Вирок № 31056515, 03.04.2013, Київський районний суд м. Донецька

№ 1-523 \ 586 \ 12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

Головуючого - судді Гурідової Н.М.,

при секретарі - Вільчинському Е.В.,

за участю прокурора - Зурнаджи В.М., Даніліна О.Є.

за участю потерпілого - ОСОБА_1,

за участю представника потерпілого - ОСОБА_2,

за участю захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Донецька справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, інвалід третьої групи, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, пенсіонер, раніше не судимий, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч 2 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 своїми діями, що виразилися в порушенні вимог п.п. 18.4, п.1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», що спричинило за собою дорожньо-транспортну пригоду, скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч2 КК України, за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху керуючим транспортним засобом, що спричинили заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження. Злочин їм скоєно при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_5 17 грудня 2010 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин керуючи, що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КХС № 566757, індивідуальним технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Університетська з боку пр. Визволення Донбасу в напрямку пр. Панфілова, в Київському районі м. Донецька. На шляху прямування під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованому поблизу будинку № 75 по вул. Університетській, ОСОБА_5, діючи в порушення вимог п.п. 18.4, п.1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», які приписують:

п.18.4 - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека;

будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, і не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху автомобіля, аж до його зупинки перед нерегульованим пішохідним переходом, продовжив рух у вищевказаному напрямку, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де передньою частиною кузова керованого ним автомобіля НОМЕР_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину вул. Університетська по нерегульованому пішохідному переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 - «Зебра» - що позначає нерегульований пішохідний перехід, і в зоні дії дорожніх знаків 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» (справа на ліво по ходу руху транспортного засобу).

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 був травмований і йому спричинені наступні тілесні ушкодження: садна чола, струс головного мозку, підшкірна гематома правої половини грудної клітки, закриті переломи 7,8,9 ребер справа, закритий осколковий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині, лікований оперативно.

В даний час у пішохода ОСОБА_1 маються наслідки даної травми у вигляді зрощеного перелому обох кісток верхньої третини лівої гомілки після операції метало остеосинтезу з наявністю помірно вираженої контрактури лівого колінного суглоба, зрощеного перелому шийки лівої плечової кістки з помірно вираженою пріводяще - сгибательной контрактурою лівого плечового суглоба, у зв'язку з чим має місце стійка втрата працездатності на 35%, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які викликали стійку втрату працездатності понад 1 \ 3.

Між ушкодженнями, отриманими при дорожньо-транспортній пригоді, і встановленням інвалідності мається причинний зв'язок.

Далі, водій ОСОБА_5, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, діючи в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України в якому зазначено:

п. 2.10 - в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають відношення до події;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

г-1) при неможливості виконати дії, викладені в пункті «г» 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище і номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа що посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган і підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів до забезпечення збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

е.) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім що входять до складу офіційно затвердженої аптечки);

до прибуття співробітників міліції, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п. 18.4, п.1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди і наставшими суспільно-небезпечними наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе за ст. 286 ч-2 КК України визнав частково і пояснив, що 17 грудня 2010 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин він керував технічно справним належним йому автомобілем НОМЕР_1. Рухаючись приблизно зі швидкістю 30 км.в годину, в крайньому лівому ряду, по проїжджій частині вул. Університетська з боку пр. Визволення Донбасу, в напрямку пр. Панфілова в Київському районі м. Донецька, а саме, проїжджаючи ділянку дороги навпроти магазину «Апетит», розташований зліва по вул. Університетській, раптово почув удар і в його автомобілі тріснуло ліва сторона лобового скла. Зупинивши автомобіль і вийшовши з нього, ліворуч від автомобіля, ближче до передньої лівої двері він побачив лежачого на асфальті потерпілого ОСОБА_1, який був травмований. ОСОБА_5 зупинив проїжджаючий автомобіль швидкої допомоги. На місці події потерпілому ОСОБА_1 медичними працівниками було надано першу медичну допомогу, після чого він разом з громадянами, що перебували поблизу ДТП, допоміг занурити потерпілого в автомобіль швидкої допомоги, після чого він на своєму автомобілі проїхав за швидкою допомогою в обласну травматологію для надання матеріальної допомоги потерпілому. Не заперечує факт наїзду на потерпілого ОСОБА_1, однак категорично наполягає, що наїзд на потерпілого їм здійснений не на пішохідному переході, розташованому поблизу будинку № 75 по вул. Університетській, а на ділянці дороги навпроти магазину «Апетит», де він вже перетнув нерегульований пішохідний перехід, який залишився позаду нього на відстані 10-15 метрів, дана ділянка дороги їм була вказана співробітникам міліції, що було зафіксовано в протоколі огляду місця події в день ДТП.

Вважає, що в діях потерпілого ОСОБА_1 мається вина, тому він перетинав проїжджу частину зліва на право по ходу руху автомобіля в невстановленому місці і знаходився в алкогольному сп'янінні. Позов потерпілого не визнав в повному обсязі, тому вважає, що вимоги потерпілого в частині відшкодування їм матеріального збитку їм виконані ще в момент проходження ОСОБА_1 лікування в медичній установі. Позов прокурора визнав частково.

Разом з тим, незважаючи на часткове визнання своєї провини підсудним ОСОБА_5 його винність у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними дослідженими доказами:

- показаннями на досудовому слідстві (а.с.27-30) та в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 який пояснив, що 17 грудня 2010 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин він знаходився біля зупинки громадського транспорту універсам Україна розташованого навпроти будинку № 75 по вул. Університетській. Підійшовши до пішохідного переходу, який розташований поблизу даної зупинки, він побачив групу людей, які збиралися перетнути пішохідний перехід. Коли перед пішохідним переходом у крайньому правому і середньому рядах зупинилися транспортні засоби, він вступив на проїжджу частину і став у спокійному темпі її перетинати в напрямку овочевого магазину. Коли він перетнув крайній правий і середній ряд і став перетинати крайній лівий ряд, в напрямку пр. Панфілова, ліворуч він побачив автомобіль підсудного, після чого прослідував удар бампером автомобіля в ліву ногу, коліно і нижче, після чого він відчув удар лівим плечем або про лобове скло, або про передню ліву стійку автомобіля. Від удару він впав на асфальт, при падінні він відчув удар головою об асфальт. Він побачив, що його ліва нога і ліва рука були неприродно розгорнуті і вивернуті в інший бік, він втратив свідомість і прийшов до тями наступного дня в обласній травматології, де йому повідомили, що він був доставлений в лікарню швидкою допомогою. В результаті ДТП йому були заподіяні тілесні ушкодження: наслідки поєднаної травми, закритий осколковий перелом шийки лівої плечової кістки без особливого зсуву, деформуючий артроз лівого плечового суглоба першої-другої ступеня, виражений больовий синдром, порушення функцій лівого плечового суглоба лівої верхньої кінцівки значній мірі, перелом лівої великогомілкової кістки накотноїк-образної платини, наслідки закритої черепно - мозкової травми, струс головного мозку з ціфалгіейвестібулопатіі, остенно невротичний синдром, розгинальна контрактура лівого колінного суглоба, згинання лівого колінного суглоба 95 градусів, порушення функцій лівого колінного суглоба в значній мірі статики і пересування, цукровий діабет 2 типу середнього ступеня тяжкості, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз 2 ступеня. На сьогоднішній день у нього встановлена ??3 група інвалідності. Позов і уточнення до нього підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити і стягнути з підсудного ОСОБА_5 суму матеріального збитку в розмірі 39120 грн. 05 коп. і моральну шкоду в розмірі 100000 грн.;

- показаннями на досудовому слідстві (а.с.47-48) та в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який пояснив, що приблизно рік тому, точної дати вказати не може, не пам'ятає, він знаходився на своєму робочому місці, а саме в овочевому магазині розташованому по вул. Університетській навпроти будинку № 75. Навпроти овочевого магазину знаходиться пішохідний перехід. Побачивши, що на пішохідному переході зібралися люди, він вийшов з магазину і підійшов до групи людей і побачив лежачого на асфальті потерпілого, на правому боці. Під'їхав автомобіль швидкої допомоги, і він допоміг підняти і занурити в автомобіль потерпілого. Біля потерпілого він бачив стоячий автомобіль «шкода» темно бежевого кольору. Сам механізм ДТП він не бачив. Раніше дані показання, дані ним у ході досудового слідства, підтримав в повному обсязі;

- показаннями на досудовому слідстві (а.с.118-120) і в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, яка пояснювала, що вона вже точно не пам'ятає рік і дату, проте пам'ятає, що в цей день йшов дощ, вона перебувала на чергуванні в складі бригади ССМП № 1 в якості фельдшера. Вона в бригаді на автомобілі швидкої допомоги прямували по вул. Університетській в напрямку пр. Панфілова. Коли їх автомобіль зупинився, до них звернувся чоловік з проханням надати медичну допомогу. Вийшовши з автомобіля, вона і лікар виявили потерпілого ОСОБА_1 що лежав на асфальті поблизу пішохідного переходу розташованого навпроти овочевого магазину. Вона наклала шину на його ногу, після чого водій швидкої допомоги і люди, що знаходились поруч допомогли занурити потерпілого на носилки і в автомобіль, після чого потерпілий був доставлений в ОТБ. Раніше дані нею свідчення під час досудового слідства підтримала в повному обсязі;

- показаннями на досудовому слідстві (а.с.122-124) і в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснював, що приблизно два роки тому, точної дати не пам'ятає, але пам'ятає, що восени він керував автомобілем швидкої допомоги. В автомобілі знаходився лікар, дані якої він не пам'ятає і фельдшер ОСОБА_7. Прямуючи по вул. Університетській в сторону залізничного вокзалу, перед універсамом «Україна» їх автомобіль був зупинений, тому що на дорожньому полотні було багато людей, тому сталося ДТП. Зупинивши автомобіль, вони всі вийшли з автомобіля, лікар і фельдшер попрямували до потерпілого, який знаходився на третин смузі руху в двох - трьох метрах від пішохідного переходу розташованого не доїжджаючи до універсаму «Україна». Він особисто зафіксував номери автомобіля, який скоїв ДТП, після чого, він і громадяни, які перебували на місці ДТП, погрузили потерпілого на носилки і в автомобіль, після чого він був доставлений в ОТЛ. Раніше дані їм показання в ході досудового слідства підтримав в повному обсязі;

- показаннями на досудовому слідстві (а.с.160-161) і в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснював, що приблизно рік тому, точної дати вказати не може він працював в магазині «Наталі» розташованому поблизу будинку № 80 по вул. Університетській. Ближче до вечора, коли вже були сутінки, він звернув увагу на проїжджу частину навпроти магазину, де утворився затор автомобілів. Вийшовши з магазину, він побачив на проїжджій частині постраждалого, який знаходився на пішохідному переході, навколо нього зібралися люди і під'їхав автомобіль швидкої допомоги, в який був поміщений потерпілий. Стверджував, що магазин «Апетит» розташований по вул. Університетській, від місця ДТП знаходиться більш ніж за 30 метрів. Сам механізм ДТП він не бачив. Раніше дані їм показання в ході досудового слідства підтримав в повному обсязі;

- свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що у нього, як слідчого СВ ДТП перебувала у провадженні кримінальна справа відносно ОСОБА_5 обвинуваченого за ст. 286 ч2 КК України. В ході досудового слідства їм було встановлено, що водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Шкода» скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, який здійснював рух по пішохідному переходу позначене дорожньою розміткою «зебра», що розташований навпроти овочевого магазину перед універсамом «Україна», в той час як ОСОБА_5 в ході досудового слідства стверджував, що скоїв наїзд на ОСОБА_1, а на пішохідному переході розташованому навпроти магазину «Апетит», який розташований за універсамом «Україна». Детальний механізм ДТП відносно напрямку руху пішохода, а також темп його руху ОСОБА_5 не пояснював. Далі ОСОБА_5 надав слідству свідків по прізвищу ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_11, які стверджували, що самого механізму ДТП вони не бачили, проте обдивлялися наслідки, а саме розташування автомобіля «Шкода» після ДТП, що розташовувався навпроти магазину «Апетит», що вони і підтвердили при відтворенні з їх участю обстановки і обставин подій. Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_1, стверджував, що наїзд на нього був здійснений на пішохідному переході навпроти овочевого магазину перед універсамом «Україна». З метою усунення протиріч були допитані працівники швидкої допомоги, які надавали ОСОБА_1 першу медичну допомогу, в тому числі свідок ОСОБА_13, які стверджували, що після ДТП потерпілий ОСОБА_1 ними був виявлений навпроти овочевого магазину перед універсамом «Україна», з їх слів був складений протокол і схема, де свідки ознайомившись, поставили свої підписи. В ході досудового слідства була знята інформація з каналів зв'язку, згідно чого було встановлено, що в момент розвитку даного ДТП 17.12.2010 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин свідок ОСОБА_6 знаходився на місці ДТП, свідок ОСОБА_14 в цей час знаходився в районі місця розташування АВ «Південного», цирк «Космос», свідок ОСОБА_12 знаходився на території залізничного вокзалу. При додатковому допиті, свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_12 пояснили, що вони не були очевидцями наслідків даного ДТП, раніше вони давали неправдиві свідчення у зв'язку з тим, що ОСОБА_12 полягає в товариських стосунках з дочкою ОСОБА_5 і неправдиві свідчення він давав на її прохання, в той час як свідок ОСОБА_14 знаходиться в товариських стосунках з ОСОБА_12, він давав неправдиві свідчення на прохання ОСОБА_12. У ході допиту свідка ОСОБА_15 було встановлено, що він механізму ДТП не оглядав, давав свідчення на прохання самого ОСОБА_5. У відношенні свідків ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15 матеріали кримінальної справи були виділені в окреме провадження.

Крім того, свідок стверджував, що 17.12.2010 року він знаходився в слідчо-оперативній групі, де їм надійшло повідомлення, що на вул. Університетській напроти універсаму «Україна» було скоєно наїзд на пішохода автомобілем «Шкода». Прибувши на місце події якої або транспорт від пр. Визволення Донбасу до пр. Панфілова по вул. Університетській був відсутній, а також були відсутні будь-які сліди, які носили інформацію про даному ДТП. ОСОБА_5 слідчо-оперативною групою був виявлений на території ОТБ, де був оглянутий його автомобіль, після бесіди з ОСОБА_5, з його слів стало відомо, що дане ДТП сталося навпроти магазину «Апетит» за універсамом «Україна». Оскільки на той момент більше інформації про місце ДТП не було, тому СОГ був оглянутий ту ділянку місцевості, на який вказав ОСОБА_5, про що було складено протокол.

Наведені показання потерпілого ОСОБА_16, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10 повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб і обставини порушенні ОСОБА_5 вимог п.п. 18.4, п.1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», що спричинило за собою дорожньо-транспортну пригоду, за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху керуючим транспортним засобом, що спричинили заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, оскільки дані показання логічні, послідовні і узгоджуються з іншими дослідженими доказами по справі, а саме:

- рапортом від 17.12.2010 року зареєстрованого в ЖРЗСП, згідно якого надійшла інформація, що мало місце ДТП за участю водія ОСОБА_5, керуючим автомобілем НОМЕР_1 при якому був травмований ОСОБА_1 (А.с.6);

- Протокол огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу та фототаблиці до нього від 17 грудня 2010 року (а.с.11-14), згідно якого на території ОТЛ був оглянутий автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 , де були зафіксовані механічні пошкодження транспортного засобу, характерні для дорожньо-транспортної пригоди, а саме: деформація капоту в лівій передній частині, пошкодження лобового скла в лівій частині, а також пошкоджено ліве дзеркало заднього виду, що підтверджує висновки слідства про те, що ОСОБА_5, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, діяв в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, а саме: не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають відношення до події, вжити всіх можливих заходів до забезпечення збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди, в той час як ОСОБА_5 до прибуття співробітників міліції, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджує свідчення самого ОСОБА_18 і слідчого Романько Н.А. що після скоєного ДТП ОСОБА_5 залишив місце події і що в подальшому слідчо оперативною групою було оглянуто ту ділянку місцевості, на якій вказав сам ОСОБА_5;

- медичною довідкою з ОТЛ від 17.12.2010 року (а.с.15), згідно якої зазначено, що 17.12.2010 року, приблизно о 17 годині 05 хвилин після ДТП в приймальне відділення ОТБ надійшов ОСОБА_1 з діагнозом: поєднана травма: ЗМЧТ. Забій грудної клітини. Закритий перелом 7-8-9 ребер справа. Закритий осколковий перелом шийки лівої плечової кістки. Закритий многооскольчатих перелом в \ з обох кісток лівої гомілки зі зміщенням;

- протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 квітня 2011 року, план схемою і фототаблиці до нього (а.с.162-165), який погоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10 в частині розташування місця наїзду і в частині кінцевого розташування автомобіля SKODA OKTAVIA і потерпілого після наїзду;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04 лютого 2011 року, план схемою до протоколу ВООС і фототаблиці до нього з участю свідка ОСОБА_6 (А.с.60-63), з дотриманням всіх норм КПК, згідно якого перебуваючи на місці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 вказав місце розташування автомобіля НОМЕР_1 після наїзду на пішохода, а саме на нерегульованим пішохідному переході, розташованому в близи будинку № 75 по вул. Університетській, дані показання свідок ОСОБА_6 підтвердив при проведенні очної ставки від 01 березня 2011 року (а.с.73-74) між ним та ОСОБА_5, де свідок у категоричній формі стверджував, що після наїзду пішохода, автомобіль НОМЕР_1 розташовувався на пішохідному переході, позначеного дорожньою розміткою «зебра», навпроти овочевого магазину, в середньому ряду, для руху транспортних засобів по вул. Університетській, в напрямку пр. Панфілова, що підтверджує доводи потерпілого про місце вчинення на нього наїзду і спростовує доводи підсудного про наїзд на потерпілого після пішохідного переходу навпроти магазину «Апетит» по вул. Університетській;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06 квітня 2011 року з план-схемою до протоколу ВООС і фототаблиці до нього з участю потерпілого ОСОБА_1, з дотриманням всіх норм КПК, який детально виклав послідовність розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди, а саме місце вступу його на проїжджу частину вул. Університетській та місце наїзду на нього на проїжджій частині, а саме потерпілий вказав на пішохідний перехід розташований по вул. Університетській навпроти овочевого магазину. Дані показання потерпілий ОСОБА_1 підтвердив при проведенні очної ставки між ним та ОСОБА_5 від 6 квітня 2011 (а.с.143-148);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.03.2011 року з план-схемою до нього та фототаблиці (а.с.125-128) з участю свідка ОСОБА_7, з дотриманням всіх норм КПК, яка вказала на місце розташування потерпілого ОСОБА_1 при наданні йому медичної допомоги і вантаження його в автомобіль швидкої допомоги, а також місцезнаходження автомобіля НОМЕР_1, згідно якого свідок вказала на ділянку місцевості розташований поблизу пішохідного переходу позначеного «зебра» розташованого навпроти овочевого магазину до універсаму «Україна» ;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.03.2011 року з план-схемою до нього та фототаблиці (а.с.125-128) з участю свідка ОСОБА_8 (водій швидкої допомоги), з дотриманням всіх норм КПК, який вказав на місце розташування пішохода ОСОБА_1 на проїжджій частині вул. Університетській та місце розташування автомобіля НОМЕР_1, вказавши при цьому на ділянку дороги розташовану напроти овочевого магазину по вул. Університетській до універсаму «Україна»;

- висновком судово-медичної експертизи № 18 \ 13 від 26.01.2011 року (а.с.85-86) згідно якого встановлено, що при вступі ОСОБА_1 на стаціонарне лікування у нього були виявлені: закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, садна чола, закриті переломи 7,8,9 ребер справа, підшкірна гематома в області правої половини грудної клітки, закритий перелом шийки лівої плечової кістки, закритий внутрішньо суглобовий перелом верхньої третини лівої гомілки, лікований оперативно, які утворилися від дії тупих предметів, які могли бути виступаючі частини рухомого транспорту, що могло мати місце в результаті наїзду на нього, з подальшим падінням, у вказаний термін і відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як вимагають лікування термін понад 21-го дня.

Характер і локалізація ушкоджень на лівій верхній та нижній кінцівках дають підстави вважати, що ОСОБА_1 в момент первісного контакту з транспортним засобом був звернений лівою бічною поверхнею до автомобілю, що рухався.

Згідно акту № 1984 від 17.12.10г. на ім'я ОСОБА_1 даних, які б свідчили про алкогольне сп'яніння немає - клінічно тверезий, що спростовує доводи підсудного про те, що потерпілий ОСОБА_1 у момент ДТП перебував у алкогольному сп'янінні;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 8 від 23 грудня 2011 року (а.с.260-264), згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 при дорожньо-транспортній пригоді дією тупих предметів, у вказаний термін, були заподіяні садна чола, струс головного мозку, підшкірна гематома правої половини грудної клітки, закриті переломи 7,8,9 ребер справа, закритий осколковий перелом шийки лівої плечової кістки, закритий осколковий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині, лікований оперативно.

В даний час у нього є наслідки даної травми у вигляді зрощеного перелому обох кісток верхньої третини лівої гомілки після операції металоостеосинтезу з наявністю помірно вираженої контрактури лівого колінного суглоба, зрощеного перелому шийки лівої плечової кістки з помірно вираженою приходяще сгибательною контрактурою лівого плечового суглоба, у зв'язку з чим, згідно ст.88а і 147 а Інструкції № 2 «Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи», має місце стійка втрата працездатності на 35%.

Таким чином, зазначені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як викликали стійку втрату працездатності понад 1 \ 3.

ОСОБА_1 18.08.2011г. був оглянутий у МСЕК та за діагнозом: «Наслідки побутової ДТП 17.12.2010г. у вигляді зростаючого зі зміщенням перелому шийки кісток лівої гомілки після МОС, контрактура лівого колінного суглоба вираженому ступені, больовий синдром. Наслідки ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгією, астенічний синдром. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, СН 1. Цукровий діабет 2 тип, компенсація » була встановлена ??3 група інвалідності.

Між ушкодженнями, отриманими при дорожньо-транспортній пригоді і встановленням інвалідності мається причинний зв'язок.

- висновком медико-криміналістичної експертизи № МК-43 від 26 січня 2011 року (а.с.91-92), згідно якої встановлено, що з урахуванням пошкоджень, що були у потерпілого (описаних у медичній карті стаціонарного хворого) потерпілий був звернений лівою поверхнею тіла до транспортного засобу;

- висновком судово - автотехнічної експертизи № 612 від 23 лютого 2011 року (а.с.108-110), згідно з якою встановлено, що для дозволу судово - автотехнічної експертизи були надані варіант № 1 механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди (показання потерпілого ОСОБА_1 А.) і варіант № 2 механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди (згідно показань ОСОБА_5І.).

За свідченнями потерпілого ОСОБА_1:

- В умовах даної події водій автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинилися транспортні засоби, повинен був знизити швидкість, а в разі потреби зупинитися і продовжити рух лише переконавшись, у відсутності на пішохідному переході пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 регламентувалися вимогами п.18.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці, водій автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти події при виконанні з його боку вимог п.18.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху і знаходилися в причинному зв'язку з настанням події.

За свідченнями ОСОБА_5:

В результаті проведеного дослідження дозволяють дійти висновку про те, що свідчення ОСОБА_5 дані ним у ході досудового слідства, в частині розташування місця наїзду і в частині кінцевого розташування автомобіля SKODA OKTAVIA після наїзду, як в цілому так і окремо, є технічно неспроможними.

Подальші дослідження обставин даної події за показаннями ОСОБА_5 не проводилися, оскільки експерт не вправі проводити дослідження по неспроможним даними, тому може прийти до свідомо необгрунтованим висновкам.

- висновком додаткової судово-автотехнічної експертизи № 2004 від 29 квітня 2011 року (а.с.155-158), згідно з якою встановлено, що в умовах даної події водій автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинилися транспортні засоби, повинен був знизити швидкість, а в разі потреби зупинитися і продовжити рух лише переконавшись, у відсутності на пішохідному переході пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 регламентувалися вимогами п.18.4 Правил дорожнього руху.

Свідчення водія автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 про механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є неспроможними.

Показання пішохода ОСОБА_1 про механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору не викликають сумніву.

В даній дорожній обстановці, водій автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти події при виконанні з його боку вимог п.18.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля SKODA OKTAVIA ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.18.4 Правил дорожнього руху і знаходились в причинному зв'язку з настанням події.

При цьому судом перевірені порядок, правильність проведення експертиз, компетентність експертної установи та експертів, відповідність експертних висновків вимогам закону, а також, що вихідні дані були закладені отримані при виробництві ВООС за участю свідків, потерпілого і самого підсудного, у зв'язку з чим вищевказані висновки експертиз не можуть бути визнаними неповними, недостатніми, необґрунтованими, такими , що суперечать іншим матеріалам справи, або іншим чином викликають сумніви у їх правильності.

Що в сукупності з показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10 безперечно підтверджує факт, що в зазначений час ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Університетська з боку пр. Визволення Донбасу в напрямку пр. Панфілова, в Київському районі м. Донецька. На шляху прямування під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованому поблизу будинку № 75 по вул. Університетській, ОСОБА_5, діючи в порушення вимог п.п. 18.4, п.1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_5 діючи в порушення вимог п.2.10 ПДР до прибуття співробітників міліції, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в ході досудового слідства в якості підозрюваного від 30.01.2012 року (а.с.278-280), в якості обвинуваченого від 01.02.2012 року (а.с.291) після роз'яснення йому ст. 63 Конституції України у присутності захисників ОСОБА_5 в пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 286 ч2 КК України визнав частково і не заперечував факт здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_1, проте стверджував, що наїзд на потерпілого він скоїв навпроти магазину «Апетит» розташований зліва по вул. Університетській рухаючись зі швидкістю приблизно 40 км.ч.. Зупинивши автомобіль і вийшовши з нього він побачив, що потерпілий знаходиться зліва від автомобіля напроти приблизно передньої лівої двері. Після чого він зупинив проїжджаючий автомобіль швидкої медичної допомоги, допоміг занурити потерпілого в автомобіль швидкої допомоги і після на своєму автомобілі з метою надання матеріальної допомоги потерпілому попрямував за автомобілем швидкої допомоги в ОТЛ. Траєкторію руху пішохода ОСОБА_1, а також темп його руху він вказати не зміг. Вважає, що наїзд був здійснений не на пішохідному переході, пішохід на його думку перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля.

Суд, аналізуючи вищевказані показання, дані ОСОБА_5 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, вважає за необхідне визнати їх частково правдивими і взяти до уваги, що дійсно ОСОБА_5 17 грудня 2010, приблизно о 16 годині 45 хвилин керуючи, належним йому автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Університетська з боку пр. Визволення Донбасу в напрямку пр. Панфілова, в Київському районі м. Донецька. Також суд бере до уваги, що після скоєння наїзду на пішохода, ОСОБА_5 зупинив свій автомобіль і виявив потерпілого з лівої сторони свого автомобіля. Після чого він зупинив проїжджаючий автомобіль швидкої медичної допомоги, допоміг занурити потерпілого в автомобіль швидкої допомоги і після на своєму автомобілі з метою надання матеріальної допомоги потерпілому попрямував за автомобілем швидкої допомоги в ОТЛ.

Суд вважає необхідним дані показання підсудного покласти в основу цього вироку поряд з іншими доказами перевіреними в судовому засіданні, оскільки ці показання логічні, послідовні, узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі, а також відповідають фактичним обставинам встановленим в судовому засіданні.

Наведені доводи підсудним ОСОБА_5 про те, що наїзд на потерпілого він скоїв навпроти магазину «Апетит» розташований зліва по вул. Університетській і не на пішохідному переході, судом до уваги не приймаються і оцінюються критично, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_1, який стверджував, що наїзд на нього був здійснений в той момент, коли він перетинав пішохідний перехід розташований по вул. Університетській навпроти будинку № 75 та овочевого магазину до універсаму Україна; протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого (а.с.137-140) та протоколом очної ставки проведеної між потерпілим і ОСОБА_5 (А.с.143-148), де потерпілий докладно пояснив механізм дорожньо-транспортної пригоди; показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні стверджував, що він вийшовши на проїжджу частину, навпроти овочевого магазину по вул. Університетській, поблизу пішохідного переходу, побачив у нерухомому положенні автомобіль підсудного, ліворуч від автомобіля лежав на асфальту потерпілого, протоколом відтворення обстановки та обставин події за його участю (а.с.60-62), де свідок вказав кінцеве розташування автомобіля після наїзду на пішохода ; показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні стверджувала, що при наданні потерпілому медичної допомоги вона його виявила поблизу нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу овочевого магазину по вул. Університетській до універсаму «Україна», протоколом відтворення обстановки та обставин події з її участю (а.с.125-127), де вона вказала на місце розташування потерпілого на проїзній частині; показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив , що при наданні медичної допомоги ОСОБА_1, потерпілий і автомобіль підсудного знаходилися поблизу пішохідного переходу розташованого навпроти овочевого магазину, протоколом відтворення обстановки та обставин події за його участю (а.с.129-133), де свідок на проїжджій частині вказав на розташування пішохода ОСОБА_1 і автомобіля підсудного; показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні стверджував, що він спостерігав наслідки ДТП поблизу нерегульованого пішохідного переходу, навпроти місця розташування овочевого магазину, в нерухомому положенні знаходився автомобіль SKODA OKTAVIA. Зліва від автомобіля, на проїжджій частині вул. Університетській, в лежачому положенні знаходився потерпілий (а.с.160-161).

Крім того, дані доводи підсудного спростовуються висновком судово - автотехнічної експертизи № 612 від 23 лютого 2011 року (а.с.108-110), укладенням додаткової судово -автотехнічної експертизи № 2004 від 29 квітня 2011 року (а.с.155-158 ), згідно яких було встановлено, що свідчення ОСОБА_5 в частині розташування місця наїзду і в частині кінцевого розташування автомобіля SKODA OKTAVIA після наїзду, як в цілому так і в окремо, є технічно неспроможними.

Дані доводи підсудного ОСОБА_5 наведені ним як під час досудового слідства так і в судовому засіданні в частині розташування місця наїзду і в частині кінцевого розташування автомобіля підсудного після наїзду, суд розцінює, як спосіб його захисту з метою уникнути покарання за скоєне, тому не може визнати їх правдивими, оскільки вони суперечать фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні.

У матеріалах даної кримінальної справи маються два протоколи огляду місця події. Протокол огляду місця події від 17 грудня 2010 року (а.с.7-10) був складений зі слів підсудного, а додатковий протокол огляду місця події від 21 квітня 2011 року (а.с.162-165) був складений також з урахуванням показань потерпілого. Вищевказані протоколи огляду місця події та вихідні дані були досліджені при проведенні автотехнічної та додаткової автотехнічної експертизи, згідно яких було встановлено, що свідчення ОСОБА_5 в частині розташування місця наїзду і в частині кінцевого розташування автомобіля SKODA OKTAVIA після наїзду, як в цілому так і окремо, є технічно неспроможними. Тому суд бере до уваги додатковий протокол огляду місця події від 21 квітня 2011 року (а.с.162-165) з урахуванням показань потерпілого ОСОБА_1, оскільки він узгоджується з встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи.

Суд не може прийняти за основу показання підсудного вказаних ним при складанні протоколу огляду місця події від 17 грудня 2010 року, оскільки, ОСОБА_5 місце події покинув, його вихідні дані вказані при складанні протоколу огляду місця події з його слів, суперечать свідченнями потерпілого, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17 і не відповідають обставинам скоєного злочину.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що в грудні 2010р., точної дати вона не пам'ятає, вона перебувала в добовому чергуванні в складі бригади ССМП, стверджувала, що при прибутті на місце дорожньо-транспортної пригоди та наданні пішоходу ОСОБА_1 медичної допомоги, він знаходився по вул. Університетській за пішохідним переходом навпроти магазину «Апетит». Не заперечувала ту обставину, що в цей день вона знаходилася в бригаді з водієм ОСОБА_8 і фельдшером ОСОБА_7.

Суд вважає необхідним дані показання визнати частково правдивими, а саме в тій частині, що вона дійсно в грудні 2010 року перебувала в добовому чергуванні в складі бригади ССМП з водієм ОСОБА_8 і фельдшером ОСОБА_7 і надавала першу медичну допомогу після ДТП потерпілому ОСОБА_1. Однак суд не бере до уваги показання свідка у частині, що при прибутті на місце дорожньо-транспортної пригоди та наданні пішоходу ОСОБА_1 медичної допомоги, він знаходився по вул. Університетській за пішохідним переходом навпроти магазину «Апетит», оскільки дані показання спростовуються її ж показаннями і план схемою, дані нею під час досудового слідства (а.с.115-117), де свідок стверджувала, що пішохід ОСОБА_1, знаходився поблизу нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти заїзду на парковку універсаму «Україна», поблизу овочевого магазину по вул. Університетській в Київському районі м. Донецька, картою виїзду швидкої допомоги від 17.12.2010г., яку свідок ОСОБА_13 заповнила власноручно і вказала місце ДТП «вул. Університетська, магазин Україна » (а.с.113-114). А також спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_1, показаннями водія швидкої допомоги ОСОБА_8 і фельдшера ОСОБА_7, які спільно з ОСОБА_13 прибули, надали медичну допомогу потерпілому на місці дорожньо - транспортної пригоди, після чого завантажили в автомобіль швидкої допомоги.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що 17.12.2010 року, приблизно о 17 годині він керуючи автобусом ПАЗ г \ н 8971, проїжджаючи по вул. Університетській в Київському районі м. Донецька він побачив напроти магазину «Апетит» стоїть на проїжджій частині автомобіль «Шкода», лежачого на асфальті потерпілого він не бачив.

Дані показання свідка суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються вищенаведеними фактичними обставинами справи, крім того, спростовуються наявною в матеріалах даної кримінальної справи деталізацією дзвінків мобільного зв'язку «МТС» (а.с.212-216), згідно з якою встановлено, що даний свідок не міг спостерігати наслідки вищевказаного дорожньо - транспортної пригоди, окрім того спростовуються постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06 червня 2012 року (т.2а.с.123-124), згідно з якою ОСОБА_11 за ст. 384ч1 КК України був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України. З даної постанови судом встановлено, що в судовому засіданні ОСОБА_11 в пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 384ч1 КК України визнав себе повністю, не оспорював фактичні обставини справи і пояснив, що завідомо неправдиві показання про обставини ДТП за участю водія ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_1 він давав на прохання ОСОБА_5, в той час як він на місці ДТП не був, обставини ДТП не спостерігав.

Крім того, в матеріалах даної кримінальної справи є показання свідка ОСОБА_12 (А.с.40-42) та свідка ОСОБА_14 (А.с.44-45), які в ході досудового слідства стверджували, що вони обдивлялися наслідки дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17.12.2010 року на проїжджій частині вул. Університетській в Київському районі м. Донецька, а саме розташування автомобіля підсудного на проїжджій частині вул. Університетській поблизу магазину «Апетит». Вищевказані показання свідків судом до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються вищенаведеними фактичними обставинами встановленими у судовому засіданні, а також деталізацією дзвінків мобільного зв'язку «МТС» (а.с.212-216), абонентами якої є дані свідки, згідно якої встановлено, що дані свідки не обдивлялися дану дорожньо-транспортну пригоду, оскільки в даний час вони перебували на значній відстані від даного дорожньо-транспортного місця події. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що згідно постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 травня 2012 року (т.2а.с.104-15), ОСОБА_12 за ст. 384ч1 КК України був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ЗУ «Про амністію». З даної постанови судом встановлено, що ОСОБА_12 в ході розгляду щодо нього кримінальної справи за ст. 384ч1 КК України винним себе визнав в повному обсязі і не оспорював фактичні обставини скоєного ним злочину. Згідно ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 травня 2012 ОСОБА_14 за ст. 384ч1 КК України на підставі ст. 45 КК України від кримінальної відповідальності був звільнений (т.2а.с.106-108).

За клопотанням захисників підсудного в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_19, який пояснив, що він був свідком ДТП, яке мало місце приблизно два роки тому, приблизно в 16 годин 30 хвилин. В цей час він керував автобусом МАЗ-203 г \ н0208, слідував за маршрутом 73 «а». Прямуючи по вул. Університетській в Київському районі м. Донецька, навпроти універсаму «Україна» було ускладнено рух. Під'їжджаючи до зупинки громадського транспорту розташованої напроти універсаму «Україна», він почув скрип гальм, автоматично глянув у дзеркало заднього виду і побачив, що на проїжджій частині, трохи далі магазина «Апетит» ближче до пр. Панфілова лежить людина, біля якої знаходився автомобіль « Шкода », після чого він продовжив рух.

Суд не бере до уваги дані показання, оскільки вони спростовуються вищенаведеними фактичними даними, які були встановлені в судовому засіданні, а крім того, суд бере до уваги, що даний свідок не був заявлений захисниками в якості свідка в ході досудового слідства, а крім того, в матеріалах справи є відповідь на запит захисника підсудного, який був виданий через півтора року після даного ДТП, який містить передбачувані дані (т.2а.с.110) і не свідчить про те, що ОСОБА_19 був очевидцем даної дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17 грудня 2010 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин. Представлена ??довідка від 12.04.2012 року свідчить лише про те, що свідок ОСОБА_19 дійсно в цей день працював водієм на автобусі г \ н АН 02-08 АА маршруту 73 а ..

З урахуванням зібраних у справі доказів у їх сукупності суд вважає, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 286 ч2 КК України, так як він в зазначений час, місце і при зазначених обставинах, своїми необережними діями, що виразилися в порушенні вимог п.п. 18.4, п.1.14.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожніх знаків 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», скоїв дорожньо-транспортну пригоду, за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху керує транспортним засобом, що спричинили заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження.

Обираючи підсудному ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу: що характеризується він за останнім місцем роботи позитивно (а.с.185), є пенсіонером, інвалідом 3 групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (А.С. 176), раніше не судимий.

При обранні підсудному виду та міри покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості і суспільної небезпеки вчиненого діяння, характер допущеного порушення ПДР, ставлення самого підсудного до скоєного, тяжкість наслідків, що настали, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від покарання з випробуванням у відповідності зі ст.75, 76 КК України та зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації кримінально-виконавчої інспекції з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки, суд враховує, що позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_5 не спричинить важкі для нього наслідки.

У матеріалах даної кримінальної справи мається позов потерпілого і додаток до нього (т.1а.с.201, т2а.с.41), згідно якого він просить стягнути з підсудного ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 39120 грн. 05 коп. та моральну шкоду у розмірі 100000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їм на лікування було витрачено - 6289 грн.75коп., 8758 грн.90 коп. - Їм було витрачено за подальше лікування і відновлення здоров'я, 24071грн.40 коп. - Витрати витрачені на спеціальне харчування. Дану позовну заяву і додаток до неї в судовому засіданні потерпілий і його представник підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити. Підсудний позов не визнав, мотивувавши тим, що матеріальний збиток потерпілому йому було відшкодовано відразу після ДТП у той час, коли ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ОТЛ, але данні доводи підсудного не знайшли свого підтвердження та спростовуються оглянутими в судовому засіданні матеріалами про відмову у порушенні кримінальної справи (№1073,1255), згідно яких судом безперечно встановлено, що ОСОБА_5 в ході досудового слідства не відшкодував потерпілому ні матеріальну, ні моральну шкоду. Таким чином суд приходить до висновку, що в результаті винних дій підсудного було завдано матеріальної шкоди і даний позов, в частині заподіяння матеріальної шкоди, підлягає частковому задоволенню в розмірі 15048 грн. 65 коп., Оскільки даний збиток знайшов своє підтвердження матеріалами справи, а саме виписками з історії хвороби потерпілого із зазначенням діагнозу, тривалості лікування і зазначенням медичних препаратів (т.1а.с.201-205, т.2а.с.42-50 ). Що стосується заявлених вимог потерпілим в частині стягнення з підсудного витрат у розмірі 24071грн.40 коп, які їм були витрачені на спеціальне харчування, то суд вважає за необхідне у даній частині позову відмовити, оскільки в матеріалах справи відсутній висновок дієтолога про необхідність спеціального харчування потерпілому. Що стосується вимог потерпілого в частині позову про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити частково, оскільки судом враховується, що ушкодження здоров'я потерпілого, заподіяне підсудним, спричинило за собою тривале лікування, в даний час у нього є наслідки даної травми, має місце стійка втрата працездатності на 35%, він є інвалідом третьої групи. Між ушкодженнями, отриманими при дорожньо-транспортній пригоді і встановленням інвалідності мається причинний зв'язок (т.1а.с.264), що викликало у потерпілого ОСОБА_1 фізичні страждання, які виразилися в сильних больових відчуттях, що спричинило природні моральні переживання. Беручи до уваги тяжкість завданих страждань, суд виходячи з положень ст.ст.1166, 1167 ЦК України пп.3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» вважає, що з підсудного ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 50 000 грн ..

Крім того, в матеріалах даної кримінальної справи мається позов прокурора Донецької області в інтересах ККЛПУОЗ Обласної травматологічної лікарні про стягнення з підсудного ОСОБА_5 витрат затрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в розмірі 4478 грн. 86 коп.. Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні позов прокурора визнав частково. Суд, з урахуванням доведеності вини підсудного, вважає, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі та стягнення з підсудного на користь відділення ВМО № 1 ККЛПУОЗ Обласної травматологічної лікарні витрати на лікування в розмірі 4478 грн. 86 коп., оскільки в матеріалах даної кримінальної справи є довідка Обласної травматологічної лікарні № 18 від 11.03.2011 року (т.1а.с.309), згідно з якою судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні ВМО № 1 с 17.12.2010 року по 17.02.2011г. - 62 к \ дня. Вартість 1 до \ дня за грудень 2010 р. становить 65,22 грн; вартість 1 до \ дня за січень 2011р. - складає 74,48 грн; вартість 1к \ дня за лютий - становить 74,48 грн.

У відповідності зі ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених, тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 витрати на оплату судово-автотехнічної експертизи № 291 в сумі 1288 грн.80 коп. (Т1а.с.97), витрати на оплату судово - автотехнічної експертизи № 612 в сумі 516 грн. (Т.1а.с.106), витрати на оплату додаткової судово - автотехнічної експертизи № 2004 в сумі 750 грн. (Т.1а.с.154), а всього 2554 грн. 80 коп. на користь науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-325 КПК у редакції 1960р. України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним за ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст . 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити колишню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_20 матеріальний збиток у розмірі 15 048 (п'ятнадцять тисяч сорок вісім) грн. 65 коп. та моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 4478 (чотири тисячі чотиреста сімдесят вісім) грн. 86 коп. на користь відділення ВМО № 1 ККЛПУОЗ Обласної травматологічної лікарні шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок: 35429004002483 в ГУДКУ в Донецькій області, ОКПО20366499, МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Донецькій області витрати за проведення судово - автотехнічної експертизи в сумі 2554 (дві тисячі п'ятсот п'ятьдесят чотири) грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в цей же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: