Ухвала суду № 31070263, 23.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12779/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Лі невській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової служби України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року Державна податкова служба України (далі - Позивач, ДПС України) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - Відповідач, ДВС України) про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.08.2012 року (ВП №33665390) та постанови про накладення штрафу від 27.08.2012 року (ВП №33665390).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець мав право винести постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення після спливу строку для добровільного виконання рішення, а також стягувати виконавчий збір.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги той факт, що виконання рішення суду зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України.

У судовому засіданні повноважний представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2012 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ДПС України, ДПС у Житомирській області про стягнення 62 013,60 грн. грошової допомоги, що відповідає сумі страхового відшкодування, визначеної відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та постанови КМ України від 19.08.1992 року №488.

На виконання вказаної постанови видано виконавчий лист від 10.07.2012 року, пред'явлений стягувачем до виконання до ДВС України 24.07.2012 року.

31.07.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33665390 з виконання виконавчого листа №164020/12 від 10.07.2012 року.

Вказана постанова направлена Позивачу як боржнику листом від 06.08.2012 року №Б-9684/5-1, який останній отримав 10.08.2012 року. Зазначеною постановою боржнику запропоновано у семиденний термін з моменту отримання постанови добровільно виконати рішення суду.

27.08.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у встановлений строк добровільно судове рішення боржником виконане не було. Крім того, того ж дня старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про накладення штрафу на Позивача в розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення.

Вищевказані постанови отримані Позивачем 06.09.2012 року, який, не погоджуючись із викладеними в останніх рішеннями, звернувся до суду.

На підставі встановлених вище обставин, а також за результатами системного аналізу приписів ст. ст. 25, 28, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

За такими твердженнями суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вірно встановив Окружний адміністративний суд м. Києва, Позивач, отримавши 10.08.2012 року постанову про відкриття виконавчого провадження, повинен був добровільно виконати рішення суду до 17.08.2012 року включно. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, станом на вказану вище дату судове рішення виконано ДПС України не було.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 75 Закону передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Приписи ч. 1 ст. 89 Закону визначають, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведеного випливає обґрунтований висновок суду першої інстанції про правомірність накладення на Позивача штрафу за невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк, тобто до 17.08.2012 року включно.

Крім того, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку про наявність у Відповідача законодавчо визначених підстав для стягнення з ДПС України виконавчого збору.

При цьому колегія суддів погоджується з критичною оцінкою судом першої інстанції посилання Позивача на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2012 року зупинено виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2012 року, а тому оскаржувані постанови Відповідача підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Як вірно було встановлено судом у ході дослідження наявних у матеріалах справи документів, ухвала ВАС України від 14.08.2012 року була отримана Позивачем 05.09.2012 року, водночас ДПС України в направленому Відповідачу листі від 10.09.2012 року №1749/0/0151-12/05-0410 щодо добровільного виконання судового рішення жодним чином не зазначила про існування зазначеної ухвали. А тому, враховуючи викладене та зважаючи на те, що у Відповідача відсутній обов'язок здійснювати перевірку результатів оскарження до суду касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність твердження Позивача про необхідність скасування постанов ДВС України з наведених підстав.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції з огляду на положення ст. 25 Закону, саме на боржника покладено обов'язок доводити, зокрема, неможливість виконання рішення суду. Враховуючи, що на момент винесення оскаржуваних постанов доказів неможливості виконання судового рішення Позивачем надано не було, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової служби України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про накладення штрафу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.