Ухвала суду № 31080848, 30.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/11801/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко Микола ВікторовичНомер провадження 22-ц/788/1038/13 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 44

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Левченко Т. А.,

суддів - Таран С. А., Собини О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моя оселя» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що з 26.03.1991 року ОСОБА_3 є власником двохкімнатної кооперативної квартири АДРЕСА_2

09.04.1992 року він уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_5 Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після укладення шлюбу вони разом мешкали у квартирі АДРЕСА_1, яка належить його дружині. У 2003 році він захворів, а відповідачка скориставшись даною обставиною зареєструвала 03.03.2004 року місце свого проживання у належній йому квартирі АДРЕСА_2.

У березні 2005 року відповідачка ОСОБА_5, незважаючи на його незгоду виїхала на заробітки за кордон до Італії, як запевняла на 6-ть місяців. Однак в зазначений термін не повернулась, що було підставою для розірвання шлюбу між ними 31.10.2006 року.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2008 року ОСОБА_5 вселена до належної йому квартири АДРЕСА_2. Однак подала виконавчий лист до Державної виконавчої служби на виконання щодо свого вселення тільки 25.06.2009 року, хоча постійно мешкає і працює в Італії /та куди переїхав і їх спільний син - ОСОБА_6/, житлом не користується, комунальні послуги не оплачує.

17.07.2009 року він уклав шлюб з ОСОБА_8. Однак будучи одноосібним власником житла не може у повній мірі використовувати свої права власника, бо у квартирі знаходиться майно і меблі колишньої дружини - ОСОБА_5, що перешкоджає здійснити ремонтні роботи, використовувати житло у повній мірі для потреб нової сім'ї.

Враховуючи зазначене, просить визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 та виселити її з цього з жилого приміщення.

Рішенням суду від 01 квітня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за недоведеністю і безпідставністю вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що судом при ухваленні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені та з'ясовані обставини справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та представника ОСОБА_5, який заперечує проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 Повна вартість квартири сплачена ним 26.03.1991 року (а.с.4-5).

09.04.1992 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який розірвано рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.10.2006 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а. с. 7). ОСОБА_5 разом з сином зареєструвались 03.03.2004 року та проживали, як члени сім'ї позивача, в належній йому квартирі АДРЕСА_2 (а. с. 8; 36-38).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2008 pоку за ОСОБА_5 визнано право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2, вселено її до цієї квартири та зобов'язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_5 ключі від усіх замків, якими обладнана квартира. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування зазначеної квартирою, відмовлено ( а. с. 12-14). Зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_5 на законних підставах, як член сім'ї власника набула права користування спірним житловим приміщенням та, що припинення між сторонами сімейних відносин, за відсутності достатніх доказів виїзду на інше постійне місце проживання, не позбавляє її права на подальше користування квартирою АДРЕСА_2.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 25.06.2009 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2008 року. Однак рішення суду про вселення ОСОБА_5 до цього часу не виконано (а. с. 46).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про вселення ОСОБА_5 в спірну квартиру до цього часу не виконано та відповідачка не проживає в спірній квартирі з поважних причин, а саме необхідністю роботи за умовами трудового договору за межами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_5 набула право користування належною позивачу квартиру як член його сім'ї. Відповідно до ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє її права користування цим приміщенням.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Ст. 157 ЖК України передбачено, що членів сім'ї власника квартири може бути виселено у випадках, передбачених ст. 116 ЖК України.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення суду про вселення ОСОБА_5 до квартири АДРЕСА_2 не виконано до цього часу не з її вини, так як вона пред'явила виконавчий лист на виконання, неодноразово подавала заяви до державної виконавчої служби щодо питань її вселення до спірного житла при прибутті в Україну. Однак рішення суду не було виконано в зв'язку з відсутністю власника квартири за місцем проживання, а в подальшому в зв'язку з перебуванням за межами України самої ОСОБА_5

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_5 не проживає в спірній квартирі в зв'язку з тим за трудовим договором від 16.02.2009 року працює в Італії (а. с. 58). По мірі можливості та виходячи з умов договору щодо надання відпустки раз на рік, прибуває у м. Суми, що підтверджується візовими відмітками в її закордонному паспорті (а. с. 55-56).

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачка не проживає в спірній квартирі з поважних причин, а тому відсутні підстави для визнання її втратившою право користування цим житлом та виселення з цього приміщення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка зареєструвала місце свого проживання в квартирі без згоди позивача, колегія суддів не може взяти до уваги, так як на підтвердження цієї обставини суду не надано належних доказів. Крім того рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2008 року за ОСОБА_5 визнано право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.

Не є підставою для задоволення позову і та обставина, що ОСОБА_5 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1.Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.06.2008 року встановлено, що ця квартира є однокімнатна, житловою площею 11.1 кв. м і належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та її чотирьом дітям.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не містять нових даних, які є підставою для скасування рішення суду, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді