Ухвала суду № 31054572, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/31527/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М.

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року

по справі №2а-8633/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (надалі - ТОВ «Кернел Трейд»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі - ДПІ у Печерському районі м.Києва)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м.Києва №0001530703/0 від 08.10.2010р. та №0001503703/1 від 27.12.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2011р. залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі м.Києва звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Кернел Трейд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ПП «ТФ Східна спілка», про що складено акт №153/07-03/31454383 від 01.10.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість.

На підставі названого акту ДПІ у Печерському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001530703/0 від 08.10.2010р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Печерському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001530703/1 від 27.12.2011р., за яким сума зобов'язання залишилась незмінною.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено, між ТОВ «Кернел Трейд» та ПП «ТФ Східна спілка» було укладено договори про надання транспортно-експедиційних послуг №Л-80ТР від 03.01.2007р. та №Л-05-07-ТР від 28.08.2007р., на виконання яких протягом 2007-2008р.р. ПП «ТФ Східна спілка» надало ТОВ «Кернел-Трейд» відповідні послуги.

Зобов'язання за вказаними договорами між ТОВ «Кернел-Трейд» та ПП «ТФ Східна спілка» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Реальність господарських операцій між ТОВ «Кернел-Трейд» та ПП «ТФ Східна спілка» також підтверджується наявними в матеріалах товарно-транспортними накладними, які були складені під час здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після їх закінчення.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого про те, що на момент здійснення перевірки податковий кредит позивача по господарським операціям з ПП «ТФ Східна спілка» був сформований на підставі податкових накладних, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», а реальність господарських операції підтверджена наявністю первинних бухгалтерських документів.

Окрім того, спростовуючи посилання податкового органу на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 28.11.2008р. (справа №2-2418/2008), суди правильно виходили з того, що оскільки контрагент позивача на момент укладення договорів перебував в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво платника податку на додану вартість, спірні податкові накладні оформлені належним чином та оплачені позивачем, тому визнання в судовому порядку недійсними установчих документів контрагента позивача не тягне за собою недійсність всіх угод і виданих ним податкових накладних.

Також слід зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М. Лосєв