Постанова № 31074029, 25.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

25 квітня 2013 року Справа № 2а/2370/1511/2012

14 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар - Нестеренко В.О.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Партнер Україна» Старченка А.В. - за довіреністю № 1189 від 02.04.2013р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Івченко Я.В. - за довіреністю № 12695/10-017 від 02.04.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Партнер Україна» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Партнер Україна», в якому просить визнати протиправними та скасувати:

податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0000852301 від 28.02.2012р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 190 308 грн. та № 0000862301 від 28.02.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40 898 грн.,

рішення Державної податкової служби у Черкаській області № 8409/10-210 від 28.04.2012р. про результати розгляду скарги в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0000852301 від 28.02.2012р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 190 308 грн. та № 0000862301 від 28.02.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40 898 грн.;

податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0002342301 від 07.05.2012р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126 872 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2013р. за заявою позивача залишено без розгляду позовну заяву приватного підприємства «Партнер Україна» в частині вимог до Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги.

В судовому засіданні 25 квітня 2013 року представником позивача з урахуванням вимог п.п. 60.1.3 п. 60.1 статті 60 Податкового кодексу України подано заяву про зменшення позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000852301 від 28.02.2012р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 190 308 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Більше того, придбана у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 аміачна вода була в подальшому реалізована товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» та товариству з обмеженою відповідальністю «Приватцентр-Агро», що виключає можливість встановлення ознак безтоварності здійснених операцій. Ні акти перевірок інших платників податків, ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій. Позивач, в свою чергу, не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність наведених у ЄДРПОУ відомостей про них.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу сум грошових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень № 0000862301 від 28.02.2012р. та № 0002342301 від 07.05.2012р., слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті № 88/23-2/30598882 від 06.02.2012р. за результатами позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Партнер Україна» з питань підтвердження взаємовідносин з постачальником ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.4, п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 126 872 грн. та завищено від'ємне значення на суму 40 898 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки державна податкова інпекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000862301 від 28.02.2012р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40 898 грн., та № 0002342301 від 07.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 872 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (стаття 201 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 126 872 грн., нараховані приватному підприємству «Партнер Україна», а від'ємне значення на суму 40 898 грн. завищено згідно оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, є наслідком відображення в податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентом - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4). Означені господарські відносини підтверджуються наступними наявними в матеріалах справи первинними документами:

договір поставки № 2010 від 20.10.2011р.; видаткова накладна № 53 від 20.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 200 т на загальну суму з ПДВ 326 001 грн. 60 коп., податкова накладна № 53 від 20.10.2011р.; видаткова накладна № 60 від 25.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 200 т на загальну суму з ПДВ 326 001 грн. 60 коп., податкова накладна № 60 від 25.10.2011р.; видаткова накладна № 65 від 26.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 165,6 т на загальну суму з ПДВ 269 929 грн. 32 коп., податкова накладна № 65 від 26.10.2011р.; платіжне доручення № 2943 від 20.10.2011р. про сплату 57 050 грн. за аміачну воду згідно рахунку від 20.10.2011р.; платіжне доручення № 2954 від 21.10.2011р. про сплату 268 951 грн. 60 коп. за аміачну воду згідно рахунку від 20.10.2011р.; платіжне доручення № 2980 від 25.10.2011р. про сплату 326 001 грн. 60 коп. за аміачну воду згідно рахунку від 24.10.2011р.; платіжне доручення № 2997 від 26.10.2011р. про сплату 200 000 грн. за аміачну воду згідно рахунку від 25.10.2011р.; платіжне доручення № 3017 від 31.10.2011р. про сплату 69 929 грн. 32 коп. за аміачну воду згідно рахунку від 25.10.2011р.;

в підтвердження факту придбання ФОП ОСОБА_3 аміачної води по ланцюгу від товариства з обмеженою відповідальністю «Оренда-Сіті» позивачем надані: видаткова накладна № РН-0000003 від 05.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 347 т на загальну суму з ПДВ 510 000 грн., податкова накладна № 3 від 05.10.2011р.; видаткова накладна № РН-00005/1 від 07.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 200 т на загальну суму з ПДВ 312 000 грн., податкова накладна № 5 від 07.10.2011р.; видаткова накладна № РН-00006/1 від 10.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 165,6 т на загальну суму з ПДВ 267 979 грн. 68 коп., податкова накладна № 6 від 10.10.2011р.; видаткова накладна № РН-00008 від 20.10.2011р. на поставку аміачної води в кількості 82,130 т на загальну суму з ПДВ 131 802 грн., податкова накладна № 8 від 20.10.2011р.;

в підтвердження перевезення аміачної води позивачем надані:

договір перевезення 11пу від 01.06.2011р., укладений з ФОП ОСОБА_4; акт про надання послуг від 24.10.2011р.; платіжне доручення № 2982 від 25.10.2011р. про сплату ФОП ОСОБА_4 9 500 грн. за автопослуги згідно рахунку від 24.10.2011р.; податкова накладна № 58 від 24.10.2011р.; товарно-транспортна накладна від 24.10.2011р.;

договір про надання послуг з транспортного обслуговування № 0041 від 17.09.2011р., укладений з приватним підприємством «НіА.Сервіс»; рахунок-фактура № СФ-0000134 від 26.10.2011р.; платіжне доручення № 2984 від 25.10.2011р. про сплату приватному підприємству «НіА.Сервіс» 5 400 грн. за автопослуги згідно рахунку від 21.10.2011р.; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000062 від 25.10.2011р., акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000065 від 27.10.2011р.; платіжне доручення № 3007 від 27.10.2011р. про сплату приватному підприємству «НіА.Сервіс» 54 839 грн. 50 коп. за автопослуги згідно рахунку від 26.10.2011р.; податкова накладна № 44 від 25.10.2011р., податкова накладна № 56 від 27.10.2011р; товарно-транспортна накладна від 22.10.2011р., товарно-транспортна накладна від 25.10.2011р. № 25/10-02, товарно-транспортна накладна від 25.10.2011р. № 25/10-01, товарно-транспортна накладна від 26.10.2011р. № 26/10-02, товарно-транспортна накладна від 26.10.2011р. № 26/10-01, товарно-транспортна накладна від 27.10.2011р. № 27/10-01, товарно-транспортна накладна від 28.10.2011р. № 28/10-04;

договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 2 від 01.04.2011р., укладений з приватним підприємцем ОСОБА_5; заявка на транспортно-експедиційні послуги № 31/10 від 25.10.2011р.; заявка на транспортно-експедиційні послуги № 34/10 від 25.10.2011р.; акт надання послуг № ОУ-0000203 від 25.10.2011р., акт надання послуг № ОУ-0000202 від 25.10.2011р.; платіжне доручення № 2995 від 26.10.2011р. про сплату ФОП ОСОБА_5 7 476 грн. 20 коп. за автопослуги згідно рахунку від 25.10.2011р.; податкова накладна № 195 від 25.10.2011р., податкова накладна № 196 від 25.10.2011р.; товарно-транспортна накладна від 25.10.2011р. № 25/10-01, товарно-транспортна накладна від 25.10.2011р. № 25/10-2;

в підтвердження реалізації придбаної аміачної води товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» та товариству з обмеженою відповідальністю «Приватцентр-Агро» позивачем надані: видаткова накладна № РН-0003512 від 27.10.2011р., видаткова накладна № РН-0003510 від 29.10.2011р., видаткова накладна № РН-0003514 від 31.10.2011р., видаткова накладна № РН-0003516 від 29.10.2011р., податкова накладна № 2582 від 24.10.2011р., податкова накладна № 2652 від 26.10.2011р., податкова накладна № 2689 від 28.10.2011р., податкова накладна № 2694 від 27.10.2011р., податкова накладна № 2688 від 28.10.2011р.; видаткова накладна № РН-0003409 від 24.10.2011р., податкова накладна № 2997 від 17.08.2011р.

З аналізу досліджених під час судового розгляду документів суд дійшов висновку про фактичне здійснення господарських операцій між приватним підприємством «Партнер Україна» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що обумовлені господарською діяльністю позивача - оптова торгівля хімічними продуктами.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими вище зазначеним контрагентом позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів/надання послуг.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а отже не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0000862301 від 28.02.2012р. та № 0002342301 від 07.05.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Партнер Україна» 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 29 квітня 2013 року.