№ К-11372/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“05”червня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
Суддів Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Ярцева С.В.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 05.06.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005року
у справі № 33/577
за позовом ТОВ «Киевпром»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про скасування рішення про результати розгляду скарги та податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Киевпром" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва і після уточнення позовних вимог, просило суд визнати недійсним рішення про результати розгляду скарги ТОВ "Киевпром" №12884/10/23-706 від 13.09.2004р., податкове повідомлення-рішення №628-23-706-32047207/9811 від 01.07.2004р., прийняте ДПІ у Подільському районі м. Києва, та Акт №156/23-70 від 29.06.2004р. "Про результати документально-тематичної перевірки достовірності відображення суми ПДВ до відшкодування в рахунок майбутніх платежів ТОВ "Київпром" згідно декларації з ПДВ за березень 2003р."
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2005 р. у справі №33/577 позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №628-23-706-32047207/9811 від 01.07.2004р.; визнано недійсним рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва про результати розгляду скаргиТОВ "Киевпром" №12884/10/23-706 від 13.09.2004 р.; в частині визнання недійсним акту ДПІ у Подільському районі м. Києва №156/23-70 від 29.06.2004р. "Про результати документально-тематичної перевірки достовірності відображення суми ПДВ до відшкодування в рахунок майбутніх платежів ТОВ "Киевпром" згідно декларації з ПДВ за березень 2003р." в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005року скасовано рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2005 р. у справі №33/577 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №628-23-706-32047207/9811 від 01.07.2004р. та в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Акту №156/23-70 від 29.06.2004р. "Про результати документально-тематичної перевірки достовірності відображення суми ПДВ до відшкодування в рахунок майбутніх платежів ТОВ "Кнївпром" згідно декларації з ПДВ за березень 2003р." і припинено провадження у справі у цих частинах. В решті рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2005 р. у справі №33/577 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 19.01.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005року у справі № 33/577 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішені спору у даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документально-тематичну перевірку достовірності відображення суми ПДВ до відшкодування в рахунок майбутніх платежів ТОВ "Киевпром" згідно декларації з ПДВ за березень 2003р., за результатами якої було складено акт від 29.06.2004р. №156/23-70. В Акті перевірки зазначено про порушення ТОВ "Киевпром" вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст. З, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість у лютому 2004р. у сумі 58 333,33 грн. Як вказано відповідачем в Акті перевірки, по факту винесення господарським судом Кіровоградської області рішень про стягнення на користь позивача з КП "Теплоелектроцентраль" дебіторської заборгованості за договорами №0319/03-20 від 19.03.2003р. та №0225/03-7 від 25.02.2003р. у сумі 350 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 58 333,33 грн.) позивачу необхідно було сторнувати із складу податкового кредиту суми ПДВ по даній дебіторській заборгованості постачальника, з огляду на те, що можливий факт поставки товарів (робіт, послуг) скасовано. Непроведення вчасно позивачем у податковому обліку даних операцій, на думку відповідача, і призвело до заниження у лютому 2004р. податку на додану вартість у розмірі 58 333,33 грн.
На підставі даного акті перевірки, ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №628-23-706-32047207/9811 від 01.07.2004р., якимпозивачу, з посиланням на пп. "б" пп.4.2.2 ст.4, пп.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 87 501,00 грн. (58 333,33 грн. - основний платіж, 29 166,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Подільському районі м. Києва (вх. №11003 від 16.07.2004р. канцелярії ДПІ).
Рішенням Першого заступника начальника ДПІ у Подільському районі м. Києва №10791/10/23706 від 03.08.2004р. термін розгляду зазначеної скарги позивача було продовжено по 13.09.2004р. включно.
Рішенням ДПІ у Подільському районі м. Києва про результати розгляду скарги ТОВ "Киевпром" №12884/10/23-706 від 13.09.2004р. податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №628-23-706-32047207/9811 від 01.07.2004р. залишено без змін, а скаргу ТОВ "Киевпром" - без задоволення. При цьому Рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва про результати розгляду скарги ТОВ "Киевпром" №12884/10/23-706 від 13.09.2004р. надіслано на адресу позивача лише 16.09.2004р., що підтверджується відбитком штампу поштового відділення (Київ-80) на конверті, в якому направлялось зазначене Рішення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає, що згідно з абз. 3 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Оскільки Рішення про результати розгляду скарги позивача надіслано з порушенням і строку, передбаченого пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", скарга ТОВ "Киевпром" є задоволеною.
Підпунктом "б" пп.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження. Відповідно до пп.6.4.3 вказаної норми закону, у випадках, визначених в підпункті "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування чи зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені, штрафних санкцій) або податкового боргу.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №628-23-706-32047207/9811 від 01.07.2004р. є відкликаним з 13.09.2004р. і тому судова колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду, щодо припинення провадження у справі у частині позовних вимог про визнання зазначеного податкового повідомлення-рішення недійсним підлягає на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Як вбачається з матеріалів справи, між КП "Теплоелектроцентраль" (продавець) та ТОВ "Киевпром" (покупець) було укладено договір (контракт) №0225/03-7 від 25.02.2003р., згідно з яким, ТОВ "Киевпром" зобов'язалося провести 100% попередню оплату товару (задвижок РУ 64 200 в кількості 115 шт. по ціні 2 608,70 грн. за штуку) у сумі 300 000,00 грн., а КП "Теплоелектроцентраль" зобов'язалось на протязі 5 днів після одержання передоплати відвантажити продукцію, при неможливості відвантаження у такий термін - повернути суму передоплати на протязі 30 календарних днів, а в разі неповернення коштів - платити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення.
Також, між КП "Теплоелектроцентраль" (продавець) та ТОВ "Киевпром" (покупець) було укладено договір №0319/03-20 від 19.03.2003р. Згідно з умовами договору ТОВ "Киевпром" зобов'язалося провести 100% попередню оплату товару (задвижок РУ 64 200 в кількості 76 шт. по ціні 2 631,58 грн. за штуку) у сумі 200 000,00 грн., а КП "Теплоелектроцентраль" зобов'язалось на протязі 5 днів після одержання передоплати відвантажити продукцію, при неможливості відвантаження в строк до 30.06.2003р. -повернути суму передоплати, а в разі неповернення коштів - сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен день прострочення по закінченню місяця з сум, недостатніх до проплат.
Платіжними дорученнями №1 від 12.03.2003р. на суму 300 000,00 грн. та №19 від 25.03.2003р. на суму 200 000,00 грн. ТОВ "Киевпром" було проведено передплату за товар, згідно з умовами вищевказаних договорів.
Грошові кошти у сумі 40 000,00 грн. КП "Теплоелектроцентраль" було повернуто ТОВ "Киевпром" платіжними дорученнями №733 від 19.03.2003р. на суму 15 000,00 грн., №734 від 20.03.2003р. на суму 15 000,00 грн. та №759 від 21.03.2003р. на суму 10 000,00 грн.
КП "Теплоелектроцентраль" позивачу була надана податкова накладна №31/03 від 31.03.2003р. на суму 460000,00 грн., у т.ч. 76666,67 грн. ПДВ., і у березні 2003р. позивачем було включено до складу податкового кредиту ПДВ з суми передоплати за договорами №0225/03-7 від 25.02.2003р. та №0319/03-20 від 19.03.2003р. у розмірі 76 666,67 грн.
З наявної в матеріалах справи копії вказаної податкової накладної вбачається її повна відповідність вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо наявності всіх передбачених законом обов'язкових реквізитів, підпис та повноваження особи, яка підписала податкову накладну, підтверджено відбитком печатки продавця КП "Теплоелектроцентраль".
КП "Теплоелектроцентраль" в передбачені договорами строки свої договірні зобов'язання не виконало, поставка товару вчасно здійснена не була. Протягом наступних звітних періодів грошові кошти, перераховані як передоплата за товар, КП "Теплоелектроцентраль" частково повернуло ТОВ "Киевпром" платіжними дорученнями: №860 від 04.04.2003р. на суму 10 000,00 грн., №869 від 08.04.2003р. на суму 10 000,00 грн., №921 від 16.04.2003р, на суму 10 000,00 грн., №52 від 17.04.2003р. на суму 10 000,00 грн.,№942 від 21.04.2003р. на суму 10 000,00 грн., №8983 від 06.05.2003р. на суму 25 000,00 грн., №1036 від 20.05.2003р. на суму 5 000,00 грн., №1192 від 07.07.2003р. на суму 30 000,00 грн., загалом 110 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -18 333,33 грн.).
ТОВ "Киевпром" було сторновано з податкового кредиту відповідні суми ПДВ по факту перерахування грошових коштів на банківський рахунок - у квітні, травні, липні 2003р. На час проведення перевірки дебіторська заборгованість КП "Теплоелектроцентраль" складала 350 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2004р. у справі №3/33 було задоволено позов ТОВ "Киевпром" про стягнення з КП "Теплоелектроцентраль" 200 000,00 грн. основного боргу за договором №0319/03-20 від 19.03.2003р., пені 12 236,00 грн. та 2 646,60 грн. річних, а Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2004р. у справі №3/32 було задоволено позов ТОВ "Киевпром" про стягнення з КП "Теплоелектроцентраль" 150 000,00 грн. основного боргу за договором №0225/03-7 від 25.02.2003р., 10 556,40 грн. пені та 3 213,60 грн. річних.
Вищевикладені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи засвідченими копіями акту перевірки, податкового повідомлення-рішення, рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва, а також документів, які стосуються господарських операцій позивача з КП "Теплоелектроцентраль" (договори, податкова накладна, платіжні доручення, банківські виписки).
Підпунктом 3,1,1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Згідно з пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує акт придбання платником податку товарів.
У відповідності до статті 231 чинного на момент укладення вищезгаданих договорів Цивільного кодексу УРСР, якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти згідно з рішеннями господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2004р. у справах №3/32 та №3/33 позивач на свій банківський рахунок у лютому 2004р. не отримував, а тому, колегія суддів погоджується з твердженням господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача підстав для сторнування з податкового кредиту за лютий 2004р. відповідної суми ПДВ за даною заборгованістю КП "Теплоелектроцентраль" та щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у лютому 2004р.
Також слід звернути увагу на те, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оскаржуваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підвідомчість справ господарським судам України встановлено виключно ст.12 ГПК України.
Згідно зі ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Згідно з п.6.2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" №02-5/35 від 26.01.2000р. із змінами та доповненнями, не можуть оскаржуватись в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК.
Таким чином, акт ДПІ у Подільському районі м. Києва №156/23-70 від 29.06.2004р. "Про результати документально-тематичної перевірки достовірності відображення суми ПДВ до відшкодування в рахунок майбутніх платежів ТОВ "Киевпром" згідно декларації з ПДВ за березень 2003р." не є актом, який може визнаватися господарськими судами України недійсним, тому судова колегія погоджується з висновком, щодо припинення у справі в цій частині позовних вимог, відповідно до п.1 ч1ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005року у справі № 33/577 - залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005року у справі № 33/577 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Брайко А.І.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.
З оригіналом згідно
Суддя
Вищого адміністративного суду М.О.Федоров
Судове рішення № 3105085, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.06.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-11372/06. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: