Постанова № 31078114, 30.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р. Справа № 5023/5811/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Комарова В.С. за довіреністю № 138 від 10.12.12 р.

третьої особи - Костюченко Є.Б. за довіреністю б/н від 11.02.13 р.

відповідача - Пивоварова Р.В. за довіреністю б/н від 28.11.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 909Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2013 р. у справі № 5023/5811/12

за позовом ТОВ "Вест-Пром Метал", смт. Ювілейний, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "НВКФ "Вест-Пром", смт. Ювілейний, Дніпропетровська область

до ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків

про стягнення 924313,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2012 р. ТОВ "Вест-Пром Метал" (новий кредитор за договором про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.12 р.) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом в якому просило суд стягнути з ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" (боржник за договором про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.12 р.) на свою користь суму заборгованості в розмірі 924 313,80 грн., яка включає: основний борг 773 735, 17 грн., 49721, 21 грн. пені, 30% річних в розмірі 99 927,46 грн. та 3% річних в розмірі 1437,27 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки 355/Т від 17.05.11 р., укладеному між ТОВ "Наукова виробничо-комерційна фірма "Вест-Пром" (первісний кредитор за договором про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.12 р.; постачальник за договором поставки 355/Т від 17.05.11 р.) та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" (боржник за договором про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.12 р.; покупець за договором поставки 355/Т від 17.05.11 р.). Судові витрати в розмірі 18486,28 грн. просило суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2013 р. по справі № 5023/5811/12 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" на користь ТОВ "Вест-Пром Метал" суму основного боргу в розмірі 922876,53 грн., 3% річних в розмірі 1437,27 грн. та судовий збір в розмірі 18486,28 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 114881,56 грн. та 3% річних в розмірі 1437,27 грн. та в цій частині прийняти нове, яким в позові відмовити, здійснити перерозподіл судових витрат, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Так, в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції допущена суттєва неповнота судового рішення, яка полягає в тому, що місцевий господарський суд не встановлював дійсну суму заборгованості і не міг її встановити з огляду на те, що позивачем не представлені накладні на поставку товару за договором № 355Т від 17.05.2011 р., а ті накладні, які додані до позовної заяви, повністю оплачені відповідачем.

Крім того, відповідач вважає, що позивач порушив порядок нарахування штрафних санкцій, оскільки право вимагати сплати штрафних санкцій за договором поставки не могло бути передане ТОВ «Вест-Пром Метал» за договором відступлення прав вимоги, оскільки ці штрафні санкції ще не виникли на день переходу права вимоги.

Також, відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних, оскільки договором поставки, а саме п. 8.2., було передбачено нарахування штрафних санкцій у вигляді 30% річних, а у відповідності до положень ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних можливо, на думку відповідача, лише якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.04.2013 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 29.04.2013 р.

Третя особа 10.04.2013 р. надав за вх. № 3119 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Позивач 10.04.2013 р. надав за вх. № 3120 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

25.04.2013 р. за вх. № 3605 позивачем були надані додаткові пояснення.

25.04.2013 р. за вх. № 3606 позивачем було у якості доказів в обґрунтування вимог позову копії специфікацій, видаткових накладних та банківський виписок за період дії договору поставки № 355Т від 17.05.2011 р.

29.04.2013 р. представником відповідача за вх. № 3646 були надані доповнення до апеляційної скарги, в яких він вказав, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, в силу чого просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог відмовити в повному обсязі, оскільки поставлений третьою особою за договором поставки № 355Т від 17.05.2011 р. в частині накладних, що обґрунтовують позовні вимоги, був повністю оплачений відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду Харківської області з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що між первісним кредитором (ТОВ "НВКФ "Вест-Пром") та відповідачем існували договірні стосунки, в межах яких первісний кредитор передавав відповідачу певний товар (металопродукція), однак, останній отриманий товар не оплатив, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, право вимоги якої було передано за договором про відступлення право вимоги позивачеві. Дана заборгованість відповідача перед новим кредитором (ТОВ "Вест-Пром Метал") погашена не була, що й стало підставою для подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наявність заборгованості за наступними накладними:

№1900 від 09.04.2012 р. на суму 173946,96 грн.

№ 2034 від 13.04.2012 р. на суму 186647,47 грн.

№ 2117 від 18.04.2012 р. на суму 166571,48 грн.

№ 2280 від 24.04.2012 р. на суму від 160390,50 грн.

№ 2609 від 11.05.2012 р. на суму 160753,01 грн.

Ніяких інших накладних в обґрунтування позову не представлено.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд посилався на їх обґрунтованість, підтвердженість матеріалами справи та відповідність положенням чинного законодавства, з чим не може погодитися колегія суддів апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2011р. між ТОВ "Науковою виробничо-комерційною фірмою "Вест-Пром" (постачальник) та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" (покупець) укладено договір поставки №355/Т.

Відповідно до умов договору поставки №355/Т від 17.05.2011 р. постачальник зобов'язується поставити окремими партіями, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити на умовах, передбачених договором металопродукцію (продукція) в асортименті, кількості, за ціною і в терміни, визначені специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, ціни на продукцію, що поставляється за цим договором встановлюються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, загальна вартість продукції за цим договором визначається сумою вартості усіх партій продукції, поставлених за цим договором.

Згідно п.6.1. договору №355/Т, покупець здійснює оплату за цим договором у вигляді 100% попередньої оплати за поставлену продукцію протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання відповідного додатку до цього договору на поставку конкретної партії продукції. Інші умови оплати для конкретних партій продукції можуть бути передбачені у відповідних додатках до цього договору.

Відповідно до п. 6.3 договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в національній валюті України. У платіжному дорученні обов'язково зазначаються: призначення платежу, номер і дата договору або номер видаткової накладної, за якою здійснюється оплата. Якщо в платіжному дорученні покупець вказав номер видаткової накладної, а у покупця є заборгованість за придбану продукцію за декількома видатковими накладними, то отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за продукцію, отриману раніше, незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні.

10.12.2011 р. між ТОВ "Науковою виробничо-комерційною фірмою "Вест-Пром" та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" було укладено додаткову угоду №1/2 до договору поставки №355/Т від 17.05.2011р.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1/2, у зв'язку з необхідністю продовження терміну дії договору сторони дійшли згоди викласти п. 11.1 у новій редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.12 р., а в частині невиконаних сторонами зобов'язань - до повного їх виконання".

В своєму позові позивач зазначив, що сума основного боргу складає 922876,53 грн.., яка виникла внаслідок невиконання зобов'язання по оплаті товару, отриманого за накладними №№ 1900, 2034, 2117, 2280, 2609 від 09.04.2012 р., 13.04.2012 р., 18.04.2012 р., 24.04.2012 р., 11.05.2012 рр. відповідно.

18.06.2013 року ТОВ "Науковою виробничо-комерційною фірмою "Вест-Пром" нарочним вручило відповідачу претензію №93 від 13.06.2012р., з вимогою сплатити суму боргу по договору поставки №355/Т від 17.05.2011р., яка станом на 12.06.2012р. складала - 1145247,58 грн., суму пені - 21 563,36 грн. та 30% річних - 43 022,42 грн.

05.10.2012 року між ТОВ "Наукова виробничо-комерційна фірма "Вест-Пром" (первісний кредитор), ТОВ "Вест-Пром Метал" (новий кредитор) та ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" (боржник) укладений договір №814/А про відступлення права вимоги, щодо відступлення суми боргу по договору поставки №355/Т від 17.05.2011р., укладеним між ТОВ "НВКФ "Вест-Пром" та відповідачем.

Згідно п. 1.1. договору № 814/А від 05.10.2012р., первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором №355/Т від 17.05.2011р., укладеним між первісним кредитором та боржником.

Згідно п. 1.2. договору №814/А від 05.10.2012р., за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.2012 р., право вимоги, що відступається за цим договором, складає 922 876,53 грн.

Відповідно до п.3.1 договору про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.2012 р., первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його обов'язків.

Відповідно до п.3.2 договору про відступлення права вимоги №814/А від 05.10.2012 р., з моменту набрання чинності цим договором у нового кредитора виникає право вимоги до боржника щодо сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача 16.11.2012 року було направлено лист-вимогу (вих.№128 від 14.11.2012р.) про сплату боргу за договором №814/А про відступлення права вимоги, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист.

Відповідно до наданих відповідачем копій виписок банку за особовим рахунком 2600905480027/UАН

від 10.04.2012 року;

від 13.04.2012 року;

від 17.04.2012 року;

від 18.04.2012 року;

від 08.05.2012 року;

від 15.08.2012 року;

від 19.06.2012 року;

від 21.06.2012 року;

від 05.07.2012 року:

за особовим рахунком № 2600.8.034401980 від 27.08.2012 року, заборгованість в розмірі 848309,42 грн. повністю оплачена відповідачем. З урахуванням визнаної позивачем у позовній заяві оплати (а.с. 5 т.1) в розмірі 74 574, 25 грн. сума боргу, зазначена в позові, погашена відповідачем повністю.

В цій частині колегія суддів акцентує увагу на тому, що за відсутності обліку за кожною накладною окремо (сторонами такий облік не вівся) та за відсутності оплати за кожною конкретно визначеною накладною (оплата здійснювалася без посилання на погашення заборгованості за конкретними накладними) встановлення розміру заборгованості судом можливе виключно на підставі розрахунку за всіма накладними та всіма проведеними оплатами за період виконання сторонами договору поставки.

Але, позивачем таких доказів в обґрунтування позову не надано і з матеріалів справи не вбачається, на яку суму первісним кредитором було поставлено продукції на виконання договору поставки, оскільки позивач звертаючись з позовом, посилався лише на 5 видаткових накладних, що унеможливлює доказове і обґрунтоване встановлення розміру заборгованості відповідача.

Надані позивачем вже до суду апеляційної інстанції копії специфікацій, видаткових накладних та банківських виписок по договору № 355/Т від 17.05.2011 р. не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки у відповідності до приписів ч.1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом тільки за умови неможливості подання їх суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 101 ГПК України апеляційним судом не приймаються та не розглядаються вимоги, що не були предметом спору в суді першої інстанції.

Об'єктивних причин, які б перешкоджали наданню доказів при вирішенні спору місцевим господарським судом або унеможливлювали надання доказів, позивач не наводить.

Також в цій частині колегія суддів зазначає, що представник позивача намагався ввести суд в оману, оскільки, обґрунтовуючи подання нових доказів та фактичну зміну підстави позову на стадії апеляційного розгляду, надав колегії суддів акт передання документів б/н від 08.10.2012 р. і зазначив, що раніше не мав у своєму розпорядженні цих доказів.

Між тим, в судовому засіданні 08.04.2013 р., представник позивача на запитання колегії суддів пояснила, що всі накладні та банківські виписки передані позивачу третьою особою під час укладення договору №814/А про відступлення права вимоги і будь-які перешкоди в наданні цих доказів при поданні позову відсутні.

Оцінюючи посилання позивача на наявність підписаного відповідачем акту звіряння від 28.08.2012 р. колегія суддів зазначає, що він не може бути визнаний належним та допустимим доказом існування заборгованості відповідача перед позивачем, а також підтверджувати її розмір, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно із положеннями тієї ж статті відомості про господарські операції містяться у первинних документами, які і підтверджують її здійснення. Такі документи мають відповідати вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Це можуть бути видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі тощо. За положеннями цієї статті вони мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, акт звірки взаєморозрахунків не є документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції, тобто первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Така правова позиція повністю кореспондується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у його постановах від 16.12.2010 у справі №17/717 та від 28.02.2006 року у справі № 14/158.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що в межах обраної позивачем підстави позову - твердження про наявність заборгованості за накладними №№1900, 2034, 2117, 2280, 2609 від 09.04.2012 р., 13.04.2012 р., 18.04.2012 р., 24.04.2012 р., 11.05.2012 рр. відповідно, вимоги не отримали свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки сума в розмірі 922 876,53 грн. повністю оплачена відповідачем і відповідні докази надані суду.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, не доведені позивачем відповідними засобами доказування, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п. п. 2- 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Що стосується вимог позивача про стягнення штрафних санкцій та 3% річних, то колегія суддів зазначає, що таки вимоги носять похідний характер від вимоги про стягнення суми основного боргу, в силу чого також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відмова в задоволенні позову, обґрунтованого посиланням на накладні 1900, 2034, 2117, 2280, 2609 від 09.04.2012 р., 13.04.2012 р., 18.04.2012 р., 24.04.2012 р., 11.05.2012 рр. відповідно, не перешкоджає позивачу в повторному зверненні до суду з посиланням на інші підстави, які не були предметом дослідження у даному спорі.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2013 р. у справі № 5023/5811/12 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2013 р. у справі № 5023/5811/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Пром Метал" (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейний, вул. Радгоспна, 74; код ЄДРПОУ 36395752, п/р 26005301160215 в ПАТ "Банк Форум", м. Київ, МФО 322948) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11; код ЄДРПОУ 37191082; п/р 2600906480027 в ПАО КБ "Правекс Банк", МФО 321983) 1163,20 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 30.04.2013 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Істоміна О.А.