Ухвала суду № 31054681, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/76204/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року

по справі №2а-32/11/1470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (надалі - ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві)

про визнання протиправними рішень, -

встановив:

У січні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві про визнання протиправним рішень відповідача від 29.12.10р. про визначення позивачу сум податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій): №00002639/0 - податку на прибуток у розмірі 2658628,00грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2068735,80грн., всього 4727363,80грн.; №00002739/0 - в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1953,00грн; №00002839/0 - в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25858,74грн. визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00002639/0 від 29.12.10р. про визначення позивачу сум податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 2658628,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2068735,80грн., всього 4727363,80грн.; визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення №00002739/0 від 29.12.10р. про визначення позивачу сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1953,00грн.; визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення №00002839/0 від 29.12.10р. про визначення позивачу сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25858,74грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Крім цього, позивачем заявлено клопотання про здійснення заміни ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" його правонаступником ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль".

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р. за наслідками якої був складений акт від 17.12.10р. №1355/39/30083966, в якому, на думку податкового органу, зазначено про порушення позивачем законодавства, а саме:

- в порушення абз."б" п.п.12.1.5. п.12.1, ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 2658628грн., у тому числі по періодах: І квартал 2010р. на 2076962грн., півріччя 2010р. на 2658628грн., у тому числі за 2 квартал на 581666грн.;

- в порушення п.п.7.4.1, п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3905грн.;

- занижено суму збору за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих об'єктів всього у сумі 71065,97грн.

На підставі вказаного акта відповідачем були прийняті рішення від 29.12.2010р. про визначення позивачу сум податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій): №00002639/0 - податку на прибуток у розмірі 2658628,00грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2068735,80грн., всього 4727363,80грн.; №00002739/0 - в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1953,00грн; №00002839/0 - в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25858,74грн.

Визнаючи протиправним рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві №00002639/0 від 29.12.2010р., суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.04.10р. з ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК "Нафтогаз України" стягнуто основну заборгованість у розмірі 945645,07грн., збитки від інфляції у розмірі 978,71грн., 3% річних у розмірі 77195,86грн.; і заборгованість у розмірі 1381017,54грн., збитки від інфляції у розмірі 95092,32грн., 3% р і розмірі 35338,20грн., держмита 23460,97грн. та 212грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, зазначеним судовим рішенням було розстрочено сплату боргу в сумі 945645,07грн. на дванадцять місяців, починаючи з 01.06.10р. по 01.05.11р. з оплатою в сумі 25000грн. щомісячно, а з 01.05.11р. по 01.06.11р. в сумі 670645,07грн. Основний борг в сумі 1381017,54грн. розстрочено на дванадцять місяців починаючи з 01.06.10р. по 01.05.11р. з оплатою в сумі 25000грн. щомісячно, а з 01.05.11 р. по 01.06.11р. в сумі 1106017,54грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.09р. з ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК "Нафтогаз України" було стягнено основний борг у розмірі 8307847,84грн., 258800,64грн. - інфляційних витрат, 126116,18грн. - 3% річних, 25500грн. - держмита та 236грн. - витрат на ІТЗ судового процесу, судом також була надана розстрочка виконання вказаного рішення (яким було стягнено з позивача заборгованість та штрафні санкції) на два роки у відповідності до затвердженого графіку на термін з липня 2010р. по червень 2012р. включно.

Відповідно до абз. «б» п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

У зв'язку із наведеним судами вірно зазначено, що застосовуючи розстрочення виконання судового рішення, судом в даному випадку, визначено нові конкретні строки виконання кожної частини боргу, стягнутому з ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" та вказані висновки оскаржуваного рішення повністю відповідають обґрунтовано застосованим судами при вирішенні спірного питання нормам ГПК України, встановлюючим та регулюючим порядок відстрочення, розстрочення виконання рішення, зміни способу та порядку його виконання, нормам Закону України «Про виконавче провадження»щодо виконання судових рішень та відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», регулюючого порядок та строки збільшення валових доходів платником податку покупцем.

За таких обставин, суди попередніх інстанції обґрунтовано не погодились з доводами відповідача в частині правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №00002639/0 від 29.12.2010р., оскільки вони спростовуються матеріалами справи, нормами матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини в сфері оподаткування прибутку підприємств, а також роз'ясненнями самого податкового органу (ДПА України) в частині порядку збільшення валових доходів підприємствами у разі надання судом відстрочення сплати боргу.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем абз."б" п.п.12.1.5 п.12.1, ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» є помилковими, а податкове повідомлення-рішення №00002639/0 від 29.12.10р. підлягає визнанню протиправним.

Поряд з цим, слід відзначити, що колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанції стосовно визнання протиправними рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 29.12.2010р. №00002739/0, №00002839/0, з огляду на таке.

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.04.02р. порушено провадження у справі №4/110 про визнання банкрутом позивача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, строк виконання яких настав до дня порушення справи про банкрутство. У зв'язку із включенням позивача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у погашенні заборгованості у відповідності до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05р. №2711-ІV, провадження у справі про банкрутство позивача триває у попередньому засіданні в процедурі розпорядження майном боржника. При цьому термін проведення попереднього засідання та процедури розпорядження майном боржника продовжено на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості, визначеному п.3.4 ст.3 Закону 2711-IV.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 цього Закону встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо-сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення, за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на Законі.

Отже, прийнятті СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві рішень від 29.12.2010р. №00002739/0, №00002839/0 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції є цілком обґрунтованими та правомірними.

З цього питання Верховний суд України висловив правову позицію, зокрема, у постановах №07/87 від 06.02.2007р., №08/33 від 04.03.2008р., №08/94 від 15.04.2008р.

За таких обставин, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011р. підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 29.12.2010р. №00002739/0, №00002839/0 згідно яких до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити відкрите акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" на його процесуального правонаступника публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль"

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві - задовольнити частковою.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року скасувати в частині визнання протиправними рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 29.12.2010р. №00002739/0, №00002839/0 згідно яких до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції та в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко