Ухвала суду № 31076124, 07.05.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11/791/653/13 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

Категорія: ч.1 ст.249 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.

У Х В А Л А

іменем України

07 травня 2013 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів Заіченка В.Л., Красновського І.В.

за участю прокурора Чепуріної А.С.,

захисника ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 11.03.2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця м. Генічеськ Херсонської області,

громадянина України, раніше судимого, останній раз: 25.04.2006

року за ч.2, 3 ст.185, ст.70, 71 КК України на 6 років позбавлення

волі,

засуджено за ч.1 ст.249 КК України на 2 роки обмеження волі з конфіскацією знарядь та всього добутого.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження, уродженця м. Генічеськ Херсонської області,

громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст.249 КК України на 1 рік обмеження волі з конфіскацією знарядь та всього добутого.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно у доход держави 136 918 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за те, що вони 13 травня 2012 року близько 03:00 годин на човні «Крим», д/н НОМЕР_1, з підвісним мотором «Вихрь-25», які належать ОСОБА_4, в Утлюкському лимані в районі с. Стокопані Генічеського району незаконно займались рибним промислом, використовуючи заборонені знаряддя лову - ліскові сітки «Бичкові лопушки» у кількості 44шт., внаслідок чого виловили рибу породи «бичок» у кількості 4007шт., загальною вагою 123кг., пеленгас у кількості 1шт., чим завдали збитків рибним запасам України на загальну суму 136 918грн.

У поданих апеляціях:

- прокурор вважає вирок суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, оскільки суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи та не надав аналізу всіх зібраних у справі доказів, які підтверджують чи спростовують обвинувачення, зокрема показанням свідка ОСОБА_5, та не мотивував у вироку свої висновки щодо доведеності вини та призначеного покарання засудженим відповідно до вимог ст. 334 КПК України. Просить скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд;

- засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказують на незаконність вироку у зв'язку однобічністю, неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки у справі не були з'ясовані всі обставини, що могли істотно вплинути на висновки суду, зокрема, що вони не виходили у море і не займалися рибним промислом, а лише придбали рибу у рибаків, що залишилося поза увагою суду. Вважають, що обвинувачення ґрунтується на недопустимих і суперечливих доказах. Просять вирок скасувати та закрити справу за відсутністю в їх діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання апеляції прокурора та про часткове підтримання апеляцій засуджених у частині скасування вироку, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи своїх апеляцій, та просили скасувати вирок та закрити справу, у дебатах сторони підтримали свої позиції, останнє слово ОСОБА_2, ОСОБА_3, в яких вони просили задовольнити їх апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а суд, дотримуючись цих же принципів, - оцінити зібрані докази в їх сукупності і згідно з вимогами ст.ст. 323, 324 КПК України постановити законний і обґрунтований вирок.

Крім того, відповідно до вимог ст.334 КПК України та роз'яснень, які містяться в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду від 29 червня 1990р. № 5 із відповідними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку ", - у мотивувальній частині обвинувального вироку належить викласти, зокрема, формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з наведенням доказів, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Однак органом досудового слідства і судом зазначених вимог закону при провадженні досудового слідства та судовому розгляді справи дотримано не було.

Так, на досудовому слідстві, так і в суді засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнали себе винними у незаконному занятті рибним промислом і стверджували про те, що вони не виходили у море і не займалися рибним промислом, а лише придбали рибу у рибаків для власних потреб.

Як убачається з матеріалів справи, орган досудового слідства на підтвердження обвинувачення і суд у вироку, обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, як на докази послався на показання єдиного свідка-очевидця ОСОБА_6 - інспектора рибоохорони про те, що він бачив як до берегу підійшов човен, в якому перебували засуджені, які з нього перевантажили декілька повних мішків у автомобіль. Після чого, він підійшов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і виявив у багажнику автомобіля рибу бичок і одну рибу пеленгас, а також на показання інших свідків, які підтвердили лише факт виявлення та вилучення риби, знарядь промислу.

При цьому суд не вказав у вироку, чому він визнав ці докази достовірними, зокрема, показання свідка ОСОБА_6, тобто не дав їм остаточної оцінки щодо їх допустимості та достовірності, що є неприпустимим.

Показання же засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 про їх непричетність до незаконного заняття рибним промислом та показання свідка ОСОБА_5, ОСОБА_7 про наявність алібі у засуджених, взагалі не отримали ніякої оцінки у вироку, про що суд умовчав.

Отже, при наявності таких суперечливих фактичних даних щодо обставин учинення злочину, які залишилися поза увагою суду і не отримали належної оцінки, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину є однобічним і необґрунтованим, про що правильно зазначено в апеляціях прокурора і засуджених.

Зазначені обставини ні органом досудового слідства, ні судом не перевірялися, які потягли за собою порушення права обвинувачених на захист.

З огляду на викладене, допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі вироку.

Оскільки ні досудовим слідством, ні судом не були досліджені всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, і ця однобічність і неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, тому що в справі необхідно провести ряд оперативно-слідчих дій, спрямованих на збирання нових доказів для встановлення обставин учинення злочину, вирок суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування.

При додатковому розслідуванні необхідно усунути однобічність та неповноту досудового слідства, зазначені в мотивувальній частині ухвали, а також усунути суперечності щодо фактичних обставин учинення злочину, визначити, які з доказів, що наявні у справі, є допустимим та достовірними, перевірити наявність алібі у ОСОБА_2, ОСОБА_3 про їх непричетність до незаконного заняття рибним промислом та про відсутність в їх діях складу злочину, у разі необхідності провести інші слідчі дії з метою перевірки показань обвинувачених і свідків для підтвердження чи спростування обвинувачення, та з урахуванням зібраних у справі доказів вирішити питання щодо винності цих осіб у вчиненні злочину.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 368, 374 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляції прокурора, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 11.03.2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 - скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування прокурору Генічеського району Херсонської області для з'ясування обставин, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишити без зміни.

Судді: