Ухвала суду № 31054540, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/42260/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бухтіярової І.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Рімекс»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року

по справі №2а-23016/10/0570

за позовом Приватного підприємства «Рімекс» (надалі - ПП «Рімекс»)

до Державної податкової інспекції в Петровському районі м.Донецька (надалі - ДПІ в Петровському районі м.Донецька)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Петровському районі м.Донецька №0000452342/0, №0000462342/0 від 19.07.2010р. та №0000672342/0, №0000652342/0 від 12.08.2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2011р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ПП «Рімекс» звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка ПП «Рімекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.10.2007р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2007р. по 30.09.2009р., про що складено акт №562/23/35484706 від 20.05.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2009р.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за липень, серпень 2009р.

На підставі названого акту ДПІ в Петровському районі м.Донецька прийнято податкові повідомлення-рішення №0000672342/0 від 12.08.2010р., яким визначено зобов'язання з податку на прибуток та №0000652342/0 від 12.08.2010р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

Також контролюючим органом була проведена невиїзна перевірка ПП «Рімекс» з питань підтвердження правових відносин з ТОВ «Архонт Центр» за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р., про що складено акт №811/23/35484806 від 30.06.2010р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2009р.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за травень, червень 2009р.

На підставі названого акту ДПІ в Петровському районі м.Донецька прийнято податкові повідомлення-рішення №0000452342/0 від 19.07.2010р., яким визначено зобов'язання з податку на прибуток та №0000462342/0, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачається, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи ПП «Рімекс» в якості підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ «Архонт Центр» були надані копії видаткових накладних, акти приймання-передачі послуг, згідно яких позивач у травні 2009р. отримав від ТОВ «Архонт Центр» сільгосппродукцію та послуги з транспортування, а саме - пшеницю, сорго, транспортні послуги, соняшник. На підставі отриманих від ТОВ «Архонт Центр» податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, позивач включив до складу податкового кредиту травня 2009р. податок на додану вартість у відповідному розмірі.

За наявними в справі видатковими накладними та акту приймання-передачі послуг позивач отримав у червні 2009р. від ТОВ «Архонт Центр» товарно-матеріальні цінності та послуги з транспортування, зокрема, пшеницю, сорго, транспортні послуги, соняшник. На підставі отриманих від ТОВ «Архонт Центр» податкових накладних, які наявні в матеріалах справи, позивач включив до складу податкового кредиту червня 2009р. податок на додану вартість у відповідному розмірі.

За видатковими накладними позивач отримав у липні 2009р. від ТОВ «Архонт Центр» продукцію, а саме - ячмінь, пшеницю, соняшник. На підставі отриманих від ТОВ «Архонт Центр» податкових накладних, що містяться в матеріалах справи, позивач включив до складу податкового кредиту липня 2009р.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних позивач отримав у серпні 2009р. від ТОВ «Архонт Центр» продукцію - ячмінь та пшеницю. На підставі отриманих від ТОВ «Архонт Центр» податкових накладних, наявними в матеріалах справи, позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2009р. податок на додану вартість у відповідному розмірі.

За видатковими накладними позивач отримав у вересні 2009р. від ТОВ «Архонт Центр» пшеницю. На підставі отриманих від ТОВ «Архонт Центр» податкових накладних (т. 1 арк. спр.195, 198) позивач включив до складу податкового кредиту вересня 2009р. податок на додану вартість у відповідному розмірі.

Надані копії податкових накладних, що стали підставою для формування ПП «Рімекс» за травень, червень, липень, серпень та вересень 2009р. мають необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Разом з тим, наявність у платника податку виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду.

Частиною 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що обов'язковими документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. При цьому, учасниками транспортного процесу є вантажовідправник, вантажоотримувач та перевізник.

Відповідно до п.11.1 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а згідно п.11.3 цих Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пункт 11.4 Правил).

Оскільки позивачем сплачувалася, як вартість отриманої сільгосппродукції, так і окремо виділених транспортних послуг, то товарно-транспортні накладні є обов'язковими для доведення факту отримання позивачем оплачених автотранспортних послуг, включених до складу валових витрат та податкового кредиту.

Відсутність законодавчо визначених доказів надання ТОВ «Архонт Центр» автотранспортних послуг позивачу свідчить про формування позивачем податкового кредиту по послугам не призначеним для використання у господарській діяльності, з огляду на недоведеність їх фактичного надання.

Доказами реального виконання спірних операцій, окрім видаткових та податкових накладних мають бути документи, які свідчать про оприбуткування поставленої пшениці, ячменя, соняшника та сорго, приймання вказаної продукції за якістю та кількістю, документи, що підтверджують їх здачу на склад, проте ці документи позивачем надані не були.

Під час розгляду справи, позивачем було зазначено, що за усною домовленістю між позивачем та ТОВ «Архонт Центр», останнім постачалася на користь позивача сільгосппродукція. Асортимент, вартість, кількість та якість продукції, що постачалася, визначалася в телефонному режимі.

Відсутність письмових договорів, підтверджуючих наявність реальних господарських відносин між ПП «Ремікс» та ТОВ «Архонт Центр», свідчить про недотримання вимог статей 179-181 Господарського кодексу України, зважаючи на обсяги та вартість продукції, визначеної в видаткових та податкових накладних.

За умовами досягнутою між сторонами згоди сільгосппродукція доставлялася транспортними засобами постачальника до філії «Розівський ХПП» та Каранської філії Відкритого акціонерного товариства «Розівський елеватор». На підтвердження зберігання зерна, позивач надав договори №РФ-10 від 06.07.2009р., № 8/09 від 08.07.2009р. та документи, що підтверджують виконання зазначених договорів акти приймання-передачі виконаних робіт. За змістом пунктів 4.1. та 4.2. зазначених договорів, прийняття зернової продукції оформлюється складанням складських документів.

Отриманням складських документів на зерно, передане за умовами складського зберігання передбачено ст.24 Закону України «Про зерно та зернові культури в Україні».

Позивачем не було надано документів, що підтверджують прийняття сільгосппродукції до зернових на складів.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинним на час правовідносин, встановлено, що під терміном «валові витрати» розуміється сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання в своїй господарській діяльності. Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, оплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Разом з тим, згідно з положеннями п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід також зазначити, що постановами Петровського районного суду м. Донецька від 09.11.2010р. у справі №3-1488/2010 та від 07.09.2010р. у справі №3-1346/2010 директор ПП «Рімекс» ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 статті 1631 КУпАП за порушення порядку ведення податкового обліку на підставі протоколів, складених посадовими особами ДПІ у Петровському районі м. Донецька за наслідками перевірок, що досліджувалися в даній справі.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на включення до складу валових витрат, витрат у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними документами. Приймаючи до уваги, що докази реальності вказаних господарських операцій відсутні, відповідачем доведена правомірність нарахування позивачеві суми зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Рімекс» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ Є.А. Усенко