Ухвала суду № 31054817, 18.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/43872/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року

по справі №2а-1770/311/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗВА-Електрик» (надалі - ТОВ «РЗВА-Електрик»)

до Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі - ДПІ у м.Рівне)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №001022344/0/23-318 від 23.12.2010р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2011р. залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Рівне звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ТОВ «РЗВА-Електрик» було подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р. та розрахунок бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, що виникло у зв'язку з перенесенням від'ємного значення за березень 2010р.

Контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «РЗВА-Електрик» за квітень 2010р. з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, про що складено акт №2053/23-300/34704105 від 15.12.2010р.

Проведеною перевіркою констатовано, що ТОВ «РЗВА-Електрик» по декларації за квітень 2010р. заявлене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, однак не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 132280,00грн. по основному постачальнику - ТОВ «Рівненські промислові системи».

На підставі названого акту перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №001022344/0/23-318 від 23.12.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010р. в розмірі 132280,00грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та лягли основу спірного податкового повідомлення - рішення, базуються виключно на даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до яких встановлено ряд підприємств - постачальників, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ «РЗВА-Електрик».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що для ТОВ «РЗВА-Електрик» постачальником ТОВ «Рівненські промислові системи» було виписано податкову накладну. В свою чергу для ТОВ «Рівненські промислові системи» постачальником ПП «Інтеренерго» було виписано податкові накладні. Дані податкові накладні містять всі реквізити, передбачені п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На виконання господарських операцій ТОВ «РЗВА-Електрик» та ТОВ «Рівненські промислові системи» було оформлено платіжні доручення і факт їх вчинення податковим органом під сумнів не ставиться.

З огляду на зазначені норми права та вірно встановлені обставини справи, колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки визначена позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по податковій декларації за квітень 2010р. підтверджується матеріалами справи та не спростовується податковим органом.

Слід також зазначити, що право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачання, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко