Ухвала суду № 3106152, 11.02.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя І інстанції – Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач – Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

У Х В А Л А

ІменемУкраїни

11 лютого 2008 року                                                                          справа № 2-а-11559/08/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     суддіАрабей Т.Г.суддів:

розглянувши

впорядку

письмовогопровадження

апеляційну скаргуГеращенко І.В., Малашкевич С.А.

Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській областіна постанову              Луганського окружного адміністративного судувід28 жовтня  2008 рокупо справі№ 2а-11559/08 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі»доАлчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області;

Головне управління державного казначейства України в Луганській областіпростягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області та Головного управління державного казначейства України в Луганській області задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2006 року у сумі 10 809 грн. Також, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» судові витрати у розмірі 108,09 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області (надалі - Алчевська ОДПІ) подано апеляційну скаргу з проханням скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року та в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Помилковість висновків суду, на думку податкового органу, полягає у відсутності остаточного рішення по справі № 9/40н-ад щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006 р. № 0000132360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 315 773,00 грн. за період січень-липень 2006 року, у тому числі за лютий 2006 року на суму 10 809,00 грн. внаслідок чого, суд першої інстанції мав би зупинити провадження у справі № 2а-11559/08 до вирішення справи № 9/40н-ад. Також, апелянт посилається на відсутність підтвердження зустрічними перевірками по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг) заявленої до відшкодування суми.

Також, апелянтомнаданозаявупробажаннявзятиучастьусправі, алейогопредставникдосудуапеляційноїінстанціїнеприбув, продату, частамісцебувповідомленийналежнимчином.

Позивачнадавзапереченнянаапеляційнускаргу, вякихвважаєпостановусудупершоїінстанціїприйнятоюбезпорушеннянормчинногозаконодавстватапросивзалишитиапеляційнускаргуАлчевськоїОДПІбеззадоволення, аоскаржуванупостановубеззмін. Такожпросиврозглянутисправузавідсутністюпредставника.

Другийвідповідачвсудовезасіданнянез’явився, поясненьненадав, продату, частамісцерозглядусправибувповідомленийналежнимчином.

Затакихумов, колегіясуддівприйняларішенняпророзглядсправизанаявнимивнійматеріалами.

Заслухавшидоповідьсудді-доповідача, перевірившиматеріалисправиіобговорившидоводиапеляційноїскаргитазаперечень, вважаєпостановусудупершоїінстанціїзаконноютаобґрунтованою, аапеляційнускаргутакою, щонепідлягаєзадоволеннюзнаступнихпідстав.

20 березня 2006 року позивачем надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року, якою (графа 25.1), у відповідності до приписів підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення декларації, прийняв рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 292 135 грн. на його рахунок у банку.

Разом з наведеною декларацією позивачем було подано до ДПІ розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку (а.с. 4-7).

Як свідчать матеріали справи, Алчевською ОДПІ було здійснено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» з питання правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» за січень-лютий 2006 року та складено Довідку від 19.04.2006 р. № 565/236-32804063, висновками якого підтверджено правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у тому числі за лютий 2006 року в сумі 292135,00 грн. На дату складання акту податковий кредит ТОВ «Завод сталевої дробі» не підтверджений у повному обсязі зустрічними перевірками підприємств – постачальників до визначення товаровиробника або імпортера.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Сторонами не оскаржується факт часткового відшкодування позивачу податку на додану вартість за декларацією за лютий 2006 року у сумі 281326,00 грн. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у сумі 10809,00 грн. відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми зустрічними перевірками по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг).

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками невиїзної документальної (камеральної) та позапланової виїзної перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. З огляду на принцип належності доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Апелянт не надав жодного доказу для відмови у наданні позивачеві бюджетного відшкодування за лютий 2006 року.

Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив апелянт у справі. Нормами даного закону право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг).

КолегіясуддіввважаєправомірнимвисновоксудупершоїінстанціїщодобезпідставностіпосиланнявідповідачемнапостановугосподарськогосудуЛуганськоїобластівід22.02.2007 р. посправі№9/40 н-ад, залишеноюбеззмінухвалоюЛуганськогоапеляційногогосподарськогосудувід17.04.2007 р. Також, апелянтомненаданодоказівоскарженнязазначенихрішеньгосподарськогосуду, томууАлчевськоїОДПІвідсутніпідставипризупинятипроцедурувідшкодуванняспірнихсумПДВвпорядкупп.7.7.8 п.7.7 ст.7 ЗаконуУкраїни«Проподатокнадоданувартість».

Неналежнездійсненняорганомвладнихповноваженьвладнихуправлінськихфункцій, пов’язанихзконтролемзасплатоюподатківдобюджетусталопричиноювиникненняпублічно-правовогоспорууданійсправі. 

Колегіясуддівдійшлависновку, щосудомпершоїінстанціїправильновстановленіобставинисправитапостановаприйнятаздодержаннямнормматеріальногоіпроцесуальногоправа.  

Керуючисьстаттями184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни, колегіясуддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року у справі № 2а-11559/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006 року на суму 10809,00 грн. – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.

Головуючий                                                                                   Т.Г. Арабей

Судді                                                                                     І.В. Геращенко

                                                                                              С.А. Малашкевич