Постанова № 31069529, 30.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. Справа № 809/926/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Біньковської Н.В.

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 17.08.2012 року посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області проводилася перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом під час якої було виявлено порушення відповідачем вимог положень статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі за відсутності ліцензійної картки. За результатами здійснення перевірки складено відповідний акт за № 064915 від 17.08.2012 року. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 25.09.2012 року заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 146162 в розмірі 510,00 гривень. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 510,00 гривень відповідачем добровільно не сплачена.

01.04.2013 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка, згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена відповідачу за адресою місця знаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

15.04.2013 року на адресу суду повернулося поштове відправлення, з надісланою судом ухвалою про відкриття скороченого провадження, яке не вручено адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Враховуючи положення частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2009 року ОСОБА_1 зареєстрований Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8).

17.08.2012 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за № 064915 факт експлуатації відповідачем автомобіля марки Ауді-100, державний номерний знак 43759СК, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки, що є порушенням вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Згідно листа від 11.09.2012 року № 09-3-20/2979, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначений на 25.09.2012 року (а.с.11). Відповідач про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся рекомендованим листом із повідомленням, що підтверджується реєстром відправленої поштової кореспонденції, що видана під звіт (а.с.11).

Позивачем, у відповідності до абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за виявлене порушення винесено постанову за № 146162 від 25.09.2012 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510,00 гривень, яка направлена ОСОБА_1 супровідним листом від 27.09.2012 року № 09-3-20/4007. Вказана постанова отримана ОСОБА_1 04.10.2012 року, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.13) .

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Стаття 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, згідно положень якої автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Згідно довідки територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 20.02.2013 року встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.14).

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України визначено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Судом встановлено, що у передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалася.

Суд зазначає, що при експлуатації відповідачем легкового автомобіля, облаштованого як таксі, наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Доказів сплати фінансових санкцій відповідачем суду не подано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 510,00 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за № 146162 від 25.09.2012 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок № 31110106700002, УДКСУ в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 37952250 з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фінансові санкції в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок за постановою про застосування фінансових санкцій № 146162 від 25.09.2012 року.

Постанову звернути до негайного виконання.

Відповідно до частини 9 статті 183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.