Постанова № 31059196, 07.05.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1027/13-a

"07" травня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до товариства з обмеженою відповідальністю «Три кита ЛТД» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (далі – УПФУ в Тернопільському районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Три кита ЛТД» (далі – ТзОВ «Три кита ЛТД», відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 41113 грн. 74 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відповідач не проводив сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим станом на 09.04.2013 року виникла заборгованість перед УПФУ в Тернопільському районі з єдиного внеску за період з 20.02.2011 року по 09.04.2013 року в розмірі 55383 грн. 15 коп. Не заявлена до стягнення у судовому порядку заборгованість по єдиному соціальному внеску становить 41113 грн. 74 коп. за період з 20.06.2011 року по 09.04.2013 року, яку позивач просить стягнути з ТзОВ «Три кита ЛТД».

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду письмове клопотання від 23.04.2013 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 10).

Представник відповідача у судове засідання не прибув повторно, при цьому копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця знаходження (а. с. 9, 130), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не була вручена адресату з незалежних від суду причин. Повторно направлена повістка повернулась на адресу суду із довідкою відділення поштового зв’язку з зазначення причини повернення «за відмовою адресата від одержання» (а. с. 131).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином; у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відтак, у розумінні статей 33, 35, 37 КАС України слід вважати, що повістка, яка надіслана відповідачу, вручена належним чином, сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Три кита ЛТД» зареєстроване 24.11.2004 року як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 161480 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 25.04.2013 року (а. с. 7, 137-139). Відповідач взятий на обліку в УПФУ в Тернопільському районі платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Станом на 09.04.2013 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 55383 грн. 15 коп. (у тому числі 55383 грн. 15 коп. – єдиний внесок). В даній справі заявлена до стягнення заборгованість ТзОВ «Три кита ЛТД» зі сплати єдиного внеску за період з 20.06.2011 року по 09.04.2013 року у розмірі 41113 грн. 74 коп.

Заборгованість виникла у зв’язку з не сплатою відповідачем єдиного внеску, нарахованого за період з 20.06.2011 року по 09.04.2013 року, та підтверджується копіями звітів відповідача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поданими до органів Пенсійного фонду України за період з травня 2011 року по вересень 2012 року (а. с. 12-123 ), картками особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.05.2011 року по 20.03.2013 року (а. с. 4-5). Станом на 23.04.2013 року заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є: роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (пункту 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).

Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

У спірному випадку відповідач не виконав зобов’язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустив заборгованість в розмірі 41113 грн. 74 коп.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Три кита ЛТД» (вулиця Стефаника, 23, село Гаї Шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область, код 33282068) на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 41113 (сорок одна тисяча сто тринадцять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки, які перерахувати на р/р № 37196101001915, банк одержувача ГУДКС України у Тернопільській області, МФО 838012, одержувач управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, код одержувача 21153972).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.