, викладених у цьому Договорі, зобов'язання Продавця передати Права вимоги за кредитами Покупцеві є виконаним з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у Дату закриття.

Визначення терміну «Акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами» наведено в п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.12.2011 р.). Так, Акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами означає акт у письмовій формі, який документально підтверджує фактичну передачу Прав вимоги за кредитами від Продавця до Покупця, який буде підписаний між Продавцем та Покупцем, в цілому за формою, наведеною в Додатку ІІІ до цього Договору, разом із додатком до нього за формою, наведеною в Додатку Х (Форма Додатку І до Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами) до цього Договору.

Так, з Форми Додатку І на Дату закриття вбачається, що Продавцем було передано право вимоги за кредитами, зокрема, по Кредитному договору № 11267065000 від 12.12.2007 р., укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 101696,33 грн. (61968,07 грн. сума заборгованості за кредитом та 39728,26 грн. сума нарахованих відсотків за кредитом).

Згідно із п. 4.2 Договору кожне Право вимоги за кредитами підтверджується Основними документами стосовно кредитів та, за наявності, Іншими документами стосовно кредитів.

За умовами п. 4.6 Договору Покупець зобов'язався протягом 30-ти календарних днів з Дати закриття, надіслати кожному Позичальнику Повідомлення про передачу, підписане Сторонами, що стосується Кредитного договору, стороною якого є такий Позичальник, рекомендованим листом з повідомленням про отримання.

Матеріали справи свідчать, що 22.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про передачу (вих. № 17.5/к-14040 від 12.01.2012 р.), яким відповідача сповіщено про відступлення ПАТ «УкрСиббанк» (Первісним кредитором) своїх прав вимоги за кредитним договором, що укладений між Первісним кредитором та Позичальником - Новому кредитору ПАТ «Дельта Банк». При цьому, позивачем було вказано, що відступлення прав вимоги не призводить до жодної зміни обсягу прав і зобов'язань Позичальника за Кредитними документами. Зокрема, суми, які мають бути сплачені Позичальником, залишаються такими, як визначено Кредитними документами. Також, було повідомлено, що внаслідок такої передачі Новий кредитор є єдиним власником всіх прав вимоги за Кредитними документами з 19.12.2011 р.

Платежами, здійсненими 19.11.2012 р. (на суму 19307,64 грн.) та 28.12.2012 р. (на суму 392,00 грн.), відповідачем було сплачено позивачу, в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитом - 19699,64 грн.

31.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена Претензія (вих. № 02.1.6795 від 30.01.2013 р.) з вимогою протягом 30-ти днів з моменту направлення Претензії сплатити 61968,07 грн. заборгованості за кредитом, 39996,08 грн. заборгованості за відсотками та 3455,73 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми 101605, 12 грн., з яких: 61968,07 грн. сума заборгованості за кредитом, 36388,17грн. сума нарахованих відсотків за кредитом та 3248,88 грн. сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти в кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як свідчить ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору, Банк надав Позичальнику (відповідачу у справі) кредит на загальну суму 93750,00 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 3 від 12.12.2007р., яка знаходиться у матеріалах справи.

Позичальник належним чином не виконав зобов'язання по поверненню кредиту та оплаті процентів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 61968,07 грн. та заборгованість по відсоткам за кредитом в сумі 39728,26 грн., всього на суму 101696,33 грн.

Як вже зазначалося вище, згідно з укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» (Продавцем, Первісним кредитором) та ПАТ «Дельта Банк» (Новим кредитором, позивачем) Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 р., до позивача перейшло право вимоги за кредитом укладеним між ФОП ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк».

Умовами вказаного Договору передбачено, що новий кредитор набуває право вимагати від Позичальника виконання зобов'язання по Кредитному договору, право вимоги за кредитами підтверджується Основними документами стосовно кредитів (оригінал Кредитного договору, оригінал відповідного Договору забезпечення; оригінал платіжної квитанції; виписка про рух грошових коштів).

Листом нового кредитора відповідач був сповіщений про перехід права вимоги до ПАТ «Дельта Банк» (Повідомлення про передачу за вих. № 17.5/к-14040 від 12.01.2012 р.).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто сукупність прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.

Будь-яких обмежень щодо передачі прав та обов'язків за зобов'язанням по Кредитному договору, первісним кредитором (Банком) та Позичальником (відповідачем) не встановлювалось.

Таким чином, новий кредитор - ПАТ «Дельта Банк», у відповідності до ст. 512 ЦК України, в повному обсязі набув цивільних прав та обов'язків, як кредитор по відношенню до відповідача - ФОП ОСОБА_1

Так, згідно долученої до матеріалів справи Форми Додатку І на Дату закриття, ПАТ «УкрСиббанк» було передано ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитами, в т.ч. по Кредитному договору № 11267065000 від 12.12.2007 р., укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 101696,33 грн. (61968,07 грн. сума заборгованості за кредитом та 39728,26 грн. сума нарахованих відсотків за кредитом).

Таким чином, станом на дату укладання договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитом, сума заборгованості відповідача становила 61968,07 грн., а за процентами становила - 39728,26 грн.

В подальшому, сума кредиту відповідачем не погашалася. Тому, за період з 19.12.2011 р. по 28.02.2013 р. позивачем було нараховано відповідачу відсотки за кредитом на суму 16359,55 грн. З урахуванням відсотків, нарахованих Первісним кредитором (39728,26 грн.) та відсотків нарахованих Новим кредитором (16359,55 грн.) загальна сума відсотків за кредитом складає 56087,81 грн.

Платежами, здійсненими 19.11.2012 р. (на суму 19307,64 грн.) та 28.12.2012 р. (на суму 392,00 грн.), відповідачем було сплачено позивачу, в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитом - 19699,64 грн.

Решта боргу за нарахованими відсотками в сумі 36388,17 грн. відповідачем сплачена не була.

Вимога позивача про сплату 61968,07 грн. заборгованості за кредитом, 39996,08грн. заборгованості за відсотками та 3455,73 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків, викладена в Претензії за вих. № 02.1.6795 від 30.01.2013 р., була залишена відповідачем без задоволення.

Доказів повернення кредитних коштів та сплати передбачених Кредитним договором відсотків в повному обсязі до суду не надано. Заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором у розмірі 61968,07 грн. (основний борг) та 36388,17грн. (відсотки за кредитом) доведена матеріалами справи.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості за кредитом в розмірі 61968,07грн. та суми відсотків в розмірі 36388,17 грн. є обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 3248,88 грн. за несвоєчасне повернення відсотків.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалося вище, умовами Кредитного договору (пункт 8.1) визначено, що на прострочену суму основного боргу Банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 7,5 %. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд констатує обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту в сумі 3248,88грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 2032,10 грн. відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунки в установі банку невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, код ЄДР 34047020, п/р № 373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236) суму 61968 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 07 коп.. заборгованості по кредиту, суму 36388 (тридцять шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 17 коп.. заборгованості по відсоткам, суму 3248 (три тисячі двісті сорок вісім) грн. 88 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків та суму 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 10 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 08.05. 2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко