Постанова № 31069783, 11.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2013 року 11:03 № 826/2979/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів Харківської області

про скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 18.01.2013 р. №23-12

Представники:

від позивача: Васютович Олександр Валерійович (довіреність від 31.12.2012 р.),

від відповідача: Фєдосєєнко Володимир Юрійович (довіреність від 08.02.2013 р. №569/01/08)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 18.04.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №826/2979/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула» (далі також - Позивач, ТОВ «СК «Формула») до Інспекції з питань захисту прав споживачів Харківської області (далі також - Відповідач), в якому Позивач просить скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 18.01.2013 року №23-12, винесену Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Харківській області.

Представником Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано в повному обсязі, вважає, що паливо альтернативне, яке реалізує Позивач, не може відповідати ДСТУ 4063-2001, оскільки, відповідно до технічних умов ДСТУ 4063-2001 розроблено для бензинів автомобільних та сфера застосування поширюється на бензини автомобільні неетильовані, що застосовуються як палива для карбюраторних автомобільних і мотоциклетних двигунів, а також двигунів іншого призначення.

Відповідач проти позову заперечує (письмові заперечення подано в судовому засіданні 11.04.2013 р.) з тих підстав, що в результаті проведення планової перевірки прийнято рішення від 15.11.2012 р. про відбір зразків нафтопродуктів. Відповідно до результатів випробувань від 07.12.2012 р. №757 паливо альтернативне Е-95 літнє не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 Бензини автомобільні. Технічні умови, за вмістом етанолу п. 18. Таким чином, на Позивача накладено стягнення, передбачене ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено, що відповідно до Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААБ №388076 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула» зареєстровано за місцезнаходженням в м. Києві, вул. Козацька, 120/4, ідентифікаційний код юридичної особи 36958905.

Згідно з умовами Договору №1207-ОПТ поставки нафтопродуктів від 12.07.2012 р., додатку №6 до договору ТОВ «СК «Формула» придбано для реалізації нафтопродукти, а саме, «Паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95» ТУ У 24.6-30661021-004-2010.

Відповідачем, за результатами проведеної перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг до Позивача Постановою застосовано стягнення, передбачене статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №23-12 за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, у розмірі 28 514,38 грн.

На скаргу Позивача щодо скасування Постанови від 18.01.2013 р. №23-12 Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів листом від 20.02.2013 р. №778-3-11/8 повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII із змінами і доповненнями (далі також - Закон №1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною третьою ст. 5 Закону №1023-XII передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють, відповідно до частини першої ст. 26 Закону №1023-XII, державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, крім іншого

- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів (п.2 частини першої ст. 26 Закону №1023-XII);

- відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України (п.3 частини першої ст. 26 Закону №1023-XII);

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (п.3 частини першої ст. 26 Закону №1023-XII).

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами (частина друга ст. 26 Закону №1023-XII).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V із змінами і доповненнями (далі також - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п.1.1. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

07.03.2012 №310, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за №743/21056, із змінами і доповненнями (далі також - Порядок) цей Порядок визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (далі - суб'єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.

Перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок (абзац перший, другий п. 1.4. Порядку).

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (частина четверта ст. 5 Закону №877-V, п. 2.7. Порядку).

На підставі наказу, зазначеного в пункті 2.6 розділу II цього Порядку, оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 2), яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою (п. 1.8. Порядку).

Судом встановлено, що відповідно до плану перевірок суб'єктів господарювання, на виконання наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області від 21.09.2012 р. №199, на підставі направлення на проведення планової перевірки від 11.11.2012 р. №01189 Відповідачем проведено з 15.11.2012 р. по 16.11.012 р. планову перевірку ТОВ «СК «Формула» за участю начальника АЗК №04/001 Шалімова А.В.

Повідомлення від 01.11.2012 р. №0102376 про проведення перевірки отримано наручно оператором-касиром 05.11.2012 р., про що свідчить власний підпис ОСОБА_7

Відповідно до п. 1.12. Порядку суб'єкт господарювання під час проведення перевірок зобов'язаний, крім іншого, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час проведення перевірок, відповідно до закону.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до службового запиту від 15.11.2012 р. відповідачем витребовувались документи, необхідні для здійснення перевірки, зокрема, документи, які засвідчують якість та безпеку продукції в продажу та їх завірені копії; нормативні документи, вимогам яких повинні відповідати товари в продажу та їх завірені копії; експлуатаційні документи на товари в продажу та їх завірені копії; гарантійні зобов'язання виробника на товари в продажу та їх завірені копії за вимогою перевіряючих.

Відповідачем звернуто увагу суду, що Позивачем на службовий запит не надано в оригіналі або належним чином засвідченої копії Технічні умови ТУ У 24.6-30661021-004:2010 Паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95», хоча в переліку наданих документів листом від 16.11.2012 р. технічні умови зазначено.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом (частина перша ст13 Закону №877-V).

Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції (частина перша ст. 14 Закону №877-V).

Судом встановлено, що Відповідачем 15.11.2012 р. прийнято рішення №00032 про відбір зразків та складено 15.11.2012 р. Акт №00055 відбору продукції в кількості 2 зразків, а саме, Бензин автомобільний АІ-92, Паливо альтернативне Е-95 літнє.

Частиною шостою ст. 7 Закону №877-V, пунктом 3.1. Порядку передбачено, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт та визначено які відомості акт має містити.

За результатами проведеної планової перевірки Відповідачем 16.11.2012 р. складено Акт №01008 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, яким встановлено порушення вимог п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833; відібрано зразки нафтопродуктів; надано припис про зобов'язання усунути недоліки.

Крім того, позивачем не спростовано тверджень представника Відповідача, що надані після проведення перевірки Позивачем Технічні умови ТУ У 24.6-30661021-004:2010 Паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95» (долучено до матеріалів справи) не були ніким не затверджені та не погоджені належним чином, і в додатку А (обов'язковому) яких не вказано співвідношення масових часток компонентів, які використовуються під час виробництва палива. Тобто масову частку метанолу в наданих ТУ не обумовлено.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідачем проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг в період з 15-16 листопада 2012 р. в межах чинного законодавства.

Щодо застосовування Відповідачем вимог ДСТУ 4063-2001 до Палива альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95» суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативні види палива» від 14 січня 2000 року №1391-XIV із змінами і доповненнями (далі також - Закон №1391-XIV) альтернативні види палива - тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини; споживачі альтернативних видів палива - фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива.

Преамбулою Закону України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року

№2408-III із змінами і доповненнями (далі також - Закон №2408-III) встановлено, що цей Закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері.

Відповідно до абзаців першого, восьмого ст. 1 Закону №2408-III стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву; стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування (ст. Закону №2408-III).

Водночас 01 грудня 2005 р. прийнято Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», яким внесено зміни до ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» в частині втрати стандартами загальнообов'язкової сили. Таким чином, на сьогодні технічні вимоги до товарів, в тому числі і до бензину та дизельного палива, можуть бути встановлені лише технічними регламентами. У зв'язку з цим, загальнообов'язкову силу мають лише стандарти, прийняті до 11 січня 2006 р. (дати набуття чинності Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»).

ДСТУ 4063-2001 Бензини автомобільні. Технічні умови, затверджений наказом Держстандарту України від 29 листопада 2001 р. № 588.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до пунктів 1.1., 1.3. Договору №127-ОПТ поставки нафтопродуктів від 12.07.2012 р. «1.1. Поставщик обязуется передать в согласованные сроки, а Покупатель принять и оплатить на условиях, изложенных в Договоре нефтепродукты, именуемые дальше по тексту «Товар», количество, цена, условия поставки, которых указываются в приложениях к настоящему Договору и составляются на каждую отдельную поставку Товара, а также являются неотъемлемой частью настоящего Договора.

1.3. Качество поставляемого Товара должно соответствовать действующим ДСТУ и сопровождаться паспортами качества и/или сертификатами соответствия завода-изготовителя».

Відповідно до додатку №6 до договору ТОВ «СК «Формула» придбано для реалізації нафтопродукти, а саме, «Паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95» ТУ У 24.6-30661021-004-2010.

До позовної заяви долучено копію Технічні умови ТУ У 24.6-30661021-004:2010 Паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95», відповідно до сфери застосування ці технічні умови (ТУ) поширюються на паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95», яке є альтернативою традиційному автомобільному бензину і призначене для двигунів внутрішнього згорання з іскровим запалюванням, обладнаних системами впорскування бензину і керування двигуном із зворотнім зв'язком л-датчиком та/або які спеціально адаптовано для роботи на спиртобензинових паливах.

Таким чином, суд вважає, що з огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог Директиви 98/70/ЄС Європейського Парламену та Ради від 13 жовтня 1998 року, щодо якості бензину та дизельного палива та внесення змін до Директиви Ради 93/12/ЄЕС (ОВ № L 350, від 28.12.1998., С.58), застосування ДСТУ 4063-2001 є обов'язковим.

Згідно з вимогами ДСТУ 4063-2001 Бензини автомобільні. Технічні умови. Передбачено, що масова частка метанолу повинна бути не більше 3%.

Як вбачається з долучених до позовної заяви Технічні умови ТУ У 24.6-30661021-004:2010 Паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative-E95» у додатку А (обов'язковий) не визначено масову частку метанолу.

Відповідно до висновку результатів випробування №757 від 07.12.2012 р. Випробувальної лабораторії «Універсалнафтохім» ТОВ «ВТІІ» представлена проба бензину паливо альтернативне Е-95 літнє не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 Бензини автомобільні. Технічні умови, за вмістом метанолу п.18., оскільки в результаті випробування фактично отримано масова частка метанолу 29, замість встановленої норми згідно з НД на продукцію 3.

Отже, Відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства встановлено реалізацію Позивачем продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.

Абзацом четвертим п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, зтверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1177 із змінами і доповненнями (далі також - Положення), передбачено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (п. 3 Положення).

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (п. 4 Положення).

Матеріалами справи встановлено, що листом від 29.12.2012 р. №4192 з повідомленням про вручення керівника ТОВ «СК «Формула» запрошено для розгляду справи про порушення законодавства про захист прав споживачів на 18.01.2013 р. о 10:00. вищевказаний лист Позивачем отримано згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 11.01.2013 р.

18.01.2013 р. Постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №23-12 Відповідачем за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, застосовано до Позивача штраф у розмірі 28 514,38 грн.

Згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльності.

Враховуючи вищевказане, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах Відповідачем доведено правомірність вчинених дій щодо проведення планової перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувану постанову з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула» відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя Маруліна Л.О.