Ухвала суду № 3105086, 05.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-11083/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05”червня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

Суддів Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 05.06.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2005 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.

у справі № 29/523

за позовом ТОВ «Схід-Моторс»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Схід-Моторс» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2005 р. у справі № 29/523, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р., позов задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000452301/0 від 15.04.2004 р.; № 0000442301/0 від 15.04.2004 р. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 435799 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 393 198 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати частково рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2005р. у справі № 29/523 про визнання податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва недійсними в частині визнання податкового зобов'язання у сумі 435799,0 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 393198,0 грн., зменшення від'ємного значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 289087,0 грн. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. по даній справі і прийняти нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Схід -Моторс" у позові відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішені спору у даній справі порушено норми матеріального права. Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, відповідач наголошує на тому, судом не взято до уваги положення п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 р. (далі Закон № 270/96) та ту обставину, що ТОВ "Схід-Моторс" до перевірки не надано аудіо, відео ролики, періодичні видання, в яких містяться рекламні повідомлення, назви конкретних вулиць або проспектів, де було розміщено банери з рекламною продукцією, тому неможливо підтвердити витрати позивача на рекламу, тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Схід-Моторс" за період з 28.02.2002р. по 01.10.2003р. та на підставі Акту № 2465/23-31923506 від 15.04.2004 р., ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000442301/0 від 15.04.2004 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 437 755 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 393 829 грн., а також № 0000452301/0 від 15.04.2004 р., яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 289087 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно п. 4.3. цього Закону на: суму валових витрат платника податку, передбачених ст. 5 Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих з врахуванням положень ст.ст. 8 і 9 Закону.

Валові витрати виробництва та обігу на підставі п. 5.1 ст. 5 цього Закону - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 283/97 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку,придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвуваньнеприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону та витрат, пов'язанихз проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті).

До складу валових витрат на підставі пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 283/97включаються витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2003 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Радіо - Адвартайзінг Україна" (виконавець) укладено договір про надання послуг по організації рекламної кампанії за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки організації рекламної кампанії на телебаченні, радіо та в засобах масової інформації на території України в 1-му півріччі 2003 р. На виконання умов договору сторонами підписано плани схеми розміщення рекламних матеріалів, трансляції відео -ролика (від 03.01.2003 р., від 01.06.2003 р.) та аудіо - ролика (від 03.01.2003 р., від 01.06.2003 р) (додаток № 1 від 03.01.2003 р., № 2 від 01.06.2003 р., від 03.01.2003 р.), складено плани - кошториси розміщення рекламних матеріалів від 03.01.2003 р. та від 01.06.2003 р., складено та підписано акти виконаних робіт від 27.06.2003 р. на загальну суму 1 320 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 219 087,14 грн., від 27.06.2003 р. на загальну суму 421 750 грн., в т. ч. ПДВ - 70 000 грн.; ТОВ "Радіо Адвартайзінг ёУкраїна" виписано на адресу позивача податкові накладні № 27/06-4 від 27.06.2003 р. на загальну суму 1 320 000,00 грн., в т. ч. ПДВ -219 087,14 грн., № 27/06-10 від 27.06.2003 р. на загальну суму 421 750,00 грн., в т. ч. ПДВ 70 000 грн. Позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Радіо - Адвартайзінг Україна" грошові кошти на загальну суму 1 741 750 грн. Таким чином, договір від 03.01.2003 р. виконано сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної щодо вказаного договору не мають. Первинні документи надані ТОВ "Схід-Моторс" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІVвід 16.07.1999 р. (далі Закон № 996) та підтверджують здійснення витрат по згаданому вище договору від 03.01.2003 р. на проведення рекламної кампанії, в т. ч. СD-R. 80, на якому міститься інформація про проведені заходи щодо рекламних послуг -відео - ролік.

Позивачем дотримано вимоги пп. 5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону № 283/97 в частині не перевищення двох відсотків від оподаткованого прибутку за звітний період, порушення цього пункту відповідачем не встановлено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, враховуючи наведене, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат в IIкв. 2003 р. суму в розмірі 1 452 663 грн., сплачену за договором від 03.01.2003 р. Тому, безпідставним, на думку колегії суддів є донарахування ТОВ "Схід-Моторс" податку на прибуток в сумі 435 799 грн. та застосування на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст.17 Закону № 2181 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 393 198 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

До складу валових витрат включаються на підставі п.п. 5.4.8. п. 5.4 ст.5 цього Закону витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Відповідно до п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, яку затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 р. (далі Інструкція) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

З матеріалів справи вбачається, що гр.. ОСОБА_1 у II-IIIкв. 2003 р. та гр. ОСОБА_2 у IIIкв. 2003 р., не перебували у трудових відносинах з позивачем та не були членами його керівних органів.

За таких обставин, висновки акту перевірки про безпідставність віднесення до складу валових витрат у П. кв. 2003 р. суми 1,47 тис. грн. та у IIIкв. 2003 р. суми 5,1 тис. грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до п.п. .7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 27.06.2003 року № 27/06-4 та № 27/06-10 відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до 7.4.4. Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким.придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. у справі № 29/523- залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. у справі № 29/523 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Брайко А.І.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя

Вищого адміністративного суду М.О.Федоров