Постанова № 31055954, 17.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р. Справа №805/2815/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого- судді Кошкош О.О.

при секретарі Яковецькій О.В.

за участю представника відповідача Щербак О.Г.

за участю представників відповідача Шепіль В.В., Петрик О.В., Чернишової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановами Донецького окружного адміністративного суду (які залишені без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду) скасовані рішення Луганської митниці щодо визначення митної вартості митного товару від 03.10.2011 року № 702190001/2011/000293/1, від 03.10.2011 року № 702190001/2011/000294/1, від 05.10.2011 року № 702190001/2011/000298/1, від 06.10.2011 року № 702190001/2011/000299/1, від 06.10.2011 року № 702190001/2011/000300/1, від 06.10.2011 року № 702190001/2011/000301/1, від 07.10.2011 року № 702190001/2011/000307/1, від 12.10.2011 року № 702190001/2011/000324/1, від 13.10.2011 року № 702190001/2011/000325/1 та від 04.11.2011 року № 702190001/2011/000341/1, 27.10.11 року №702190001/2011/000334/1, від 27.10.11 року №702190001/2011/000335/1, від 07.11.11 року №702190001/2011/000342/1, від 07.11.11 року №702190001/2011/000343/1, від 07.11.11 року №702190001/2011/000344/1, від 07.11.11 року №702190001/2011/000345/1, від 08.11.11 року №702190001/2011/000347/1, від 08.11.11 року №702190001/2011/000348/1, від 08.11.11 року №702190001/2011/000349/1, від 09.11.11 року №702190001/2011/000350/1, від 14.11.11 року №702190001/2011/000356/1.

Таким чином, позивач вважає, що кошти в сумі 308386,28 грн., сплачені за рішеннями контролюючого органу, є надмірно сплаченими та підлягають поверненню. З відповідними вимогами підприємство звернулось до Луганської митниці, проте листом від 30.08.2012 року відповідачем відмовлено у їх задоволенні. В обґрунтування відмови зазначено, що в рішеннях суду зазначено тільки щодо скасування рішень про визначення митної вартості, проте, враховуючи те, що вимоги про повернення грошових коштів у позові не заявлялись, повертати з бюджету кошти, сплачені на підставі скасованих рішень, митниця не зобов'язана.

З таким рішенням позивач не погоджується та просить стягнути з державного бюджету України надмірно сплачені суми податку на додану вартість в розмірі 308386,28 грн.

Представники відповідача, Луганської митниці, в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснивши, що кошти, що підлягають поверненню з Державного бюджету України не є надмірно сплаченим податком на додану вартість, а є коштами під назвою різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача, Управління Державного казначейства служби України у м. Луганську Луганської області до судового засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Надіслав заяву, відповідно до якої просив справу розглянути за його відсутністю. За таких обставин суд визнав можливім розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмових докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» зареєстровано в якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 15.10.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.92).

Відповідач, Луганська митниця у відповідності до Розділу ХХ Митного кодексу України є митним органам, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих їм митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідач Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області у відповідності до Положення про Державну казначейську службу України та Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Судом встановлено, що декларантом позивача, відповідно до контракту № 35/М-2011, укладеного між позивачем та Фірмою «Антелла трейдинг лимитед» Лондон, Об'єднане королівство, надані до Луганської митниці вантажні митні декларації № 702190001/2011/005828 від 29.09.2011 року, № 702190001/2011/005830 від 29.09.2011 року, № 702190001/2011/005929 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/005935 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/005936 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/005937 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/006001 від 07.10.2011 року, № 702190001/2011/006069 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/006072 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/006543 від 04.11.2011 року.

Митна вартість товару була визначена позивачем, виходячи з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим Митним кодексом України.

Для підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, підтверджуючи вартість товарів, а саме: лист погодження на здійснення митного оформлення, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, внутрішній транзитний документ, залізничні накладні, зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією, інвойси, сертифікат якості, експортні декларації країни-відправника

Відповідачем витребувані у декларанта документи, які підтверджують заявлену митну вартість-висновки про вартісні характеристики товару, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями; прайс-лист фірми виробника товару; договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи за бажанням декларанта. Позивачем митному органу не були надані документи, які витребувались, про що декларантом був здійснений запис на декларації митної вартості. Декларантом позивача прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання через відсутність на момент декларування необхідних документів, відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України.

Луганською митницею прийняті картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товару та інших предметів № 702190001/1/00484 від 03.10.2011 року, № 70219/0001/1/00485 від 03.10.2011 року, № 702190001/1/00490 від 0505.10.2011 року, № 702190001/1/00494 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00493 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00492 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00501 від 07.10.2011 року, № 702190001/1/00525 від 13.10.2011 року, № 702190001/1/00524 від 12.10.2011 року та № 702190001/1/00576 від 04.11.2011 року, у зв'язку з неподанням на вимоги митного органу документів, підтверджуючих митну вартість товару.

Також, Луганською митницею прийняті рішення про визначення митної вартості № 702190001/2011/000293/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000294/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000298/1 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/000299/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000307/1 від 07.10.2011 року, № 702190001/2011/000300/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000301/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000324/1 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/000325/1 від 13.10.2011 року та № 702190001/2011/000341/1 від 04.11.2011 року, якими встановлена митна вартість за шостим (резервним) методом.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» прийняте рішення про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання здійснення митного оформлення товару за ціною, яка була визначена митним органом.

Також, в судовому засіданні встановлено, що декларантом позивача, відповідно до контракту 7К1/70-11, укладеного між позивачем та ВАТ «Выксунский металлургический завод» в особі ВАТ «ОМК-Сталь» (Російська Федерація), надані до Луганської митниці вантажні митні декларації № 702190001/2011/006504 від 02.11.2011 року,№ 702190001/2011/006506 від 02.11.2011 року, № 702190001/2011/006623 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006624 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006626 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006627 від 10.11.2011 року, № 702190001/2011/006655 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006658 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006657 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006650 від 11.11.2011 року, № 702190001/2011/006737 від 16.11.2011 року.

Митна вартість товару була визначена позивачем, виходячи з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим Митним кодексом України.

Для підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, підтверджуючи вартість товарів, а саме: лист погодження на здійснення митного оформлення, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, внутрішній транзитний документ, залізничні накладні, зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією, інвойси, сертифікат якості, експортні декларації країни-відправника

Відповідачем витребувані у декларанта документи, які підтверджують заявлену митну вартість-висновки про вартісні характеристики товару, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, прейскуранти, прайс-лист фірми виробника товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару або сировини; цінову інформацію на ідентичні та подібні товари в країні експорту; сертифікат проходження товару та інші документи за бажанням декларанта. Позивачем митному органу не були надані документи, які витребувались, про що декларантом був здійснений запис на декларації митної вартості. Декларантом позивача прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання через відсутність на момент декларування необхідних документів, відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України.

Луганською митницею прийняті картки відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товару та інших предметів № 702190001/1/00551 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00552 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00552 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00577 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00578 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00579 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00580 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00584 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00583 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00585 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00588 від 09.11.2011 року, № 702190001/1/00596 від 14.11.2011 року, у зв'язку з неподанням на вимоги митного органу документів, підтверджуючих митну вартість товару.

Також, Луганською митницею прийняті рішення про визначення митної вартості № 702190001/2011/000334/1 від 27.10.2011 року, № 702190001/2011/000335/1 від 27.10.2011року, № 702190001/2011/000342/1 від 07.11.2011 року, № 702190001/2011/000343/1 від 07.11.2011 року, №702190001/2011/000344/1 від 07.11.2011 року, № 702190001/2011/000345/1 від 07.11.2011 року, № 702190001/2011/000347/1 від 08.11.2011 року, № 702190001/2011/000348/1 від 08.11.2011 року, № 702190001/2011/000349/1 від 08.11.11 року, № 702190001/2011/000350/1 від 09.11.11 року та №702190001/2011/000356/1 від 14.11.2011 року, якими встановлена митна вартість за шостим (резервним) методом.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» прийняте рішення про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання здійснення митного оформлення товару за ціною, яка була визначена митним органом.

У зв'язку з викладеним позивачем понесені додаткові витрати в загальному розмірі 308386,28 грн.

Згідно ст. 249, Митного кодексу України (в редакції, що діяла на час вищезазначених подій), митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України (ст. 259), а саме, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 261, Митного кодексу України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Як встановлює ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Митні органи у відповідності до ст. 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Вимогами Митного кодексу України передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Отже, митний орган має право вимагати від декларанта подання додаткових документів виключно для підтвердження заявленої митної вартості.

Також частиною 8 статті 264 Митного кодексу передбачено, що декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.

Не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся за захистом свого права до Донецького окружного адміністративного суду.

Так, постановою суду від 15 травня 2012 року (яке підтверджено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року) скасовані рішення Луганської митниці про визначення митної вартості № 702190001/2011/000293/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000294/1 від 03.10.2011 року, № 702190001/2011/000298/1 від 05.10.2011 року, № 702190001/2011/000299/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000307/1 від 07.10.2011 року, № 702190001/2011/000300/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000301/1 від 06.10.2011 року, № 702190001/2011/000324/1 від 12.10.2011 року, № 702190001/2011/000325/1 від 13.10.2011 року та № 702190001/2011/000341/1 від 04.11.2011 року та скасовані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702190001/1/00484 від 03.10.2011 року, № 70219/0001/1/00485 від 03.10.2011 року, № 702190001/1/00490 від 0505.10.2011 року, № 702190001/1/00494 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00493 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00492 від 06.10.2011 року, № 702190001/1/00501 від 07.10.2011 року, № 702190001/1/00525 від 13.10.2011 року, № 702190001/1/00524 від 12.10.2011 року та № 702190001/1/00576 від 04.11.2011 року.

Також, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року (яке підтверджено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року) скасовані рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 27.10.2011 року №702190001/2011/000334/1, від 27.10.2011 року №702190001/2011/000335/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000342/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000343/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000344/1, від 07.11.2011 року №702190001/2011/000345/1, від 08.11.2011 року №702190001/2011/000347/1, від 08.11.2011 року №702190001/2011/000348/1, від 08.11.2011 року №702190001/2011/000349/1, від 09.11.2011 року №702190001/2011/000350/1, від 14.11.2011 року №702190001/2011/000356/1 та скасовані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: № 702190001/1/00551 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00552 від 27.10.2011 року, № 702190001/1/00577 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00578 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00579 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00580 від 07.11.2011 року, № 702190001/1/00584 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00583 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00585 від 08.11.2011 року, № 702190001/1/00588 від 09.11.2011 року, № 702190001/1/00596 від 14.11.2011 року.

Постанови Донецького окружного адміністративного суду вступили в закону силу, тому факт скасування карток відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товару та інших предметів та скасування рішень визначення митної вартості не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорювалось в судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулось до Луганської митниці із заявою про повернення суми податку на додану вартість, сплаченої в якості різниці між сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом.

Разом з тим, листом від 30.08.2012 року № 1-15/8228 контролюючий орган відмови в задоволенні заяви, зазначивши, що позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету України на рахунок підприємства надмірно сплачених платежів не заявлялось, отже вони не відображені в судових рішеннях, а тому постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року та від 22.05.2012 року підлягають виконанню тільки в частині скасування карток відмови та рішень про визначення митної вартості товару.

Позивачем оскаржувалось рішення Луганської митниці у вищий орган, але відповідачем вдруге відмовлено підприємству у поверненні коштів.

З таким рішенням суд не погоджується та вважає, що позивач дійсно має право на повернення надмірно сплачених витрат при митному оформленні.

Частинами 1 та 3 ст.301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, згідно якої, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 ст. 43).

Пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5 ст.43 Кодексу).

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до підпункту 41.1.2. пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами Податковий кодекс України щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

На виконання приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України, наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р. (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364) затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно Розділу ІІІ Порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Пунктом 6 вказаного Розділу встановлено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно пункту 7 вказаного Розділу висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Як вказувалось раніше, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» заявами про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів 2779-К від 15.08.2012 року (а.с.65-65) та № 2780-К від 15.08.2012 року (а.с.67-68) звернувся до Луганської митниці з проханням повернути помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи та повернути надмірно сплачені кошти, за вантажно-митними деклараціями: № 702190001/2011/006054 від 11.10.2011 року в розмірі 14328,73грн., № 702190001/2011/006056 від 11.10.2011 року в розмірі 14606,91 грн., № 702190001/2011/006091 від 10.10.2011 року в розмірі 14517,52 грн., № 702190001/2011/006095 від 13.10.2011 року в розмірі 14599,62 грн., № 702190001/2011/006088 від 13.10.2011 року в розмірі 14344,21 грн., № 702190001/2011/006093 від 13.10.2011 року в розмірі 15266,52 грн., № 702190001/2011/006130 від 17.10.2011 року в розмірі 14612,41 грн., № 702190001/2011/006195 від 18.10.2011 року в розмірі 19504,51 грн., № 702190001/2011/006193 від 18.10.2011 року в розмірі 20989,58 грн., № 702190001/2011/006632 від 10.11.2011 року в розмірі 14773,34 грн., № 702190001/2011/006504 від 02.11.2011 року в розмірі 28218,05 грн., № 702190001/2011/006506 від 02.11.2011 року в розмірі 12258,41 грн., № 702190001/2011/006623 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006624 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006626 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006627 від 10.11.2011 року в розмірі 12261,48 грн., № 702190001/2011/006655 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006658 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006657 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006650 від 11.11.2011 року в розмірі 12263,94 грн., № 702190001/2011/006731 від 16.11.2011 року в розмірі 12265,97 грн.

Відповідно до листа № 1-15/8228 від 90.08.2012 року (а.с.69-71) Луганська митниця повідомила заявника про необхідність надання заяви з комплектом документів, у зв'язку з тим, що до позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету України на рахунок підприємства надмірно сплачених платежів не заявлялось, отже вони не відображені в судових рішеннях, а тому постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року та від 22.05.2012 року підлягають виконанню тільки в частині скасування карток відмови та рішень про визначення митної вартості товаруЗаявою від 30.08.2012р. вих.№4071ю (а.с. 46) позивач повторно звернувся до Кримської митниці з проханням повернути суми надмірно сплачених ввізного мита та ПДВ, до якої додані витребувані митницею документи.

В подальшому, заявою № 3607-К від 05.11.2012 року (а.с.76-78) та № 3608-К від 05.11.2012 року (а.с.79-81) Луганська митниця знову відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» у поверненні коштів та повідомила про відсутність підстав для виконання пунктів 5 та 6 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (наказ Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р.)

Суд не погоджується із такими висновками митного органу у зв'язку із тим, що як зазначалося вище, підставою для повернення надмірно сплаченого податку у даному випадку є вимоги ст.301 МК України, яка є спеціальною нормою у даному випадку.

Більш того, п. 192.1 ст. 192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом б) п. 192.1.1. цієї статті встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Із наведених норм слідує, що при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару та зменшення внаслідок цоьго вартості поставленого на митну територію України товару, зменшується база оподаткування ПДВ та платник податку зобов'язаний зменшити податковий кредит (у разі збільшення податкового кредиту за такою операцією).

Зазначена норма виключає можливість подвійного отримання із бюджету суми ПДВ, надмірно сплаченого при отриманні зменшенні митної вартості товару внаслідок скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Враховуючи помилковість висновків Луганської митниці щодо відсутності підстав для повернення коштів, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» дійсно має право на повернення цих коштів.

У відповідності до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. N 45), органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Вимогами п. 17-18 цього Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Під час виконання виконавчого документу суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

Таким чином, суд стягує з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в сумі 308386,28 грн. на користь позивача.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» надмірно сплачені митні платежі в розмірі 308386 (триста вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 28 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Повний текст постанови виготовлений 22 квітня 2013 року

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.