Ухвала суду № 31080856, 30.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/10190/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - КатричНомер провадження 22-ц/788/1071/13 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 30

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Левченко Т. А.,

суддів - Таран С. А., Собини О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, мотивуючи його тим, що з 1976 року по 2008 рік він працював на ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе». При виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання і 08.10.2008 року МСЕК вперше встановила йому 65% стійкої втрати професійної працездатності, а 23.09.2011 року було встановлено 85% стійкої втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання. В зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому була заподіяна моральна шкода, тому просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 146586 грн. 34 коп.

Рішенням суду від 27 березня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 8500 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповно досліджені та з'ясовані обставини справи, тому просить скасувати рішення суду і постановити нове, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 1976 року по 2008 рік знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (а.с. 4-7).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 74 від 24.07.2008 року позивачу встановлено професійне захворювання, причиною якого є проведення робіт в умовах підвищених рівнів шуму та запиленості (а.с.8).

Висновком МСЕК від 08.10.2008 року ОСОБА_2 вперше встановлено 65% стійкої втрати професійної працездатності, а 23.09.2011 року, встановлено 85% стійкої втрати професійної працездатності та ІІ групу інвалідності, з черговим переоглядом 23.09.2014 року (а.с.9-13).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті негативних виробничих факторів, під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці, в зв'язку з чим йому заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої судом визначена грошова сума в розмірі 8500 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, як щодо підстав для відшкодування моральної шкоди на користь позивача, так і щодо розміру грошової суми, визначеної на її відшкодування, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання причиною професійного захворювання, встановленого позивачу є проведення робіт в умовах підвищення рівня виробничого шуму, пилу. Професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту.

Судом першої інстанції встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я. Внаслідок погіршення стану здоров'я позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вживати додаткових зусиль по організації його життя, що спричиняє йому моральні страждання.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд керувався положеннями трудового законодавства, статей 23, 1167 ЦК України, з урахуванням характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, та інших обставин, що відповідає роз'ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4 та обґрунтовано, з врахуванням принципу розумності й справедливості, визначив її в сумі 8500 грн. Підстав для збільшення, визначеного судом розміру моральної шкоди, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановивши, що професійне захворювання позивач отримав внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» безпечних і нешкідливих умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем. Доводи представника ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» про те, що позивач знаючи, що працює в шкідливих умовах праці, свідомо в порушення вимог ст. 159 КЗпП України неефективно використовував засоби індивідуального захисту, колегія суддів не може взяти до уваги, так як на підтвердження цих обставин роботодавець не надав належних доказів.

Не може погодитись колегія суддів і з доводами апеляційної скарги ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» про те, що позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, так як вони спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами в справі.

Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційні скарги необхідно відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 березня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь держави судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 57 гривень 35 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді