Ухвала суду № 31070619, 18.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.М.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"18" квітня 2013 р. Справа № 0670/1021/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" травня 2012 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування "Хіммаш" до Коростенської об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування "Хіммаш" (далі - ВАТ "Хіммаш") звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - Коростенська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення Коростенська ОДПІ від 08.02.2012 року № 0000502301.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем безпідставно встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з не встановленням факту передачі товарів на підставі чого Коростенською ОДПІ винесено повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0000502301.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р. позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 08 лютого 2012 р. № 0000502301.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки, постанову від 03.05.2012 р. Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який дослідивши господарські операції позивача з контрагентами встановив, що на момент існування правовідносин між позивачем та його контрагентами, їх діяльність була зійснена у встановленому законодавством порядку, зазначені підприємства знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, були зареєстровані платниками податку в податковому органі, подавали податкову звітність.

Укладені угоди між позивачем та його контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що згідно законодавства України, позивач не мав права вимагати від свого контрагента, а контрагент в свою чергу не зобов'язаний надавати на його вимогу будь-які відомості, в тому числі відомості щодо правильності декларування ними своїх зобов'язань з податку на додану вартість та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна.

Відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначених угод на підставі первинних документів.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "МІЛАМІС" та ТОВ "Агро-Транзит-Інвест" сформовано з дотриманням вимог ст.ст.7, 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, а податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 08.02.2012 року № 0000502301 обгрунтовано визнане протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, доводи відповідача про те, що правочини укладені ВАТ "Хіммаш" є нікчемними, судова колегія вважає, необґрунтованими та недоведеними, оскільки норми ст.ст.203, 215, 216 ЦК України є загальними. Випадки, коли правочин є нікчемним (тобто його не потрібно визнавати недійсним в судовому порядку), чітко встановлені відповідними нормами ЦК України: зокрема ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.2 ст.126, ч.1 ст.219, ч.1 ст.220, ч.2 ст.221, ч.1 ст.224, абз.2 ч.1 ст.226, ч.2 ст.228, ч.2 ст.547 тощо.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" травня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування "Хіммаш" вул. Б. Хмельницького, 18,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11507

3- відповідачу Коростенська об"єднана державна податкова інпекція Житомирської області вул.Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500