Рішення № 31076006, 30.04.2013, Деснянський районний суд міста Києва

Справа № 2603/16407/12

РІШЕННЯ

Іменем України

(Повне рішення суду виготовлено 30.04.2013 року)

30.04.2013 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Грегуль О.В.

при секретарі - Гавриш Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2010 року, позивач звернувшись до суду з вищевказаним позовом, посилався на те, що матеріальна і моральна шкода йому заподіяна внаслідок ДТП, яка мала місце 11.11.2008 року і яка, як вважає позивач, сталася з вини відповідача - ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП, була застрахована у відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» та з вини відповідача - ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2010 року позов ОСОБА_1, був задоволений частково.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 27.06.2012 року, скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2010 року та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.10.2012 року, скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2010 року і рішення апеляційного суду м. Києва від 27.06.2012 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, позивач, остаточно визначившись із позовними вимогами, просив стягнути: з відповідача - ОСОБА_2: 8040,03 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - у відшкодування моральної шкоди; з відповідача - ОСОБА_3: 9040,03 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - у відшкодування моральної шкоди; з відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»: 12134,71 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди; з відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» 26256 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди.

До закінчення розгляду справи, від представника позивача до суду надійшла заява від 04.04.2013 року про те, що ОСОБА_2 відшкодував позивачу 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги про відшкодування матеріальної шкоди позивач мотивував тим, що ця шкода складається із 7800 доларів США, що за курсом НБУ на момент подачі позову становить: 62322 грн. - пов'язаних із пошкодженням автомобіля та 2532 грн. - пов'язаних із витратами на лікування в приватному підприємстві «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець».

Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач мотивував тим, що моральна шкода виражається у відсутності змоги використовувати автомобіль із-за його пошкодження у своїй підприємницькій діяльності, душевних стражданнях, вимушеності перебувати на лікарняному та звертатись за наданням медичної допомоги і нести при цьому фінансові витрати.

Також позивач посилався на те, що крім шкоди завданої під час ДТП, він поніс додаткові витрати пов'язані з підготовкою та подачею позовної заяви до суду і складаються з: 650 грн. - оплати автотоварознавчого дослідження спеціаліста; 623,22 грн. - державного мита; 120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 162,84 грн. - вартості відправки телеграм відповідачам; 4000 грн. - оплати приватному підприємцю за надання правової допомоги. Тому, ці витрати позивач також, просив стягнути з відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив про його задоволення.

Відповідач - ОСОБА_2 вважає, що замість нього, відповідальність має нести страхова компанія.

Відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» позов не визнав.

За заявою представника позивача про часткове залишення заяви без розгляду від 04.04.2013 року, позовні вимоги пред'явлені до відповідача - ОСОБА_3, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року, залишено без розгляду.

З ініціативи суду - ОСОБА_3 залучено до участі в справі в якості 3-ї особи.

3-я особа - ОСОБА_3, не заперечував, що внаслідок ДТП позивачу матеріальну шкоду, однак, вважає позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, є завищеними. Що ж до позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то 3-я особа вважає їх безпідставними.

Відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» свого представника в судове засідання не направив і доказів про поважність причин не направлення свого представника, суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи, даний відповідач повідомлявся належним чином - телеграмою, яку отримав, що підтверджується наявною в матеріалах справи, зворотною телеграмою.

Представник позивача, відповідач - ОСОБА_2, представник відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» та 3-я особа - ОСОБА_3, не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача - ОСОБА_2, представника відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» та 3-ї особи - ОСОБА_3, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

11.11.2008 року біля 12-30 год. по Броварському проспекту в м. Києві, ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1, перед поворотом праворуч, не зайнявши завчасно крайнє положення, почав здійснювати поворот з другої смуги, не надавши переваги в русі автомобілю «Шкода» р. н. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку в правій смузі та який у свою чергу, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів і одразу після зіткнення з автомобілем «АУДІ», автомобіль «Шкода» виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Рено» р. н. НОМЕР_2, під керуванням позивача - ОСОБА_1. У результаті зіткнення всі три вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля RENAULT КANGOO, р. н. НОМЕР_2, є позивач.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії висновку спеціаліста № 72 ат від 07.07.2009 року, у даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Шкода», мав технічну можливість запобігти зіткненню із автомобілем «АУДІ», що рухався попереду. У даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «АУДІ», з технічної точки зору, не відповідали вимогам пунктів 10.1 і 10.3 Правил дорожнього руху, а дії водія автомобіля «Шкода», з технічної точки зору, не відповідали вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії висновку судово-медичного дослідження (обстеження) № 67/Е, розпочатого 16.01.2009 року і закінченого 17.02.2009 року, при дослідженні медичної документації на ім'я ОСОБА_1, виявлена забійна рана чола. Це ушкодження утворилось від дії тупого предмету, могло утворитись в результаті автомобільної травми, за давністю утворення може відповідати терміну 11.11.2008 року і відноситься до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я на термін більше 6, але менше 21 дня.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.11.2009 року, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження в справі закрито у зв'язку із закінчення строку для накладення адміністративного стягнення.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.11.2009 року, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження в справі закрито у зв'язку із закінчення строку для накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що саме ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є винними в скоєнні ДТП та заподіянні шкоди внаслідок цієї ДТП. Що ж до ступеня вини кожного з них, то з урахуванням обставин ДТП, суд вважає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в однаковій мірі є винними в скоєнні ДТП і в стовідсотковому співвідношенні, ступінь вини кожного з них становить 50 відсотків.

Згідно зі ст. ст. 22 ч. 1 і ч. 2 п. 1 і п. 2, 23 ч. 1 і ч. 2 п. 1 - п. 3, 1167 ч. 1 і ч. 2 п. 1, 1187 ч. 2, 1188 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати не залежно від їхньої вини.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, була застрахована ВАТ «Страхова компанія «НОВА», що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією полісу № ВС/ 0461570 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого), становить: 25500 грн.. На час розгляду справи, ВАТ «Страхова компанія «НОВА» змінило своє найменування на ПрАТ «Страхова компанія «НОВА».

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, була застрахована ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією полісу № ВС/ 0147922 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого), становить: 25500 грн.. На час розгляду справи, ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» змінило своє найменування на ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією статуту.

Відповідно до обох вищезазначених позовів, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи), становить 510 грн..

Відповідно до ст. ст. 9 п. 9.2. абзацу першого і п. 9.3. абзацу першого, 22 п. 22.3. абзацу першого Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. Обов'язків ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків, ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеного судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до наявного в матеріалах справи, висновку № Т - 998 експертного, автотоварознавчого дослідження спеціаліста щодо визначення дійсного розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого під час ДТП автомобіля RENAULT КANGOO, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 від 01.02.2009 року, яким позивач обґрунтовує розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля, оскільки проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля RENAULT КANGOO, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, економічно недоцільно, то розмір матеріального збитку, якого було завдано власнику внаслідок пошкодження його автомобіля під час ДТП (У), еквівалентний вартості цього автомобіля станом на момент, який передував ДТП і становить 47070 грн. 95 коп. (у т. ч. 20,0 % ПДВ).

Висновок № Т - 998 експертного, автотоварознавчого дослідження спеціаліста щодо визначення дійсного розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого під час ДТП автомобіля RENAULT RANGOO, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 від 01.02.2009 року, ніким по справі не спростовувався.

Тому, при визначенні розміру матеріального збитку, заподіяного позивачу пошкодженням його автомобіля, суд використовує саме висновок № Т - 998 експертного, автотоварознавчого дослідження спеціаліста щодо визначення дійсного розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого під час ДТП автомобіля RENAULT КANGOO, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 від 01.02.2009 року.

У зв'язку з тим, що ступінь вини кожного з водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у заподіянні позивачу матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням його автомобіля, суд визначив рівною, а цивільно-правова відповідальність водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на момент ДТП, була застрахованою, то страхові компанії, кожна з них окремо одна від одної, мають виплатити позивачу страхове відшкодування в сумі: 47070,95 грн. : 100 % х 50 % = 23535,475 грн. і з урахуванням математичних округлень, яка становить: 23535 грн. 48 коп..

На час вирішення даної справи, відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 14121 грн. 29 коп.. що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією видаткового касового ордера від 29.12.2010 року, проти чого позивач зі своїм представником не заперечували.

Тому, відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», має виплатити позивачу 23535 грн. 48 коп. - 14121 грн. 29 коп. = 9414 грн. 19 коп. - страхового відшкодування у відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням автомобіля позивача.

Відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «НОВА», має виплатити позивачу 23535 грн. 48 коп. - страхового відшкодування у відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням автомобіля позивача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення із відповідачів: ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» і ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням автомобіля, підлягають задоволенню частково.

Доводи позивача та його представника, що при визначенні матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням автомобіля позивача, знос автомобіля до ДТП не має враховуватись, є помилковими.

Що стосується позовних вимог про відшкодування 2532 грн. - пов'язаних із витратами на лікування в приватному підприємстві «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач зі своїм представником не надали суду і судом у процесі розгляду справи не здобуто беззаперечних, конкретних правових доказів, що це лікування позивача перебуває у прямому причинному зв'язку із ДТП, яка мала місце 11.11.2008 року. Крім того, до вказаного приватного підприємства позивач звернувся з власної ініціативи, а не був направлений у передбаченому чинним законодавством порядку для відновлення здоров'я, після ДТП, яка мала місце 11.11.2008 року.

Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги, пред'явленні до відповідача - ОСОБА_2 про відшкодування саме матеріальної шкоди, оскільки замість нього матеріальну шкоду пов'язану із пошкодженням автомобіля має відшкодувати відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», а в задоволенні позовних вимог про відшкодування позивачу матеріальної шкоди, пов'язаної із лікуванням у приватному підприємстві «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», позивачу відмовлено.

Позовні вимоги пред'явлені до відповідача - ОСОБА_3, залишено без розгляду за заявою представника позивача.

Разом із тим, суд вважає, що внаслідок ДТП, позивачу заподіяно моральну шкоду.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, пред'явлені позивачем лише до відповідача - ОСОБА_2.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Тому, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вирішує в межах заявлених позовних вимог.

Що ж до розміру морального відшкодування, то з урахуванням ступеня відповідача - ОСОБА_2, обставин ДТП, тривалості страждань та негативних наслідків, які настали для позивача у зв'язку із ДТП, суд вважає, що стягнення з відповідача - ОСОБА_2 2000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, є достатнім розміром для відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди.

У зв'язку з тим, що до вирішення судом спору по суті відповідач - ОСОБА_2 виплатив позивачу 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, то з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача додатково підлягає стягненню: 2000 грн. - 1000 грн. = 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

У судовому засіданні, на якому був присутній позивач, останній не заперечував, що свій, пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль RENAULT КANGOO, р. н. НОМЕР_2, він з реєстрації в органах ДАІ не знімав.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії листа за підписом начальника ВРЕР ДАІ (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 10.04.2013 року, власником автомобіля RENAULT КANGOO, р. н. НОМЕР_2, є позивач.

Згідно п. 30.3. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратами по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

У зв'язку з тим, що позивачу відшкодовується вартість майна, тобто, вартість його автомобіля перед ДТП і яка стягується із страхових компаній, позивач після відшкодування йому збитків, зобов'язаний передати приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» і приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «НОВА» автомобіль RENAULT КANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_2.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов частково задовольняється, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати по справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із наступного.

Суду не надано позивачем конкретних правових доказів про відправку саме ним телеграм відповідачам, відправка яких пов'язана із розглядом справи, тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення 162,84 грн. - вартості відправки телеграм відповідачам, суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Інтереси позивача в судовому засіданні представляла фізична особа - ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Тому, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 4000 грн. - оплати приватному підприємцю ОСОБА_6 за надання правової допомоги.

Виплату частини страхового відшкодування, відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» здійснив після пред'явлення позову позивачем.

Відповідно до наявного в матеріалах справи, оригіналу квитанції до прибуткового касового ордеру № 13 від 19.01.2009 року, позивач сплатив 650 грн. за складання висновку № Т - 998 експертного, автотоварознавчого дослідження спеціаліста щодо визначення дійсного розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого під час ДТП автомобіля RENAULT КANGOO, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 від 01.02.2009 року, тому, ці витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок страхових компаній, які в свою чергу мають відшкодувати ці витрати порівну.

Також, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, позивачу за рахунок відповідачів, підлягають відшкодуванню і витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, за ставками, діючими на час оплати цих витрат.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4-11, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код: 30859524) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4) 9414 грн. 19 коп. - страхового відшкодування, 325 грн. - у відшкодування оплати автотоварознавчого дослідження спеціаліста, 235 грн. 35 коп. - судового збору та 40 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (ідентифікаційний код: 31241449) на користь ОСОБА_1 23535 грн. 48 коп. - страхового відшкодування, 325 грн. - у відшкодування оплати автотоварознавчого дослідження спеціаліста, 235 грн. 35 коп. - судового збору та 40 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4) 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, 107 грн. 30 коп. - судового збору та 40 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позову відмовити.

Після виплати ОСОБА_1 приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» 9414 грн. 19 коп. - страхового відшкодування, 325 грн. - у відшкодування оплати автотоварознавчого дослідження спеціаліста, 235 грн. 35 коп. - судового збору та 40 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» 23535 грн. 48 коп. - страхового відшкодування, 325 грн. - у відшкодування оплати автотоварознавчого дослідження спеціаліста, 235 грн. 35 коп. - судового збору та 40 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, зобов'язати ОСОБА_1 передати приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» і приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «НОВА» автомобіль RENAULT КANGOO реєстраційний номер НОМЕР_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: