Постанова № 31058462, 29.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 р. Справа №805/5147/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:10

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Слов'янськ

про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску у розмірі 10 295,52 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Глух Д.О. - за дов. від 26 квітня 2013 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску у розмірі 10 295,52 грн.

Позивачем під час розгляду справи надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути недоїмку по єдиному соціальному внеску по спрощеній системі 34,7% у розмірі 8 582,72 грн., недоїмку по страховим внескам фіксованого податку - 1 712,80 грн., всього - 10 295,52 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» своєчасно не сплачено страхові внески та єдиний соціальний внесок, у зв'язку з чим відповідач має прострочену заборгованість на загальну суму у розмірі 10 295,52 грн.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручається під розписку. В матеріалах справи наявна розписка про вручення судової повістки. Таким чином, суд вважає, що є підстави вважати, що повістка була вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в реєстрі страхувальників як особа, яка повинна сплачувати страхові внески, про що свідчить картка страхувальника (арк. справи 8 - 9).

Позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З веденням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 17.07.2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Частинами 4-6 статті 20 Закону №1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону №1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Згідно з п.п. 5.3.4 п.5.3 Інструкції, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1 712,80 грн. не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 6), виходячи з вимог законодавства, вона підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідно до абзацу 2 частини статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Відповідно до абзацу 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду із позовом про стягнення недоїмки.

Страхувальник не сплатив суми єдиного внеску у розмірі 8 582,72 грн. у строки, встановлені ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 7).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по єдиному соціальному внеску по спрощеній системі 34,7% у розмірі 8 582,72 грн., недоїмки по страховим внескам фіксованого податку - 1 712,80 грн., всього - 10 295,52 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі (р/р 256003012069 в ДОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Донецьк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 37803258) суму боргу у розмірі 10 295 (десять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 30 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.