Ухвала суду № 31050480, 29.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

Херсонський окружний адміністративний суд

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р.Справа № 821/554/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С. ,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Осадчук Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання дій з проведення позапланової перевірки протиправними,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, ГУЮ у Херсонській області), у якому просить визнати нечинними посвідчення на проведення позапланової перевірки від 02.01.2013 р. №1, наказ в.о. начальника ГУЮ в Херсонській області від 28.12.2012р. № 06-04/1223, а також акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 11.01.2013р. №1, видані Головним управлінням юстиції у Херсонській області.

Крім того, позивач ставить питання про визнання протиправними дій відповідача з проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі посвідчення на проведення позапланово перевірки від 02.01.2013 р. № 1, виданого відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління юстиції у Херсонській області від 28.12.2012р. № 06-04/1223 ««Про створення комісії для проведення позапланової перевірки».

В судовому засіданні постало питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинними посвідчення на проведення позапланової перевірки від 02.01.2013р. № 1, наказу в.о. начальника Головного управління юстиції у Херсонській області від 28.12.2012р. № 206-04/1223 «Про створення комісії для проведення позапланової перевірки» та акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 11.01.2013 р. № 1, які видані Головним управлінням юстиції в Херсонській області.

Позивач заперечував проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Представник відповідача у вирішення даного питання покладався на розсуд суду та зазначив, що оскаржені позивачем документи за своєю правовою природою не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги щодо визнання їх нечинними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши представників сторін та перевіривши матеріал справи, суд вважає необхідним закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинними посвідчення на проведення позапланової перевірки від 02.01.2013р. № 1, наказу в.о. начальника Головного управління юстиції у Херсонській області від 28.12.2012р. № 206-04/1223 «Про створення комісії для проведення позапланової перевірки» та акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 11.01.2013 р. № 1, видані Головним управлінням юстиції в Херсонській області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є вирішення публічно-правового спору між сторонами адміністративного процесу.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пункт 1 ч. 2 даної статті визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Тобто, під рішенням суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії, які встановлюють, змінюють або скасовують права та обов'язки, тобто створюють правові наслідки.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення терміну правовий акт індивідуальної дії.

Разом з тим, суд виходить з того, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу врегульованих відносин, акти поділяються на нормативні та індивідуальні, тобто ті, які не мають нормативного характеру.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Стосовно актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки відносно того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними для учасників відповідних правовідносин юридичних наслідків у формі прав чи обов'язків, їх виникнення, зміни чи припинення.

Зважаючи на викладене, оскаржені позивачем наказ про створення комісії для проведення позапланової перевірки, посвідчення на здійснення такої перевірки та акт, складений за її наслідками, не мають ознак рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст.ст. 1, 4, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» означені документи лише закріплюють підстави та перелік осіб для проведення позапланової перевірки та фіксують її результати, не створюючи самі по собі для позивача юридично значимих наслідків.

В тому числі, посвідчення на проведення позапланової перевірки, що оскаржується позивачем, не наділене властивостями акта в розумінні п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України, оскільки не встановлює для нього додаткових прав чи обов'язків. Посвідчення видається на підставі наказу про проведення перевірки і визначає особу конкретного інспектора чи коло осіб, які проводитимуть перевірку та є підставою для допуску саме цих осіб до перевірки. Відтак, саме по собі посвідчення не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Акт перевірки в даному випадку є засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії, він безпосередньо не створює правових наслідків, а є виключно джерелом доказової інформації. Тобто питання щодо відповідності акту позапланової перевірки ГУЮ у Херсонській області тому чи іншому нормативно-правовому акту не є предметом дослідження адміністративних судів та відповідно не є об'єктом судового захисту в порядку адміністративного судочинства.

На думку суду, предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, тобто оскарженню підлягають рішення, які прийняті за наслідками перевірки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі в частині визнання нечинними посвідчення на проведення позапланової перевірки від 02.01.2013 року № 1, наказ в.о. начальника ГУЮ в Херсонській області від 28.12.2012р. № 06-04/1223 «Про створення комісії для проведення позапланової перевірки» та акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов від 11.01.2013р. № 1, видані Головним управлінням юстиції у Херсонській області підлягає закриттю, оскільки ці позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 17, 157, 160, 165 КАС України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Херсонській області в частині позовних вимог щодо визнання нечинними посвідчення на проведення позапланової перевірки від 02.01.2013 року № 1, наказу в.о. начальника ГУЮ в Херсонській області від 28.12.2012р. № 06-04/1223 та акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 Ліцензійних умов від 11.01.2013р. № 1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.04.213р.

Суддя Пекний А.С.