Ухвала суду № 31051872, 17.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 121/1512/13-а

17.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Веденмеєр М.В.) від 05.03.2013 у справі № 121/1512/13-а (2а-121/145/13)

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, АР Крим, 98607)

до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (вул. Долгоруковська, 16, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

поштова адреса для листування:

(вул. Київська, 81, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено в порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що спір належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства (арк.с.1).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з приводу виконання державним виконавцем судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (арк.с.23-24).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання, призначене на 17.04.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим з розгляду його скарги у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом, виданим Ялтинським міським судом АР Крим (арк.с.2-4).

Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно пункту 5 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби").

За загальним правилом, сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Зазначений Цивільний процесуальний кодекс України набрав чинності з 01.09.2005

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито на виконання рішень Ялтинського міського суду АР Крим від 23.04.2001 та від 27.04.2005, тобто до 01.09.2005 (арк.с.5, 6-8).

Тобто скарги щодо рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого до 01.09.2005 підлягають розгляду в порядку статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Висновок суду першої інстанції про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства не відповідає вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтею 18, частиною третьою статті 24, статтями 109, 160, 167, 181, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 у справі №121/1512/13-а (2а-121/145/13) задовольнити.

2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 у справі №121/1512/13-а (2а-121/145/13) скасувати.

3. Направити справу №121/1512/13-а (2а-121/145/13) для продовження розгляду до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна