ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4745/13 23.04.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" провідшкодування шкоди 24 454,90 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Стеценко А.О. (дов. № 232D/2013 від 17.04.2013 року)від відповідачане з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23 квітня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 24 454,90 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/4745/13, слухання справи призначено на 12.04.2013 року.
29.03.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного транспортного (страхового) бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2013 року.
Представник позивача у судове засідання 12.04.2013 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача у судове засідання 12.04.2013 року також не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013 року, розгляд справи було відкладено на 23.04.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів по справі.
Представник відповідача у судове засідання 23.04.2013 року повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні 23.04.2013 року представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та Остапець С.Л. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 3014/249/001082, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 5552 ЕН.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2012 року у м. Києві по вул. Іскрівська сталася ДТП за участю автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 5552 ЕН, автомобіля марки "Део", державний номер АА 0801 СА, та автомобіля марки "Хюндай", державний номер АА 9705 КІ, яким керувала Карпова Н.С.
ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Хюндай", державний номер АА 9705 КІ правил дорожнього руху України, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 08.06.2012 року у справі № 3-4638-12.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки " Хюндай", державний номер АА 9705 КІ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Лафорт", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6315988 від 26.04.2012 року.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Тойота", державний номер АА 5552 ЕН отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 1679 від 30.05.2012 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Бережнюк та компанія", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 5552 ЕН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 26 394,37 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 1679 від 30.05.2012 року незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 25 454,90 грн., про що склав страховий акт від 07.06.2012 року.
Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортних засобів № 3014/249/001082 від 19.04.2012 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 25 454,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11044 від 11.06.2012 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Зважаючи на вищенаведене, 15.08.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № ЦН2335р на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 454,90 грн.
У відповідь на вищевказану заяву відповідач, листом від 09.10.2012 року повідомив позивача про те, що Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Лафорт" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 16.05.2012 року.
Проте, станом на момент подання позову у даній справі, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/6315988 від 26.04.2012 року та розмір франшизи, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 24 454,90 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Хюндай", державний номер АА 9705 КІ, яким керувала Карпова Н.С., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Тойота", державний номер АА 5552 ЕН.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем "Хюндай", державний номер АА 9705 КІ, встановлена у судовому порядку, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 08.06.2012 року у справі № 3-4638-12.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки " Хюндай", державний номер АА 9705 КІ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Лафорт" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6315988 від 26.04.2012 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000,00 грн., строк дії полісу з 26.04.2012 року до 25.04.2013 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/6315988) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1-го типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № АВ/6315988 ).
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 5552 ЕН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6315988 від 26.04.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 3014/249/001082 від 19.04.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати)
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, страхове відшкодування Публічному акціонерному товариству "Страхова компанія "Універсальна" не сплатив.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6315988 від 26.04.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 24 454,90 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного страхування транспортних засобів № 3014/249/001082 від 12.04.2012 року у розмірі 24 454,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" 24 454,90 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Б. Довнар - Запольського, буд. 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 48 - А, код ЄДРПОУ 20113829) 24 454 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн., 90 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 29.04.2013 року
Суддя С.В. Стасюк
Судове рішення № 31056690, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/4745/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: