Ухвала суду № 31064266, 30.04.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30.04.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Стана І.В., Машкаринця І.М., за участю прокурора Данканича В.І., засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012 року.

Цим вироком:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не працюючий, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, не судимий, засуджений:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений ОСОБА_8 від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин.

На підставі п. п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 - підписку про невиїзд залишено до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Шахназарли Дивичинського району Азербайджану, мешканець АДРЕСА_2, не працюючий, не одружений, не судимий, засуджений:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік 6 ( шість ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений ОСОБА_9 від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язаний ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_9- підписку про невиїзд залишено до вступу вироку в законну силу.

-2-

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, не працюючий, не одружений, не судимий, засуджений:

- за ч.2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік 6 ( шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений ОСОБА_11, від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язаний ОСОБА_11 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_11 - підписку про невиїзд залишено до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_4 не працюючий, не одружений, не судимий, засуджений:

- за ч. 2 ст.185 КК України на 1 (один) рік 6 ( шість ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений ОСОБА_4 від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин.

На підставі п. п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язаний ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - підписку про невиїзд залишено до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_5, не працюючий, не одружений, не судимий, засуджений:

- за ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік 6 ( шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений ОСОБА_3 від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин.

На підставі п. п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язаний ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - підписку про невиїзд залишено до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець та мешканець АДРЕСА_6, пенсіонер, одружений, не судимий, засуджений:

- за ч. 5 ст. 27 - ч.2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений ОСОБА_5 від відбування призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить новий злочин.

-3-

На підставі п. п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язаний ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 - підписку про невиїзд залишено до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: кисневий металевий балон, газовий металевий балон, два гумові шланги, газовий різак, редуктор для подачі кисню, редуктор для подачі газу, два вимірювальні пристрої тиску газу, металевий лом - арматура, лом з чорного металу, залізничну підкладку, залізничний костиль - конфісковано в дохід держави; два гіпсові зліпки слідів бігової доріжки шин автомобіля, два гіпсові зліпки слідів взуття, шматки шлаку металу постановлено знищити; транспортний засіб «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, шасі НОМЕР_3, повернуто власнику ОСОБА_12.

Цивільний позов Державного територіального - галузевого об»єднання «Львівська залізниця» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області КОД ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області МФО - 812016, р/р 312562710434 - 235 ( двісті тридцять п'ять ) грн. 20 коп..

За вироком суду ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнані винними в тому, що 29.12.2011 року о 23 год. 00 хв. діючи умисно, за попередньою змовою, демонтували закриту для руху ділянку тупикової колії № 9 в межах пікетів 8-9 1716 км ст. Страбічово Львівської залізниці, яка знаходиться на балансі відокремленого підрозділу «Мукачівська дистанція колії» Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», звідки таємно викрали наступне майно: - 9 рейок типу Р-43 довжиною по 25 метрів (всього 225 метрів по 175 грн. за 1 метр) всього на суму (з урахуванням ПДВ) 47250 грн.; - 270 штук підкладок типу Р-43 про ціні 11 грн. 26 копійок за кожну на загальну суму 3040 грн. 20 коп.; - 14 штук накладок Р-43 по ціні 34 грн. 26 коп. за кожну на суму 479 грн. 64 коп.; - 64 штуки стикових болтів типу Р-43 по ціні 96 коп. за кожний на суму 61 грн. 44 коп., яке ОСОБА_5 вивіз на своєму автомобілі «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1.

Своїми діями підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заподіяли відокремленому підрозділу «Мукачівська дистанція колії» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 52 977 грн. 94 коп..

В апеляції ОСОБА_5 просить вирок суду від 15.11.2012 року скасувати, винести новий вирок і на підставі п. 2 ст. 6 КПК України його виправдати. Виділити матеріали відносно підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та направити на нове досудове слідство. Вказаний вирок судом першої інстанції винесений незаконно, розгляд справи проведений неповно та не об»єктивно, з грубим порушенням чинних норм закону. Зазначає, що з перелічених пунктів, які у вироку зазначила головуюча жодним чином не підтверджує його вину. Покази свідків, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, стверджують тільки факт крадіжки, а в показах ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 нема жодного повідомлення про те, що він причетний до скоєння крадіжки. Покази підсудних також не можна брати до уваги, так як останні є зацікавленими у розслідуванні даної справи (мова йде про приховування автомобіля, який дійсно вивозив рейки і встановлення

-4-

вказаної особи, яка їх купила). Також покази підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3 відносно того, що він перевозив рейки є завідомо неправдиві. Щодо письмових доказів - протоколів пред»явлення фотознімків для впізнання, де він впізнає підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9, протоколи допиту, де він визнає вину не можна брати до уваги, оскільки вони підписані ним, не знаючи їх сутності та тексту, оскільки вказані документи прочитати не міг тому, що не мав окулярів. Докази, які підтверджують його винуватість не можуть являтися доказами виходячи з наступного: у висновку експерта вказано, що зліпки, які надано органом дізнання дійсно належать до автомобіля ЗИЛ та автомобіля КАМАЗ, але ідентифікувати, що саме до його автомобіля належать сліди експерт не може, що і вказує у проведеній експертизі. Також встановлено, що на автомобілі встановлені дві різні спарені шини (протектора), сліди якої на місці події не виявлені, що вже доказує факт того, що автомобіля на місці скоєння злочину не було. Також, в експертизі зазначено, що вилучені слідчою зліпки інших протекторів шин належать до інших вантажних автомобілів, тобто сліди залишені не автомобілями «ЗИЛ» і не «КАМАЗ». Таким чином, слідством не встановлено, які саме вантажні автомобілі були на місці скоєння злочину, які могли вивозити рейки. Щодо шлаку, нібито знайденого в кузові «КАМАЗА», слідча зробила висновки, що це може бути шлак залишений від порізу рейок, не являючись спеціалістом, відповідні експертизи не проводилися, які б підтверджували, що знайдений шлак міг бути залишений саме від порізу викрадених рейок. Щодо свіжої подряпини в кузові автомобіля, яка можливо могла бути залишена від рейки, як зазначила слідча, то вказані слова говорять самі про себе: свіжа подряпина - факт скоєння злочину був 29.11.2011 року, транспортний засіб вилучався 24.01.2012 року, з моменту скоєння злочину до моменту вилучення транспортного засобу він 3 рази возив комбікорм, тому подряпина не могла бути свіжою. Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, максимальне навантаження автомобіля КАМАЗ становить 8225 кг., у зв»язку з чим він ніяк не міг завантажити та відвезти рейки масою 11721, 345 кг., як вказано в постанові про порушення кримінальної справи. Про тиск та неправомірність дій з боку правоохоронних органів відносно інших підсудних вказує ряд факторів: після того, як на судовому засіданні підсудні заявили, що ОСОБА_23 не брав участі у скоєнні злочину, вони в наступному судовому засіданні поміняли покази, стверджуючи всі, що просто жаліли його. Також, на судовому засіданні при звукозапису судового процесу, який дублювався представником ЗМІ, підсудний ОСОБА_11 заявив, що при проведенні слідчих дій йому працівники міліції наносили удари. Наведені судом обґрунтування щодо його причетності до злочину є безпідставними та необґрунтованими, і в жодному разі не доводять його вину, а навпаки його невинуватість та непричетність до інкримінованого йому злочину.

Інші учасники судового розгляду апеляції на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012 року не подавали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши думку прокурора про безпідставність апеляції, пояснення ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_24, які вважають вирок суду незаконним та просять його скасувати, а ОСОБА_5 виправдати, провівши часткове судове слідство, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляція засудженого ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

-5-

Так, відповідно до ст. ст. 321 - 339 КПК України вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах і повинен відповідати вимогам цих статей, у тому числі бути законним, і обґрунтованим, - його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо.

Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути вмотивовано.

Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_5 судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні зібраних по справі доказів, викладені у вироку висновки щодо винуватості ОСОБА_5 містять суперечності, постановлений щодо нього вирок містить істотні недоліки, суд не дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, не в повному обсязі вмотивував свої висновки про прийняття одних доказів і відхилення інших, у зв»язку із чим в цій частині вирок не можна визнати законним та обґрунтованим.

Так, з мотивувальної частини вироку вбачається, що в підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27- ч.2 ст.185 КК України, суд послався на показання підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, при цьому такі покази у вироку наведені одним загальним абзацом, оцінка, аналіз та зміст цих показів у сукупності з іншими зібраними доказами у вироку відсутній, незважаючи на те, що в судовому засіданні останні надали вичерпні показання щодо обставин вчинення злочину саме ОСОБА_5, які відображені в протоколі судового засідання (т.4 а.с.187 -195).

Обмежившись перерахуванням у вироку доказів, якими підтверджується обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27-ч.2 ст.185 КК України, суд у вироку не навів переконливих доводів та не зазначив мотивів, з яких відкидає покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, обмежившись формулюванням, що свідки у своїх показання плутались, а ОСОБА_12 та ОСОБА_27 є родичами підсудного ОСОБА_5.

Окрім цього, суд першої інстанції належним чином доводи ОСОБА_5, що підтверджують його невинуватість не перевірив, а саме: покази свідків ОСОБА_25, ОСОБА_30, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_27, ОСОБА_32, ОСОБА_29 які стверджують той факт, що в 20 годині 29.12.2011 року ОСОБА_5 перебував у селі Клиновець Мукачівського району, де з вантажівки, що доставила вантаж, а саме комбікорм з Угорщини, здійснював завантаження комбікорму, який в подальшому доставив на ферму, що знаходиться в селі Нижня Визниця та Пізняківці.

Так, ОСОБА_5 в судовому засіданні категорично заперечив свою винуватість до вчиненого злочину та показав, що в ніч з 29 на 30 грудня 2011 року перевозив комбікорм в с. Н.Визниця та с. Пізняківці Мукачівського району, також зазначив, що разом з ним перевозив комбікорм ОСОБА_27, який є його родичем. Перевезення комбікорму здійснювали з 20 години 29 грудня 2011 року до 06 години 30 грудня 2011 року.

З цього приводу суд першої інстанції у вироку обмежився тільки загальним судженням про те, що ці показання підсудного спростовуються показами підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та оглянутими матеріалами кримінальної справи.

-6-

Також, суд першої інстанції не вжив заходів з метою належної перевірки показів підсудного ОСОБА_5 щодо застосування до нього та ОСОБА_11 під час досудового розслідування справи недозволених методів слідства з боку працівників міліції. Рішення з цього приводу в порядку 97 КПК України (в редакції 1960 року) не приймалося.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляції про закриття справи щодо ОСОБА_5 на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) визнаються такими, що підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки в сукупності зі зібраними по справі доказами.

Крім того, підлягають до ретельної перевірки та оцінки в сукупності зі всіма здобутими по справі доказами і інші доводи апеляції ОСОБА_5 щодо фальсифікації матеріалів кримінальної справи в частині причетності його до вчинення злочину.

Клопотання захисника про постановлення окремої ухвали щодо працівників міліції по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11, працівника прокуратури ОСОБА_33 та судді ОСОБА_34 до задоволення не підлягають.

Вищевказана неповнота судового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об»єктивно дослідити наявні у справі докази і постановити щодо ОСОБА_5 законний та обґрунтований вирок, а тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально-процесуального закону істотними й такими, що відповідно до ст.ст.368, 370 КПК України тягнуть скасування вироку і направлення справи з урахуванням доводів апеляцій саме на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій й ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України (в редакції 1960 року), апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді: