Рішення № 31060606, 05.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/2226/13-ц

пр. № 2/759/2470/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - І.В.П»ятничук,

при секретарі - К.Ю.Іванові,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Фінансова компанія «Інтербудінвест»

3-ті особи: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», КП «Житло-Сервіс» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адімінстрації

про визнання права власності на частку в об'єкті інвестування - незавершеного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищеназваним позовом до відповідача ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» та просив суд постановити рішення, яким визнати за ним -позивачем майнові права та право власності на частку в об»єкті незавершеного будівництва трикімнатну квартиру АДРЕСА_1

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що 13 вересня 2006 р. між ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» та ОСОБА_2 було підписано договір №131\1-99 ФК про участь у фрнді фінансування будівництва. За умовами даного договору ОСОБА_2 передано ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» який виступав управителем Фонду фінансування будівництва виду А, грошові кошти в сумі 783845 грн. 50 коп. а відповідач мав передати їй об»єкт інвестування за адресою : АДРЕСА_1, з наступними характеристиками : номер об»єка інвестування - НОМЕР_2, кількість кімнат -3, загальна площа об»єкту інвестування - 114,43 кв.м., житлова площа 71,80 кв.м. Згідно до п.3.1.4 даного договору, у зв»язку з повною сплатою вартості об»єкта інвестування, був підписаний договір уступки майнових прав від 11.10.2006 р. за якийм відповідач зобов»язаний передати у довірчу власність даний об»єкт інвестування, в подальшому 19.03.2007 р. між відповідачем та довірителем був підписаний договір про відступлення права вимоги за яким всі права на даний об»єкт інвестування передано позивачеві - ОСОБА_1 Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду А об»єкт інвестування мав бути переданим під заселення до 30.06.2007 р., однак і на даний час об»єкт інвестування в експлуатацію не введено, будівельні роботи на об»єкті припинені, по теперішній час відповідач не надав позивачу документи, які необхідні для оформлення ним права власності на вищезгадані приміщення, що фактично обмежує можливості позивача оформити за ним право власності на проінвестований об'єкт нерухомості. Посилаючись на положення ст..7 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», ст..4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст..ст. 526, 629, 876 ЦК України, просив заявдеін позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладні в позовній заяві.

Представник відповідача ДП « ФК «Інтербудінвест» в судове засідання не заявився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Оскільки, відповідач причини неявки суду не повідомив, не надав суду письмові пояснення по суті справи, суд, з врахуванням думки позивача, вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі поданих доказів відповідно до ст.. 169, ст.. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини невяки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Представник третьої особи КП «Житло-Сервіс» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адімінстрації в судове засідання не з»яввся, про час та місце розгляду прсаив повідомлялвся належним чином, направив суду свої заперечення щодо заявлених позовних вимог тому суд вважає можливим розглянути справу в їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 вересня 2006 р. між ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» та ОСОБА_2 було підписано договір №131\1-99 ФК про участь у фрнді фінансування будівництва.

За умовами даного договору ОСОБА_2 передано ДП «Фінансова компанія «Інтербудінвест» який виступав управителем Фонду фінансування будівництва виду А, грошові кошти в сумі 783845 грн. 50 коп. а відповідач мав передати їй об»єкт інвестування за адресою : АДРЕСА_1, з наступними характеристиками : номер об»єка інвестування - НОМЕР_2, кількість кімнат -3, загальна площа об»єкту інвестування - 114,43 кв.м., житлова площа 71,80 кв.м.

Згідно до п.3.1.4 даного договору, у зв»язку з повною сплатою вартості об»єкта інвестування, був підписаний договір уступки майнових прав від 11.10.2006 р. за якийм відповідач зобов»язаний передати у довірчу власність даний об»єкт інвестування.

19.03.2007 р. між відповідачем та довірителем був підписаний договір про відступлення права вимоги за яким всі права на даний об»єкт інвестування передано позивачеві - ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду А об»єкт інвестування мав бути переданим під заселення до 30.06.2007 р., однак і на даний час об»єкт інвестування в експлуатацію не введено, будівельні роботи на об»єкті припинені, по теперішній час відповідач не надав позивачу документи, які необхідні для оформлення ним права власності на вищезгадані приміщення, що фактично обмежує можливості позивача оформити за ним право власності на проінвестований об'єкт нерухомості.

Згідно вимог ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання яких є незначним, підлягають виконанню саме у цей строк. У разі невиконання зобов'язання у визначений строк виникає прострочення.

Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів особи , відповідно до п.5 ст. 16 ЦК України, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст. .876 ЦК України власником об'єкту будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник , якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст. 190 ч. 1 ЦК України зазначено, що майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Як вбачається з ст. 316 ч. 1 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право на житло, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме право побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень «, відповідно до якої обов'язковій державній реєстрації підлягають зокрема право власності на нерухоме майно.

Нерухомим майном у відповідності до положень ст. 181 ЦК України є земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без знецінення та зміни їх призначення.

Об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс за адресою: м.Київ пр..Перемоги 131 секція 1 право власності на частину якого просить визнати за ним позивач, за всіма ознаками відповідає визначенню нерухомого майна.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень «підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є зокрема, рішення суду про право власності на об*єкт незавершеного будівництва.

Таким чином, на об'єкт незавершеного будівництва поширюється режим нерухомої речі, а отже і право власності на його частини підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно п.2 ст. 386 ЦК України власник майна, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню . Даний будинок не введений в експлуатацію, тому Київське міське бюро технічної інвентаризації не реєструє право власності на квартиру. Однак відсутність факту здачі будинку в експлуатацію, не є перешкодою для визнання права власності на проінвестований позивачем об*єкт будівництва, як це передбачено ст.876 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Тобто, вимоги позивача щодо захисту своїх прав, які не визнаються та оспорюються іншими особами, а саме право власності на об'єкт будівництва, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 41 Конституції України ст. 181 ч. 1, 190 ч. 1,316, 526, 530, 876 ЦК України, ст. ст. 57-60, 130, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. зареєстрованим в АДРЕСА_2, майнові права на частку в об»єкті незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. зареєстрованим в АДРЕСА_2, право власності на частку в об»єкті незавершеного будівництва, що складається з матеріалів, що були використані в процесі будівництва трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя