Рішення № 310509, 09.10.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2006

Справа №2-29/11985-2006А

За позовом – Сумісного україно-германського підприємства „Амтек ЛТД”,м.Сімферополь.

До відповідача – Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь.

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головного Управління Служби безпеки України в АР Крим, м. Сімферополь.

Про спонукання виконати певні дії.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ковтун О.Є. – представник, довіреність від 05.09.2006р. №908;

Гріньов С.В. – представник, довіреність від 03.01.06р. №6.

Від відповідача – Яппарова І.А. – гол. спец. відділу, довіреність від 10.02.06р. №01/380.

За участю третьої особи – не з’явився.

Суть спору: Сумісне україно-германське підприємство „Амтек ЛТД” звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача – Фонду майна АР Крим про зобов’язання відповідача шляхом підписання протоколу розбіжностей та протоколу узгодження розбіжностей до договору оренди державного нерухомого майна від 11.11.2005р. по пунктам 3.1 та 5.15, змінити умови вказаного договору в частині орендної плати, застосував для розрахунку такої, згідно з законодавством України, орендну ставку 2% від оціночної вартості приміщень, що орендуються по договору від 11.11.2005р.

22.09.06. в судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просить зобов’язати відповідача змінити умови вказаного договору в частині орендної плати, застосував для розрахунку такої, згідно з законодавством України, орендну ставку 2% від оціночної вартості приміщень, що орендуються по договору від 11.11.2005р.

Вказана заява прийнята до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує та вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Він мотивує це тим, що оскільки сумісним україно-германським підприємством „Амтек ЛТД

” не було повернуто у встановлений строк підписаного екземпляру договору, зазначений договір вважається неукладеним. Крім того, відповідач вважає що розміщення готелів не вважається побутовими послугами, а тому немає підстав для застосування орендної ставки в розмірі 2%.

Третя особа посилається на те, що він є лише балансоутримувачем нерухомого майна.

За клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст.69 ГПК України.

Розгляд справи у порядку ст.77 ГПК України відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін та третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Фонду майна АР Крим від от 04.11.2005р. нерухоме майно загальною площею 574,2 кв.м, розташоване за адресою: м. Алушта, вул.Комсомольска,5, балансоутримувачем якого є Головне Управління Служби безпеки України в АР Крим, було передано в оренду сумісному україно-германському підприємству „Амтек ЛТД” (далі - СУГП „Амтек Лтд”) .

11.11.2005 року між СУГП „Амтек Лтд” і Фондом майна АР Крим був укладений договір оренди вказаного майна, а також підписаний акт прийому передачі.

Як вбачається з вказаних документів вони підписані повноважними представниками позивача, відповідача та третьої особи.

Згідно ст.640 цивільного кодексу України, як що актом цивільного законодавства для укладення угоди необхідне також передача майна але здійснення якоїсь дії, угода вважається укладеною з моменту передачі майна але здійснення дії.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати вказаний договір оренди неукладеним. От же посилання відповідача на те, що договір оренді вважається ним неукладеним, судом до уваги не приймається.

Щодо застосування відповідачем у договорі оренди орендної ставки у розмірі 10% від оціночної вартості орендованого майна, то суд вважає позовні вимоги СУГП „Амтек Лтд” обґрунтованими з наступних підстав.

Після укладення договору оренди від 11.11.2005р. позивач звернувся до Фонду майна АР Крим (письма від 22.11.2005р. №1147, від 16.01.06. №61) з проханням про зменшення орендної ставки з 10% до 2% посилаючись на те, що орендоване майно використовується з метою розміщення готелю, що являється діяльністю в сфері побутових послуг. Проте позивачу було відмовлено в знижені орендної ставки с посиланням на те, що договір взагалі неукладений, а також на те, що для застосування ставки у розміри 2% не має підстав.

Але відмовляючи позивачу відповідач фактично порушив норми діючого законодавства, зокрема положення Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. №786.

Згідно з вказаною методикою при використанні орендованого майна з метою здійснення діяльності в сфері надання комунальних, побутових послуг застосовується ставка у розміри 2% від оціночної вартості орендованого майна.

Як вбачається із п 1.1. договору оренди, майно було передано в оренду з метою розміщення готелю.

Згідно Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004р. №19 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.04.2004р. за №413/9012, готельна послуга це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі. Проте споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари, роботи, послуги для власних (побутових) потреб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.99 №974 „Про внесення змін до Правил побутового обслуговування населення” побутова послуга це від діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника.

Таким чином, готельна послуга це ціла ніша комунальних та побутових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі.

З огляду на це, посилання відповідача на те, що готельні послуги не вважаються побутовими оскільки не визначені галузевим класифікатором "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування" (ГК 201-01-2001) затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 19 лютого 2002 року N 51 судом до уваги також не приймаються.

Оскільки, по перше, готельна послуга складається із цілого ряду різноманітних комунальних та побутових послуг, по друге, вказаний галузевий класифікатор не встановлює виключний перелік побутових послуг про що свідчить, наприклад, розділ за кодом 01.250.00 Інші індивідуальні послуги, зокрема коди 01.252.07., 01.253.06 Інші послуги.

Згідно з ч.1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ч. 2 ст.651 ГК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За такими обставинами, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні - 09.10.2006р.

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України - 11.10.2006р.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Фонд майна АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул.Севастопольська, 17, код в ЄДРПО України 00036860), змінити умови договору оренді від 11.11.2005р. в частині орендної плати, застосував для розрахунку такої, орендну ставку 2% від оціночної вартості приміщень, що орендуються.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.