Ухвала суду № 31058188, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 1570/1334/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі за позовом ТОВ „Служба безпеки „Карабінер" до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про скасування повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

20 лютого 2012 року, позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362301 від 23.01.2012 року прийнятого ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС на підставі акту перевірки № 29/23-32866360 від 23.01.2012 р., мотивуючи його тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Укрторгтранс" та ТОВ „АМГ Груп" за період 01.02.2011 року по 30.04.2011 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання першої інстанції не з'явився, надав заяву слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсягу, просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання першої інстанції з'явився, позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсягу.

Суд першої інстанції своєю постановою від 27 червня 2012 року адміністративний позов ТОВ „Служба безпеки „Карабінер" до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про скасування повідомлення-рішення - задовольнив у повному обсягу.

Скасував податкове повідомлення-рішення № 0000362301 від 23.01.2012 року прийняте ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС.

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Служба безпеки „Карабінер" має статус юридичної особи та зареєстроване Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 31.07.2004 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.

Позивач є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу від 06.01.2012 року № 5 „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Служба безпеки „Карабінер" за період 01.02.2011 року по 30.04.2011 року та відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України, а також з урахуванням актів №300/23-214/36043405 від 11.11.2011 року та № 301/23-214/37280436 від 11.11.2011 року „Про неможливість проведення документальної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП "Укрторгтранс" за лютий - квітень 2011 року, направленого листом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 14.11.2011 року та ТОВ „АМГ Груп" за період 01.02.2011 року по 30.04.2011 року старшим державним податковим інспектором-ревізором відділу податкового контролю юридичних осіб Ілечко Світланою Михайлівною було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Служба безпеки „Карабінер" з питань нарахування податку на додану вартість.

23.01.2012 року ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 29/23-32866360 від 23.01.2012, за висновками якого було встановлено недодержання положень: ст., ст. 203, 207,215. 216, 228. 655, 901 ЦК України, оскільки, на думку відповідача, вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, у зв'язку з чим було виявлено завищення усього податкового кредиту за перевіряємий період 2011 року на загальну суму ПДВ -132 114 грн. 00 коп., а також встановлено відсутність об'єктів , які підпадають під визначення ст.ст. 192, 198, 201 ПК України

Відповідач на підставі на акту № 29/23-32866360 від 23.01.2012 року прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000362301 від 23.01.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 132114 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями -3 грн.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є надання послуг з охорони майна, життя, та інше, це підтверджується уставом підприємства, ліцензією на охоронну діяльність. При цьому відповідно до цієї діяльності, позивач надає послуги з охорони приміщень, складів, майна. Працівники позивача виконують свої послуги у спеціальному обмундировані - формі, приміщення, які підлягають охороні опечатуються спеціальними пломбами. Як пломби, так і обмундирування позивачем придбано у ТОВ „АМГ Груп" згідно договору № 6 від 01.02.2011 року, та у ПП „Укрторгтранс" згідно договору № 12 від 01.02.2011 року, які приєднанні до матеріалів справи.

Крім того, позивач у позові зазначив, що між ними та ПП „Укторгтранс" і ТОВ „АМГ Груп" було укладено договори поставки, при цьому договори, згідно вимог ст. 208 ЦК укладено у письмової формі, вони відповідають усім вимогам ЦК України, ГК України ( ст. 628 ЦК,175,179 Господарського кодексу України), так як у договорах чітко обумовлено предмет договору, сторони договору, ціна, порядок розрахунків, відповідальність сторін, а тому на думку позивача, все це відповідає вимогам закону. Позивач також зауважив, що товар, обумовлений договорами було поставлено згідно накладних, завірених печатками сторін, в яких обумовлено кількість товару, номенклатуру, його вартість, загальну суму. Одержаний товар видано працівникам позивача на підставі відомості у якій кожен одержувач безпосередньо розписався, до того ж при укладенні договору з постачальниками, були надані усі документи, які підтверджують, що постачальники є юридичними особами, зареєстрованими належним чином, що взагалі не ставило під сумнів правильність укладення договору.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до 201.1 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того відповідно до ст. 201.8 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, якими є позивач та його контрагент, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно зі ст. 201.4 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Ст. 201.7 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ст. 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі ст. 201.9 Податкового Кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Враховуючи вище зазначене у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям в загальному розмірі - 132 114 грн. 00 коп. до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податковій декларації.

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту за 2011 рік ґрунтується на тому, що угоди між позивачем та його контрагентами були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України мають ознаки нікчемності.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було надано доказів щодо визнання вказаних угод між позивачем та його контрагентами у встановленому законом порядку недійсними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем доведено ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, а отже позовна заява підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі за позовом ТОВ „Служба безпеки „Карабінер" до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про скасування повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан