Постанова № 31050319, 25.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 квітня 2013 року Справа № 2а-3963/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара ", вул. Адміральська, 38, м.Миколаїв,54001

до

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової , 2-А, м.Миколаїв,54029

треті особи

ТОВ "Суднобудівна асоціація "Миколаївський регіон", вул. Бузніка, 5,Миколаїв,54010

про

визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.05.2012р. №007761501/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 24.05.2012 року № 007761501/0 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що висновки відповідача про допущені позивачем порушення ґрунтуються на хибному тлумаченні норм ПК України, не підтверджені належними доказами, тому збільшення зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 9779,00 грн. є безпідставним.

Відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав визначених в письмових запереченнях, вважає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.30.2 ст.30, п.152.1 ст.152 ПКУ, а саме неправомірне відображення підприємством пільги згідно п.17 розділу XX „Перехідні положення", є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі рішення від 24.05.2012 року № 007761501/0 - законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Суд заслухав думку представників сторін, всебічно і повно з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

03.05.2012 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2-4 тартали 2011 року та встановлено порушення п.30.2 ст.30, п.152.1 ст.152 ПКУ, а саме зроблено висновок про те, що Державним підприємством «суднобудівний завод ім.. 61 комунара» неправомірно відображена пільга згідно п.17 розділу XX „Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки спільна сумісна діяльність ДП „Суднобудівний завод імені 61 комунара" та ТОВ «СА «Миколаївський регіон» не є юридичною особою.

На підставі висновків перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 24.05.2012 року № 007761501/0, яким збільшено податок на прибуток ДП „Суднобудівний завод імені 61 комунара" на суму 9779, 00 грн.

Висновок про порушення п.30.2 ст.30, п.152.1 ст.152 ПКУ зроблений відповідачем протиправно з огляду на таке.

23.03.2007 р. між ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» та «Суднобудівна асоціація» «Миколаївський регіон» було укладено договір про спільну діяльність, який зареєстровано у Державній податковій інспекції Заводського району м. Миколаєва за №2868. Спільній діяльності присвоєно реєстраційний номер платника податків 363567777 та вона перебуває на обліку відповідача, про що свідчить й довідка від 15.07.2011 року №12251.

Як вбачається зі змісту абз. г) п. 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, тимчасово строком па 10 років, починаючи 31 січня 2011 р.. звільняється від оподаткування прибуток отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35. II група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості.

Згідно норм п.п. 30.1, 30.2 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ПКУ. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Як вбачається зі змісту ч. 1, 2 статті 1130 Цивільного кодексу України сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи підприємства (учасники) договору, який зареєстровано у Державній податковій інспекції Заводського району м. Миколаєва за №2868, про спільну діяльність є підприємствами суднобудування та ремонту суден (ремонту і технічному обслуговуванню суден і човнів), що підтверджується відповідними довідками ЄДРПОУ Головного управління статистики у Миколаївській області.

Фактично зі змісту заперечень, та акту перевірки вбачається, що відповідач вважає, що позивачем неправомірно відображена пільга згідно п.17 розділу XX „Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки спільна сумісна діяльність ДП „Суднобудівний завод імені 61 комунара" та ТОВ «СА «Миколаївський регіон» не є юридичною особою.

З огляду на норми підпункт 14.1.139 ст. 14 ПКУ здійснювана сумісна діяльність ДП „Суднобудівний завод імені 61 комунара" та ТОВ «СА «Миколаївський регіон», вважається окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженими на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Згідно умов договору про спільну діяльність який зареєстровано у Державній податковій інспекції Заводського району м. Миколаєва за №2868 мовою оригіналу - «чистая прибыль, получаемая в результате совмесной деятельности, подлежит распределению соразмерно долям, определённым в пункте 4.2 договора». Відповідно до пунктів 3.1. 3.8 Договору про спільну діяльність ( в редакції додаткової угоди від 03.07.2007 р.) керівництво, ведення загальних справ, бухгалтерського і податкового обліку покладається на позивача.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав визначати в рішенні збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що зафіксоване відповідачем в акті камеральної перевірки від 03.05.2012 р. та податковому повідомленні –рішенні від 24.05.2012 року № 007761501/0 порушення Державним підприємством «суднобудівний завод ім.. 61 комунара» п.30.2 ст.30, п.152.1 ст.152 ПКУ суперечить діючому законодавству України, не відповідає дійсним обставинам, тому податкове повідомлення–рішення від 24.05.2012 року № 007761501/0 суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 24.05.2012 року №007761501/0.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 34034315) на користь Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара " (ідентифікаційний код 14313240) судовий збір в сумі 107,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник