Рішення № 31080556, 25.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5185/13 25.04.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа», м. Київ

третя особа 1. товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УкрМегаПоліс»

2. публічне акціонерне товариство «Київський ювелірний завод»

про звернення стягнення на заставлене майно

за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

позивача - Соловйова Н.А. (ліквідатор), Стельмах Н.В. (дов. № 313 від 04.04.2013 р.), Онищук Д.В. (дов. № 309 від 21.03.2013 р.);

відповідача - Сухомудренко І.О. (дов. від 26.03.2013 р.);

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився;

прокурор - Долгорук С.М. (посв. №002718 від 05.09.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» (далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа» (далі-відповідач), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УкрМегаПоліс», про стягнення 136678403,66 грн. за рахунок предмета застави за Договором застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: простих іменних акцій в кількості 386014 штук, шляхом набуття позивачем права власності, та зобов'язання зберігача -АТ «Сбербанк Росії» здійснити перерахування простих іменних акцій відповідача з рахунку цінних паперів відповідача на рахунок позивача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням третьою особою умов Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року щодо повернення кредиту та сплати процентів у розмірі 136678403,66 грн., з яких 124909500,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 3148403,84 грн. строкової заборгованості за процентами, 8401054,62 грн. простроченої заборгованості за процентами, 219445,20 грн. пені за простроченими процентами, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між позивачем та відповідачем укладено Договір застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, предметом якого є прості іменні акції емітента - ПАТ Київський ювелірний завод» в кількості 386014 штук.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на безпідставність заявлених вимог зважаючи, що на теперішній час триває процедура банкрутства третьої особи - ТОВ «Будівельна компанія «Укрмегаполіс», в забезпечення виконання зобов'язання якої за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року укладено Договір застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/5185/13 за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Київській ювелірний завод».

Прокурором подано заяву про вступ у справу для представництва інтересів вкладників ПАТ «Банк «Таврика».

Позивачем, до початку розгляду справи по суті, подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог, в якій позивач просить в рахунок погашення заборгованості в розмірі 136678403,66 грн. звернути стягнення на предмет застави за Договором застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: прості іменні акцій в кількості 386014 штук, за ціною, визначеною на підставі оцінки від 19.04.2013 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.», що складає 350,00 грн. за одну акцію загальною вартістю 135104900, грн., шляхом набуття позивачем права власності на акції та перерахування простих іменних акцій емітента - публічного акціонерного товариства «Київській ювелірний завод з рахунку відповідача, відкритого у зберігача АТ «Сбербанк Росії», на рахунок позивача, відкритий у зберігача.

Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зважаючи на відсутність доказів сплати судового збору, яке судом відхиляється оскільки відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору за зверненням з позовними заявами до господарського суду.

До суду від ПАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», громадян Зельдіча Марка Вікторовича та Воронюка Віктора Володимировича надійшли заяви про залучення їх до участі у страві в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, проте, оскільки подані заяви не містять викладених вимог на предмет спору та не відповідають вимогам статей 54-57 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення позовних заяв, дані заяви до розгляду судом не прийняті.

Відповідачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача юридичних осіб-позичальників Позивача за Кредитними договорами, виконання зобов'язання за якими забезпечено предметом застави, звернення стягнення на яке є предметом розгляду у даній справі. Зважаючи, що правовідносини між позивачем та вказаними відповідачем третіми особами не є предметом розгляду у даній справі, прийняття рішення у даній справі не вплине на наявність прав та обов'язків сторін за Кредитними договорами, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідачем заявлено клопотання про призначення колегії суддів для розгляду даної справи в зв'язку з її складністю, яке задоволенню не підлягає з огляду на те, що суд не вбачає особливої складності в розгляді спору про звернення стягнення на майно за забезпеченим заставою Кредитним договором.

Крім того, відповідач просить зупинити провадження у даній справі у зв'язку з поданням позову до позивача про визнання частково недійсним Договору застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року. Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження прийняття до розгляду позовної заяви, у випадку визнання недійсною частини договору, за рахунок предмета якого здійснюється стягнення заборгованості у даній справі, розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України відповідачеві надано право звернення до суду з позовом про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурором заявлено клопотання про витребування у позивача кредитних договорів, укладених між позивачем та третіми особами, виконання зобов'язання за якими також забезпечується предметом застави за Договором застави цінних паперів. Оскільки, правовідносини сторін за вказаними у клопотанні Кредитними договорами не є предметом дослідження у даній справі, суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Також, прокурором подано клопотання про призначення судової економічної експертизи з переліком питань, які мають бути поставлені на її вирішення. Подане клопотання задоволення не підлягає у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявний Звіт про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції, складений станом на 19.04.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності, що дії на підставі сертифікату виданого Фондом державного майна України, отже за його наявності призначення судом економічної експертизи є недоцільним та призведе до затягування розгляду справи. Доказів на підтвердження неналежності проведеної оцінки, спростування її висновків чи методів дослідження суду не надано.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позов.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзив.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання треті особи повідомлені належним чином, треті особи про причини неявки суд не повідомили, правом на подання письмових пояснень не скористались, будь-яким іншим чином зацікавленість до розгляду справи не проявили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2008 р. між позивачем (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія «Укрмегаполіс» (позичальник) укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №56-08-КЛ з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 124000000,00 грн. з терміном користування з 24.11.2008 р. по 10.09.2013 р. та щомісячною сплатою процентів за користування кредитною лінією в розмірі 20% річних. Згідно з п. 6.2. Кредитного договору від 24.11.2008 року за несвоєчасне погашення заборгованості за Договором з повернення наданого кредиту, процентів за користування ним, Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день просточення. Пунктом 2.2.4 Кредитного договору передбачено право банку стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та за процентами, які підлягали сплаті за Договором, при порушенні позичальником будь-яких умов цього Договору та/або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника. При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умови Кредитного договору від 24.11.2008 року виконано банком належним чином шляхом видачі позичальнику кредитних кошів в межах кредитної лінії, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позичальника.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В зв'язку з порушенням умов договору та норм чинного законодавства щодо сплати кредиту та процентів за користування ним, у позичальника виникла заборгованість в розмірі 136678403,66 грн., з яких 124909500,00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 3148403,84 грн. строкової заборгованості за процентами, 8401054,62 грн. простроченої заборгованості за процентами.

З огляду на невиконання позичальником умов Кредитного договору від 24.11.2008 р. щодо сплати процентів, позивачем на підставі п. 6.2. договору нараховано 219445,20 грн. пені за простроченими процентами.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 24.11.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа» укладено Договір застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 р., предметом застави за яким є прості іменні акції емітента - ПАТ Київський ювелірний завод» в кількості 386014 штук, загальною номінальною вартістю 386014,00 грн., заставною вартістю 953,00 грн., загальною заставною вартістю пакету цінних паперів 367871342,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія Витягу № 39462251 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого 20.12.2012 р., з якої вбачається, що на підставі Договору застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 р. зареєстроване обтяження заставою цінних паперів: простих іменних акції емітента - ПАТ Київський ювелірний завод» в кількості 386014 штук, заставною вартістю 367871342,00 грн., обтяжувачем є ПАТ «Банк «Таврика».

Згідно з п. 2.2.6 Кредитного договору від 24.11.2008 р. в разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по цьому Договору, та/або відсутності вільних кредитних ресурсів банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань та вимагати дострокового повернення кредиту в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Пунктом 2.4. Договору застави від 19.12.2012 р. передбачено, що заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на Предмет застави незалежно від настання строку виконання Позичальником/Заставодавцем зобов'язань по Кредитному договору в разі порушення Позичальником/Заставодавцем умов Кредитного договору та/або Заставодавцем умов цього Договору, а також у випадках, передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Заставодержатель має право направити кошти, виручені від реалізації Предмета застави, на погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентам, на дострокове повернення всієї суми кредиту, а також витрат, пов'язаних з реалізацією Предмета застави.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банка достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Приписами ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, оскільки позичальником порушено строки сплати кредиту та процентів за користування кредитним коштами, встановлені сторонами при укладенні Кредитного договору, позивач, на підставі п. 2.2.6 Кредитного договору, п. 2.4 Договору застави та приписів чинного законодавства, набув право вимоги дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості за рахунок предмета застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 590 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із зазначеним Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду.

Пунктом 2.3. Договору застави від 19.12.2012 р. сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється позивачем виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Таким способом може бути передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання

Статтею 582 Цивільного кодексу України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ «Київський ювелірний завод», складеним експертом-оцінювачем ТОВ «Е.R.S.T.Е» Н.К. Лемзою, станом на 19.04.2013 року ринкова вартість однієї простої іменної акції становить 350,00 грн.

Право експерта-оцінювача ТОВ «Е.R.S.T.Е» Н.К. Лемзи на проведення оцінки цінних паперів підтверджується сертифікатом № 13758/12 від 31.08.2012 р. суб'єкта оціночної діяльності, Кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача МФ № 6235 від 19.07.2008 р. та ЦМК № 562 від 24.0.2010 р., Свідоцтвом № 8407 від 25.08.2010 р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів; посвідчення МФ № 436-ПК від 17. 03.2012 р. про підвищення кваліфікації оцінювача.

Відповідач не погоджується з висновками проведеної незалежної оцінки посилаючись на те, що при її проведенні занижена вартість цінних паперів порівняно з вказаною сторонами у Договорі застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи вартість одного цінного паперу на момент їх придбання відповідачем за договором купівлі-продажу № 361/12-ЮВ - 24 вересня 2012 року становила 152,60 грн., згідно з наданими сторонами поясненнями при укладенні Договору застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 р. оцінка цінних паперів не проводилась.

На замовлення позивача оцінка здійснювалась особою, якій надано дозвіл на ведення такої практичної оціночної діяльності, згідно з «Міжнародними стандартами оцінки МСО 1-4», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р., «Норм професійної діяльності оцінювача», затверджених Радою Українського товариства Оцінювачів, будь-яких доказів і пояснень які б підтверджували застосування суб'єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки цінних паперів нормативних актів та методів, які не підлягають застосуванню та невідповідність особи вимогам, передбаченим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україна» відповідачем не надано,

Зважаючи на наведене твердження відповідача щодо невідповідності висновків, викладених у звіті про проведення експертизи, не приймаються судом до уваги.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на безпідставність заявлених вимог зважаючи, що на теперішній час триває процедура банкрутства третьої особи - ТОВ «Будівельна компанія «Укрмегаполіс», в забезпечення виконання зобов'язання якої за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року укладено Договір застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Подані заперечення не приймаються судом до уваги зважаючи на наступне.

Згідно з п. 4 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, із суті п. 4 ст. 44 Господарського кодексу України, умов Договору застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року та Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року, випливає, що саме заставою й забезпечено можливі комерційні ризики позивача, пов'язані з невиконанням позичальником кредитного зобов'язання, у тому числі, у випадку неможливості такого виконання зважаючи на неплатоспроможність та банкрутство позичальника.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року в сумі 136678403,84 грн., позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року за рахунок предмета застави за Договором застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: простих іменних акцій в кількості 386014 штук, за ціною, визначеною на підставі оцінки від 19.04.2013 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.», що складає 350,00 грн. за одну акцію загальною вартістю 135104900, грн., шляхом набуття позивачем права власності на акції та перерахування простих іменних акцій емітента - публічного акціонерного товариства «Київській ювелірний завод з рахунку відповідача, відкритого у зберігача АТ «Сбербанк Росії», на рахунок позивача, відкритий у зберігача, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа» (03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8, код 32920239) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94, код 19454139) 124909500,00 грн. (сто двадцять чотири мільйони дев'ятсот дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) строкової заборгованості за кредитом, 3148403,84 грн. (три мільйони сто сорок вісім тисяч грн. 84 коп.) строкової заборгованості за процентами, 8401054,62 грн. (вісім мільйонів чотириста одна тисяча п'ятдесят чотири грн. 62 коп.) простроченої заборгованості за процентами, 219445,20 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок п'ять грн. 20 коп.) пені за простроченими процентами за рахунок предмета застави за Договором застави від 19.12.2012 року, а саме: простих іменних акцій в кількості 386014 штук, за ціною, визначеною на підставі оцінки від 19.04.2013 р., проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.», що складає 350,00 грн. за одну акцію загальною вартістю 135104900, грн. (сто тридцять п'ять мільйонів сто чотири тисячі дев'ятсот грн. 00 коп.), шляхом набуття права власності на акції публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 92-94, код 19454139) та перерахування простих іменних акцій емітента - публічного акціонерного товариства «Київській ювелірний завод» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, код 00227229) з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа» (03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8, код 32920239) № 400505, відкритого у зберігача АТ «Сбербанк Росії», на рахунок публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у цінних паперах № 0011476, відкритий у зберігача ПАТ «Банк «Таврика» код 1147.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа» (03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8, код 32920239) в доход Державного бюджету України (отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, 22030001, код отримувача 37993783, рахунок 31215206783001) 68820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн.. 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 07.05.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова