Постанова № 31073823, 26.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2013 року Справа № 812/2386/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача -

УПФУ в м. Стаханові Луганської області: Ткаченко Є.А. (довір. № 654/09 від

10.04.2013, дійсна до 10.04.2014),

представник відповідача - ВАТ «Стахановський завод

технічного вуглецю»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» про стягнення заборгованості по відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю», яким позивач, з урахуванням уточнення, просить стягнути заборгованість по відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року в сумі 419819,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Стаханові Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 10.05.1994. Управління пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. п. «а», «б-з» 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року має заборгованість перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка станом на 09.04.2013 складає 419819,92 грн., з яких за Списком № 1 - 413291,32 грн., за Списком № 2 - 6528,60 грн. Заборгованість на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 419819,92 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково пояснив, що з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 було виключено суму заборгованості в розмірі 14372,76 грн., оскільки пенсіонер ОСОБА_2 не працює в ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю». Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 24.04.2013 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений (а. с. 111), 24.04.2013 надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання (а. с. 117).

У судове засідання, призначене на 26.04.2013, представник відповідача повторно не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся (а. с. 121), 26.04.2013 надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання з причин проведення чергових загальних зборів (а. с. 122).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово не прибував у судові засідання без поважних на це причин та не надавав суду доказів для підтвердження неможливості неявки у судове засідання.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що відповідач умисно затягує розгляд зазначеної справи, а тому причини неявки представника Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» не визнаються судом поважними.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради народних депутатів 15.05.1997 (а. с. 9), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 11), у встановленому порядку зареєстрований у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 10.05.1994 (а. с. 10).

Судом встановлено, що позивач у період з 01.11.2012 по 28.02.2013 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком № 1 та Списком № 2, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 21-35, 37-51, 53-68, 70-84). Крім того, позивачем були сформовані та направлені на адресу підприємству повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 (а. с. 20, 36, 52, 69).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 в сумі 419819,92 грн., що також підтверджується розрахунком суми заборгованості (а. с. 14-19) та карткою особового рахунку платника (а. с. 12-13).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б-з» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 419819,92 грн. суду не надав, борг в добровільному порядку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» про стягнення заборгованості по відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року у розмірі 419819,92 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» (юридична адреса: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Чайковського, 21, р/р 26005000795980 в ЛФ ВАТ «Фінанси і кредит», МФО 304717, код 05389959) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (місцезнаходження: 94002, Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 19, р/р 25604301739 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк» в м. Луганську, МФО 304665, код 21792465) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 у розмірі 419819,92 грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень дев'яносто дві копійки), з яких за Списком № 1 - 413291,32 грн. (чотириста тринадцять тисяч двісті дев'яносто одна гривня тридцять дві копійки), за Списком № 2 - 6528,60 грн. (шість тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень шістдесят копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 30 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва