Ухвала суду № 3106293, 08.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-33528/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

08 квітня 2008 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченко А.О.

секретар судового засідання                Патюк А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 08.04.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 та постанову господарського суду Запорізької області від 03.08.2006

у справі                    №11/387/06-АП

за позовом               ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство»

до                               ДПІ у Приморському районі Запорізької області

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ДПІ у Приморському районі Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.08.2006, яку залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2006, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального  права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Бердянською МДПІ Запорізької області проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Приморське ХПП» за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2005 р., про що складено акт № 252/2302/00954314 від 12.01.2006 року.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено наступне:

В ході перевірки первинних бухгалтерських документів по меморіальному і ордеру №4 встановлено, що підприємство розраховує вартість наданих послуг  згідно з прийнятими тарифами по відповідних послугах,

Перевіркою також встановлено, що послуги по зберіганню, відвантаженню та переоформленню зернових культур насіння соняшника, які видаються ТОВ «Оптімус» розраховувались по цінам нижче діючих на підприємстві тарифів. Для цього між двома підприємствами щоразу складаються додаткові угоди до договору зберігання зернових культур та насіння соняшника №8-09/00 від 01.09.2000 р.

В акті перевірки міститься таблиця № 6 в якій визначено загальний тариф та тариф за яким надавались послуги для ТОВ «Оптімус».

На підставі акту перевірки Бердянською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.01.2006 р. № 00082302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11800 грн. у т. ч. 7900 грн. за основним платежем та 3900 грн. штрафні (фінансові санкції).

За результатами апеляційного оскарження передбаченого п/п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111 (далі Закон №2181) до Бердянської МДПІ спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди мотивували тим, що в порушення діючого законодавства в результаті занижено вартість наданих послуг порівняно не тільки з встановленими самим позивачем тарифами, а й нижче собівартості цих послуг для окремих підприємств, є нічим іншим як штучним заниженням оподатковуваного прибутку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом господарської діяльності підприємства є заготівля, зберігання сільськогосподарської продукції та продукції переробної промисловості, заготівля та зберігання сортового насіння.

Відповідно до акту перевірки послуги по зберіганню, відвантаженню та переоформленню зернових культур насіння соняшника, які видаються ТОВ «Оптімус» розраховувались по  встановлених на підприємстві тарифів.

При ведені податкового обліку право платника на самостійне встановлення цін і тарифів здійснюється в межах правил, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон про прибуток), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п. 1.32 Закону про прибуток, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України надано поняття підприємництва, де підприємництво - це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до вимог п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87, визначено, що дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Як зазначено в акті перевірки ВАТ «Приморське ХПП» здійснюючи операції з надання послуг на адресу ТОВ «Оптімус» отримує при цьому збитки. Продаж зі свідомо значимим від'ємним фінансовим результатом впливає на прибутковість господарської діяльності підприємства. Підприємство не отримує доходу та інших економічних вигод у своїй підприємницької діяльності.

В своїй касаційній скарзі ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» зазначає те, що калькуляція не є первинним бухгалтерським документом, проте слід звернути увагу на те, що на підставі калькуляції собівартості робіт (послуг) формується ціна, яка відображається у первинних документах бухгалтерського обліку.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» задоволенню не підлягає, а ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 та постанову господарського суду Запорізької області від 03.08.2006 у справі №11/387/06-АП – залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2006 та постанову господарського суду Запорізької області від 03.08.2006 у справі №11/387/06-АП – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. Брайко Г.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                         А.О.Патюк