Рішення № 31057705, 25.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р.Справа № 922/285/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс", м.Бахмач, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд-Нафта", м.Бахмач до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП", м.Чугуїв 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень (ДН-2), м.Харків про стягнення коштів у розмірі 12796,48 грн. за участю представників:

позивача - не з"явився,

відповідача - Кобець Б.Д. (довіреність №б/н від 03 січня 2012 року),

3-ої особи (залізниця) - Буніної О.В. (довіреність №626 від 25 травня 2012 року),

3-ї особи (ТОВ "Голд-Нафта") - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-НП" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 12796,48 гривень, у тому числі, 11466,80 гривень компенсації нестачі вантажу, 177,68 гривень суми 3% річних та 1152 гривень вартості експертизи визначення маси нетто бензину в цистерні. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №13-04/1 поставки нафтопродуктів, укладеного між сторонами 13 квітня 2011 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 січня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду (суддя Прохоров С.А.). Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 лютого 2013 року.

11 лютого 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№5146) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи. Також, Позивачем було надано до супровідного листа клопотання про залучення до участі у справі Державне підприємство "Південна залізниця" відокремлений підрозділ Харківська дирекція залізничних перевезень (ДН-2) Південної залізниці в якості іншого відповідача.

14 лютого 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх.№5884), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, але не визнає позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що акт №1 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 13 липня 2012 року не має доказової сили, тобто є неналежним доказом, оскільки був складений з порушенням Інструкції №281, передбаченою п.6.1. спірного договору. До того ж, у наданому відзиві Відповідач вказав, що у залізнично-дорожній накладній №44064913, на яку посилається Позивач, одержувачем вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд-Нафта", а тому підстави для задоволення позову, на його думку, відсутні. Крім того, Відповідач просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Харківську дирекцію залізничних перевезень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 лютого 2013 року було залучено до участі у справі Харківську дирекцію залізничних перевезень в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, та відкладено розгляд справи на 13 березня 2013 року.

11 березня 2013 року справу №922/285/13-г було передано до провадження судді Аріт К.В., на підставі розпорядження №270 від тієї ж дати, у зв'язку з направленням судді Прохорова С.А. на навчання.

12 березня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду повторне клопотання (вх.№9250) про залучення до участі у справі Державне підприємство "Південна залізниця" відокремлений підрозділ Харківська дирекція залізничних перевезень (ДН-2) Південної залізниці в якості іншого відповідача.

13 березня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№9475) витребувані судом документи. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Також, 13 березня 2013 року представник 3-ої особи надав через канцелярію суду пояснення (вх.№9476), в яких зазначив, що Харківська дирекція залізничних перевезень не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Південна залізниця" без права юридичної особи, не має належних повноважень для участі у даному судовому процесі, а отже взагалі не може бути третьою особою при розгляді даної справи. Також 3-я особа пояснила, що Державне підприємство "Південна залізниця" не є суб'єктом правовідносин за спірним договором, тобто не приймала жодних зобов'язань перед сторонами спірного договору.

Ухвалою суду від 13 березня 2013 року було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд-Нафта" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, та замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - відокремлений підрозділ Харківська дирекція залізничних перевезень (ДН-2) Південної залізниці на належну 3-ю особу - Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень (ДН-2) (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609). Розгляд справи було відкладено на 04 квітня 2013 року.

04 квітня 2013 року представник Позивача у судовому засіданні відмовився від раніше заявленого клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Державне підприємство "Південна залізниця".

04 квітня 2013 року представник 3-ї особи (ТОВ "Голд-Нафта") через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх.№12719), на виконання вимог ухвали суду від 13 березня 2013 року, в яких зазначив, що Позивач на підставі договору оренди від 01 січня 2012 року орендує нафтобазу та залізничну під"їздну колію, що розташована на території залізничної станції Бахмач Київський, які належать ТОВ "Голд-Нафта". Тому в залізничній накладній №44064913 вантажоотримувачем вказано ТОВ "Голд-Нафта", а в графі "заяви відправника" зазначено: "для ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" гілка ТОВ "Голд-Нафта". Позивач користується під'їзною колією ТОВ "Голд-Нафта", сплачує всі витрати по доставці залізницею. Тому ТОВ "Голд-Нафта" не має відношення до поставки спірних нафтопродуктів.

Ухвалою суду від 04 квітня 2013 року розгляд справи було відкладено на 25 квітня 2013 року, зобов'язавши сторін надати до суду:

- позивача та відповідача - акт звірки взаєморозрахунків за спірним договором;

- відповідача - накладні за спірним договором;

- 3-тю особу (залізницю) - письмові пояснення щодо перевезення.

12 квітня 2013 року 3-тя особа (залізниця) надала через канцелярію суду пояснення (вх.№13969), в яких зазначає про ненадання позивачем належних і допустимих доказів в обґрунтування позову, так як позивачем порушені норми Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, (далі по тексту - Інструкція), у зв'язку з чим просить суд в позові відмовити повністю. Вказані пояснення були судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

22 квітня 2013 року від Позивача надійшли пояснення (вх.№15130), в яких він навів нормативно - правове обґрунтування своєї позиції, просив суд розглядати справу без участі його представника та позов задовольнити повністю. До вказаних пояснень Позивачем був наданий акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Реал-НП" та ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" по договору №13-04/1 від 13 квітня 2011 року, станом на 30 вересня 2012 року, з якого вбачається заборгованість Позивача перед Відповідачем у розмірі 10000 гривень. Також, Позивач надав заявку на поставку товару, расходну накладну, та акт приймання-передачі спірної продукції. Надані документи було судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

25 квітня 2013 року Відповідач надав клопотання (вх.№16267) про залучення до справи копії видаткової накладної №7/09-14 від 09 липня 2012 року та акту приймання-передачі за договором №13-04/1 від 13 квітня 2011 року. Надані документі судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання не з"явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі.

Представник 3-ї особи (залізниця) в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі.

Представник 3-ї особи (ТОВ "Голд-Нафта") у відкрите судове засідання свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13 квітня 2011 року між ТОВ «РЕАЛ-НП» (Постачальник) та ТОВ «Бахмач Нафтосервіс» (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №13-04/1 (далі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого, предметом цього договору є поставка нафтопродуктів (далі по тексту - Товар). Найменування, кількість, ціна товару, умови поставки на кожну окрему партію Товару визначаються відповідними Додатками до цього Договору, узгодженими сторонами, які після підписання є невід'ємними частинами цього Договору, а також у рахунках фактурах та витратних накладних на відвантажений Товар.

Відповідно до умов договору (п.4.1), Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну окрему партію Товару протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту відвантаження товару.

Приймання-передача нафтопродуктів, поставлених Постачальником Покупцеві по кількості, встановлена п.6.1 договору поставки, відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. №805/15496), а також відповідно до умов даного договору і додатків до нього.

07 липня 2012 року Відповідачем було виставлено Позивачу до оплати рахунок №2519 за бензин А-76 в кількості 110 тон на загальну суму 1 199 000,00 грн. На виконання умов п.4.2 договору поставки, Позивачем було сплачено на користь Відповідача, згідно платіжного доручення від 07 липня 2012 №669, суму 1 199 000,00 грн.

На підставі накладної №44064913, вантажовідправником ДН-2 (підрозділ ДП «Південна залізниця») було передано вантаж «бензин моторний (автомобільний) неетилований. Клас 3, АК №305», з висотою наливу 2825 мм, масою 50419 мм, для його відправлення залізничним транспортом. Названий вантаж було завантажено до вагону цистерни №73734428 шляхом наливу та прийнято до відправлення на станції Шебелинка Південної залізниці, про що свідчить відповідна відмітка на накладній, без зауважень з боку залізниці. Названий провізний документ містить позначку про прийняття вантажу до відправлення під охороною залізниці. Станцією та залізницею призначення у даній накладній було вказано станцію Бахмач-Київський Південно-Західної залізниці, а одержувачем вантажу ТОВ «Голд-Нафта».

Таким чином ТОВ «РЕАЛ-НП» є постачальником, ДП «Південна залізниця» є вантажовідправником, ТОВ «Голд-Нафта» є одержувачем вантажу, а ТОВ «Бахмач Нафтосервіс» є покупцем.

За поясненнями Позивача, вагон цистерна №73734428 прибула на станцію Бахмач-Київський Південно-Західної залізниці 12 липня 2012 року, вантаж виданий 13 липня 2012 р.

Для проведення вивантаження нафтопродуктів було залучено експерта Чернігівської регіональної торгово-промислової палати. Відповідно до акту експертизи №ЧК-301 від 13.07.2012, складеного експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Халимоненко І.Г., за участю представників Позивача, було встановлено наступне: при відкритті 13 липня 2012 року вантажоодержувачем в присутності експерту залізничної цистерни №73734428 зі справними пломбами, цистерни в технічно справному стані.

Для визначення маси нетто бензину в цистернах, проведено замір рівня наливу, також, за допомогою пробовідбірника було відібрано одиничні проби та відповідно до ДСТУ 4488-2005 визначена густина палива та фактична маса нетто палива дизельного 48964 кг.

В подальшому, Позивачем було складено акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 13 липня 2012 року №1, часом початку приймання визначено 14 год. 10 хв. 13 липня 2012 року. Час закінчення приймання в даному акті не зазначений. За результатами проведення приймання нафтопродуктів комісією було виявлено нестачу вантажу в розмірі 48964 кг.

Таким чином, посилаючись на виявлену нестачу вантажу, переданого до відправлення за накладною №44064913 (далі - накладна), посвідчену актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 13 липня 2012 №1, актом експертизи №ЧК-301 від 13 липня 2012, Позивач, як власник даного вантажу звернувся до суду із даним позовом з вимогою про стягнення вартості недопоставленої продукції в розмірі 12796,48 гривень.

Як свідчать відмітки у накладної (графа 53), вантаж було доставлено на станцію призначення та передано до вивантаження одержувачу ТОВ «Голд-нафта» 13 липня 2012 року.

Позивач, на підставі договору оренди від 01 січня 2012 року, орендує нафтобазу та залізничну під"їздну колію, що розташована на території залізничної станції Бахмач Київський, які належать ТОВ "Голд-Нафта".

Згідно діючого законодавства, акт нестачі товару форми 5 НП при перевезенні залізницею може складати одержувач товару.

Згідно накладній, одержувач вантажу є ТОВ «Голд-Нафта», але акт складено Позивачем.

Проте Позивач не є суб'єктом процесу перевезення вантажів залізничним транспортом України.

Згідно із ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.267 Господарського кодексу України, Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України:

"1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

4. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу."

Згідно з ч.2 ст.910 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Накладною, відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Положеннями ст.6 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправником (відправником вантажу, вантажовласником) є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення, а вантажоодержувачем (одержувачем вантажу, вантажовласником) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Дослідивши акт від 13 липня 2012 року №ЧК-301, судом встановлено наступне.

Позивачем було залучено до приймання нафти або нафтопродуктів Чернігівську регіональну торгово-промислову палату, про що було складено акт експертизи від 13 липня 2012 року №ЧК-301. Але акт за формою №5-НП не було підписано представником незалежної експертної організації. Також, не наданий договір з незалежною експертною організацією.

Відповідно до ст.52 Статуту залізниць України, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: щодо рідких вантажів.

З огляду на виявлену недостачу доставленого залізницею за накладною №44064913 вантажу у кількості 50419 кг, 2% суми природної втрати та гранічного розходження визначення маси нетто становить 1008,38 кг., таким чином, за межами 2% становить маса 446,62 кг.

Таким чином, акт від 13 липня 2012 року №ЧК-301 було складено з порушеннями вимог діючого законодавства.

Дослідивши акт від 13 липня 2012року №1 форми №5-НП про нестачу нафтопродуктів, суд встановив наступне.

Відповідно до положень розділу 1 „Загальні положення", Інструкцією встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Підрозділом 5.2. Інструкції встановлений порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом, який здійснює виключно одержувач вантажу.

Пунктом 5.2.5 Інструкції встановлена обов'язковість присутності при прийманні вантажу за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією. В накладній №44064913 (графа 49) зазначено про здійснення охорони вантажу залізницею, але при прийманні вантажу не брали участь представники охорони, яка супроводжувала вантаж.

Пунктом п.5.2.6 Інструкції встановлено, що результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Пунктом п.5.2.7 Інструкції встановлено, що акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП підписується особами, які брали участь у прийманні нафти або нафтопродуктів.

Позивачем було залучено до приймання нафти або нафтопродуктів Чернігівську регіональну торгово-промислову палату, про що було складено акт експертизи від 13 липня 2012 року №ЧК-301. Але акт за формою №5-НП не було підписано представником незалежної експертної організації. Також, не наданий договір з незалежною експертною організацією.

Інструкцією встановлена форма акту №5-НП, яка є обов'язковою для заповнення при прийманні вантажів, які надійшли залізничним транспортом.

В графі 2 «Назва та місцезнаходження постачальника» зазначено Харківську дирекцію залізничних перевезень державного підприємства «Південна залізниця» (ДН-2). Але згідно договору поставки нафтопродуктів від 13 квітня 2011 року №13-04/1 Постачальником продукції є ТОВ «РЕАЛ-НП», а Харківська дирекція залізничних перевезень державного підприємства «Південна залізниця» згідно накладної є відправником вантажу.

В графі 10 «Приймання вантажу» зазначено, що приймання вантажу розпочато 13.07.2012 о 14-10, але не зазначено час та дата завершення приймання вантажу.

Пунктом п.5.2.6 Інструкції встановлено, що для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976. В графі 12 акту від 13 липня 2012 року №1 «Визначення маси вантажу здійснювалось» зазначено об'ємно-масовий метод, але не зазначено його тип - статичний або динамічний.

В графі 13 «Технічний стан цистерни, пломб ЗЗП, наявність відбитків пломб ЗПУ» не вказано про кількість пломб та їх стан, знаки та відбитки на пломбах, не вказано номер, маркування пломб ЗПУ та вагона-цистерни.

Також в акті від 13 липня 2012 року №1 форми №5-НП не зазначено висновок комісії про причини та місце виникнення нестачі.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що акт від 13 липня 2012 року №1 був складений з порушенням норм діючого законодавства, у зв'язку з чим не може бути належним та допустимим доказом по даній справі.

Таким чином, оскільки Позивач в обґрунтуванні позову покладається саме на акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 13 липня 2012 року №1 та акт експертизи №ЧК-301 від 13 липня 2012 року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не було доведено вини Відповідача.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається позивача у разі відмови в задоволенні позову.

За таких обставин, суд, керуючись ст.ст.265,267 Господарського кодексу України,ст.ст. 712, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 52, 53, 110, 111, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 1998 року №457 (з подальшими змінами та доповненнями), п.27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083, розділом 1 „Загальні положення", п.5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №81/171/578/155, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.04.2013 р.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/285/13-г