Рішення № 31056689, 19.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/18983-2012 19.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Державного підприємства "Вугілля України" третя особаДержавне Підприємство "Сніжнеантрацит"про відшкодування збитків 9 271,87 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Бородіна О.М. (дов. № 2/22 від 09.01.2013 року) Твердохліб С.М. (дов. № 67/22 від 25.12.2012 року)від відповідача не з'явивсявід третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19 квітня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (надалі по тексту - позивач) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування збитків 9 271,87 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/18983-2012, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року.

14.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло письмове обґрунтування позовних вимог.

15.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року справу № 5011-69/18983-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/18983-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2013 року.

16.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Державне підприємство "Сніжнеантрацит" в якості третьої особи без самостійних вимог, клопотання про витребування документів та клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/18983-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/18983-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.02.2013 року підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі Державне підприємство "Сніжнеантрацит" в якості третьої особи без самостійних вимог.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Сніжнеантрацит", оскільки рішення у справі могло вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 15.03.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

14.03.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 15.03.2013 року не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 02.04.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача, третьої особи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

02.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 02.04.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.04.2013 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 02.04.2013 року, представник відповідача підтримав подане клопотання позивача про відкладення розгляду справи та подав клопотання про продовження строків розгляду спору, залучення третіх осіб на стороні відповідача Державне підприємство "Торезантрацит", Державне підприємство "Свердловантрацит" та Державне підприємство "Шахтарськантрацит".

Розглянувши подане відповідачем 02.04.2013 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи було відкладено на 19.04.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 19.04.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) укладено договір поставки вугілля № 111/2 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим договором , та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно об'єднаної проби пункт 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії .

Датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам цього договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується (пункти 2.2., 2.3. Договору).

Пунктом 3.1.1. Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в строк, асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

В період з 15 листопада по 15 березня постачальник зобов'язаний проводити профілактичні міри, щодо запобігання замерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002 (пункту 3.1.3. Договору).

Якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пунктів 5.5., 5.6. Договору якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених в посвідченні якості складеному на партію та результатів приймання покупця. Покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

- якщо різниця між показниками Ad, Wrt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за показниками посвідчення про якість;

- якщо різниця між показниками Ad, Wrt поза за встановлену посвідченням якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно(без врахування похибки випробування).

Згідно з пунктом 5.7. Договору представник постачальника/вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику.

Вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника постачальника покладається на постачальника у випадку коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування (пункт 5.8.1. Договору).

Пунктом 7.3. Договору визначено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90 % попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у додатку до договору вартості поставки. Залишкові 10 % вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля. Грошовими коштами, отриманими від покупця, в першу чергу погашається заборгованість покупця перед постачальником за поставлене без попередньої оплати вугілля.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користуванням вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, під час виконання умов Договору постачальником було допущено порушення умов Договору, що призвело до необхідності здійснення зі сторони Публічного акціонерного товариства "Центренерго" додаткових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору на адресу вантажоодержувача -Трипільська ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в грудні 2011 року від вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаський збагачувальний комбінат" надійшло 13 вагонів з вугіллям, яке на правах власності належало Державному підприємству "Вугілля України", що підтверджується наступними залізничними накладними: № 51328599, № 51328300, № 51417517, № 51328359, № 51328441.

Передане позивачу вугілля за вищевказаними залізничним накладними не відповідало вимогам щодо якості відповідно до умов Договору, а тому не було прийнято позивачем, що підтверджується актами спільного відбору проб вугілля від 25.11.2011 року та від 29.11.2011 року, та протоколами аналізу проб вугілля № 25 від 25.11.2011 року, № 26 від 25.11.2011 року, № 27 від 25.11.2011 року, № 31 від 29.11.2011 року.

На виконання умов Договору позивач направив на адресу відповідача та вантажовідправника телеграми № 13 - 528 від 25.11.2011 року, № 13-535 від 29.11.2011 року, № 13-544 від 09.12.2011 року, № 13-545 від 09.12.2011 року, № 13-546 від 15.12.2011 року, № 13-547 від 15.12.2011 року з повідомленням про те, що вагони підлягають поверненню та з проханням надати згоду станції призначення на отримання спірних вагонів.

30.11.2011 року та 16.12.2011 року на адресу позивача надійшли листи від Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаський збагачувальний комбінат" з проханням переадресувати вагони, які надійшли за залізничними накладними № 51328599, № 51328300, № 51417517, № 51328359, № 51328441 на адресу вантажовідправника.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач направив вказані вагони на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаський збагачувальний комбінат", що підтверджується залізничними накладними від 02.12.2011 року та від 20.12.2011 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

У зв'язку з вищевказаними обставинами, позивачем були понесені витрати по сплаті за перевезення вантажу та маневрові роботи на загальну суму 9 271, 87 грн., що підтверджується відомостями № 05121818, № 25121912 про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 10-185 від 16.01.2012 року на суму 9 271,87 грн., проте, відповіді від відповідача не надійшло.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 271,87 грн. збитків за договором поставки вугілля № 111/2 від 29.04.2011 року.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивачем не дотримано вимоги пункту 5.6. Договору щодо виклику представників постачальника та вантажовідправника.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,

а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного

права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3 статті 225 Господарського кодексу України).

Судом враховано те, що згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 864/5085 від 24.11.2000 року, а саме підпунктом 1.3. пункту 1 передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюється на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої перевізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

На підставі вищевикладеного, залізницею і були стягнуті з позивача платежі за перевезення користування вагонами.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано суду докази оплати додаткових витрат, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, в тому числі щодо дотримання пункту 3.1.1 договору поставки вугілля № 111/2 від 29.04.2011 року.

Факт понесення позивачем додаткових витрат, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, відомостями № 05121818, № 25121912 про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів .

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення позивачем пункту 5.6. Договору в частині виклику представників постачальника та вантажовідправника, оскільки в матеріалах справи міститься належним чином засвідчені копії актів спільного відбору проб вугілля від 25.11.2011 року та від 29.11.2011 року, які складені за участю Хорошаєвої Л.І., представника Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаський збагачувальний комбінат" за довіреністю № 1-739 від 22.11.2011 року, яка відмовилась підписувати вказані акти відбору проб вугілля, про що свідчать акти від 25.11.2011 року та від 29.11.2011 року, складені представниками Трипільської ТЕС.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що представники постачальника та вантажовідправника були повідомлені про проведення відбору проб вугілля неналежним чином.

Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 9 271,87 грн., а відповідач в установленому порядку не спростував доводи позивача та не довів зворотного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго"(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 9 271 (дев'ять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 87 коп. збитків та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 24.04.2013 року

Суддя С.В. Стасюк