Ухвала суду № 31071056, 05.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2013 р. м. Київ К-23017/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмово провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "АНІА ПЛЮС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі № 2а-41735/09/2070

за позовом Державної податкової адміністрації у Харківській області

до Приватного підприємства "АНІА ПЛЮС"

про надання дозволу на перевірку, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова адміністрація звернулась до суду з позовом до Підприємства про допуск посадових осіб до проведення виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в України".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено: посадовим особам ДПА надано дозвіл на проведення протягом одного місяця з дати набуття судовим рішенням законної сили позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в України".

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Підприємство подало касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та у задоволенні позову відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість та залишити в силі судові рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, надані сторонами письмові докази в їх сукупності, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з плану перевірок за здійсненням суб'єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на липень 2009 року, затвердженим головою ДПА у Харківській області, на підставі направлень на перевірку від 07.07.2009 № 8115 та № 8121 для проведення планової перевірки відповідача були відряджені перевіряючи.

Однак, співробітники позивача до проведення перевірки допущені не були, у зв'язку з чим складено акт від 08.07.2009 № 161/20/40/23/35589888.

Вказані обставини стали передумовою для звернення позивач до суду із позовом про допуск посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.

Так, повноваження органів державної податкової служби України визначені у Законі України від 04.12.1990 № 509- XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509- XII).

Відповідно до ст. 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено ДПА України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Органи державної податкової служби у випадках, межах компетенції та порядку, що встановлені законами України, здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) (п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ).

Згідно посадової інструкції державного податкового інспектора відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи, інспектор здійснює контроль за розрахунками, що проводяться із застосуванням РРО, за місцезнаходженням останнього, тобто з виїздом.

За змістом ч. 7 ст. 11 1 Закону № 509- XII перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вважаються позаплановими перевірками.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", саме у ст. 16 передбачено лише один випадок проведення позапланової перевірки, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб які використовують спрощену систему оподаткування. Така перевірка може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

В інших випадках, згідно з Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у тому числі у відповідності зі ст. ст. 15, 16 цього закону, планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.

У питаннях застосування РРО Закон про РРО є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон № 509-ХІІ, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.

Таким чином, на підставі спільного застосування "перевірочних" норм Закону про РРО та Закону № 509-ХІІ можна зробити такі висновки, що з метою контролю за порядком дотримання розрахунків податкові органи (у межах повноважень, визначених ст. 15 Закону про РРО) можуть проводити як планові, так та позапланові перевірки РРО, які для цілей Закону № 509-ХІІ вважаються позаплановими (про що прямо означається в ч. 7 ст. 111 Закону № 509-ХІІ). Це, у свою чергу, означає, що на такі (як планові, так і позапланові) перевірки поширюються "процедурні" правила проведення позапланових перевірок, передбачені ст. 11 Закону № 509-XII. Тому, посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення як планових, так і позапланових перевірок реєстраторів розрахункових операцій за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки.

З метою забезпечення практичної реалізації доручення, наданого Президентом України 14.07.2005 на розширеній нараді в ДПА України з керівниками державних податкових адміністрацій щодо розробки та провадження єдиного підходу до організації і проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, та з метою забезпечення об'єктивності та прозорості при здійсненні контрольно-перевірочної роботи наказом Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 № 441 було затверджено Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання (додаток 1) та Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок (додаток 2).

Пунктом 2.6 Методичних рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб (додаток 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 № 441) перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач мав законодавчо обґрунтовані підстави для проведення перевірки, а саме затверджений план проведення перевірок на липень 2009 року, складений відповідно до Методичних рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, та співробітникам органу податкової служби були видані направлення на перевірку від 07.07.2009 № 8115 та № 8121 відповідно до вимог ст. 11 2 Закону № 509-ХІІ, які підтверджують, що орган державної податкової служби уповноважує конкретних інспекторів на здійснення перевірки позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у ч. 6 ст. 11 1 Закону № 509-ХІІ, позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке як підстава передбачене цією нормою.

При цьому рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у ст. 11 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема, з тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач посилається на обставини недопуску співробітників позивача до проведення законної перевірки та необхідності проведення такої перевірки, які (обставини) не передбачені ч. 6 ст. 11 1 Закону № 509-ХІІ, а тому проведення спірної перевірки можливо лише на підставі рішення суду.

За таких обставин вимоги позивача щодо проведення виїзної перевірки відповідача суди правомірно визнали цілком обґрунтованими.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а позиція скаржника є помилковою.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "АНІА ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі № 2а-41735/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко