Постанова № 31050149, 09.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. 12 год.36 хв.Справа № 821/417/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю:

представника позивача - Савченко І.А.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іванівського відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Іванівське відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (надалі - позивач, Іванівське відділення Генічеської МДПІ) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач, ОСОБА_2), у якому просить стягнути податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 97647,41 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що предметом стягнення є податковий борг, який виник внаслідок часткової несплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб, визначених податковим повідомленням - рішенням від 26.06.2012 року №0010282800, крім того нарахованої штрафної санкції та пені згідно вимог Податкового кодексу України, що підтверджується відомістю щодо заборгованості по орендній платі за землю. Оскільки відповідач добровільно не сплатив вказаний податковий борг, позивач просить його стягнути у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позовних відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 N 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно із пунктом 287.2 статті 287 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до пункту 286.5 стаття 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2006 року між Іванівською районною державною адміністрацією (за договором - Орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (за договором - Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який знаходиться на території Трохимівської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 495,16 га. ріллі богарної із земель запасу та резервного фонду Трохимівської сільської ради ( надалі - договір оренди землі).

Договір оренди землі зареєстрований 06.10.2006 року у Іванівському відділенні Херсонського центру державного земельного кадастру за № 040672300117.

Пункт 9 даного договору з урахуванням додаткової угоди від 18.10.2011 року до договору оренди викладений у наступній редакції: «Орендна плата за даним договором становить 2% від нормативно-грошової оцінки орендної земельної ділянки за рік і вноситься рівними частками до 15 серпня і 15 листопада відповідного року». Невід'ємною частиною даної угоди є розрахунок розміру орендної плати на 14 квітня 2011 року, згідно якому розмір орендної плати склав 105 877,10 грн.

Пунктом 12 договору оренди землі передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

В судовому засіданні відповідач надав суду додаткову угоду від 27.04.2012 року про внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки, яка підписана з боку орендодавця - Іванівської районної державної адміністрації та згідно якої було визначено розмір орендної плати 2% від нормативної грошової оцінки орендованої ділянки, яка складає 185920,17 грн. на рік. При цьому, пояснив, що вказану додаткову угоду не підписав, оскільки Іванівська районна державна адміністрація на цьому не наполягала і повідомила про недоцільність її підписання.

Судом встановлено, що Іванівським відділенням Генічеської МДПІ 26.6.2012 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0010282800, яким ОСОБА_2 було визначено грошове зобов'язання по орендній платі за землю з фізичних осіб (Трохимівська сільська рада) в сумі 185920,17 грн. з граничним строком сплати до 25.08.2012 року. Згідно відмітки на корінці вищевказаного податкового повідомлення - рішення, відповідач відмовився від його отримання, що було підтверджено ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В судовому засіданні відповідачем було підтверджено, що вищевказане податкове повідомлення - рішення ним не оскаржувалось, а тому відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України визначене в ньому податкове зобов'язання вважається узгодженим та таким, що підлягає сплаті.

Згідно зворотного боку облікової картки платника податків станом на 31.12.2012 р. відповідач сплатив оренду плату в сумі 106631,59 грн., тому на 01.02.2013 відповідач залишок не сплаченого грошового зобов'язання по орендній платі за землю за вищевказаним податковим повідомленням - рішенням склав 78280,76 грн., що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

Щодо стягнення податкового боргу в формі нарахованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 15656,15 грн. відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

На обґрунтування даної вимоги позивач надав суду відомість щодо заборгованості по орендній платі за землю, підписану ревізором - інспектором ДПІ, згідно пункту 2.3. якого визначена станом на 01.02.2013 року штрафна санкція в сумі 15 656,15 грн., у зв'язку з пропущенням граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 116.1 ст.116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Наказом Мінфіна України від 28.11.2012 р., № 1236 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків ( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за N 2135/22447). Так, пунктами 2.1.-2.2. розділу ІІ Порядок складання органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень цього Порядку передбачено, що органи державної податкової служби визначають суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;

б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;

г) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

ґ) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу II Кодексу.

У випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, серед яких за формою згідно з додатком 3 складається податкове повідомлення-рішення за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма "Ш").

Входячи з вищевказаних правових приписів, суд вважає, що в даному випадку підставою для стягнення податкового боргу є прийняте податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій, за яким вказане податкове зобов'язання є узгодженим та підлягає сплаті у визначені ним строки.

При цьому, як підтвердив представник позивача в судовому засіданні, податкове повідомлення - рішення Іванівським відділенням Генічеської МДПІ про застосування штрафних санкцій до ОСОБА_2 не приймалось.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача щодо стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 15656,15 грн.

Щодо стягнення податкового боргу внаслідок нарахованої пені у сумі 3710,50 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання податковим органом ОСОБА_2 нарахована пеня у сумі 95,28 грн. При цьому правомірність нарахування пені у сумі 3615,22 грн. (3710,50 грн. - 95,28 грн.) підтверджена наданою позивачем відомістю щодо заборгованості по орендній платі за землю, підписаною ревізором - інспектором ДПІ, що на думку суду не є належним доказом.

Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення пені у сумі 3 615,22 грн.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що станом на 01.02.2013 року загальна сума несплаченого ОСОБА_2 грошового зобов'язання по орендній платі за землю складає 78376,04 грн. ( 185 920,17 - 107 639,41 + 95,28)

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 ПК України).

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу була вручена податкова вимога від 23.10.2012 року №15. Проте податковий борг відповідача у сумі 78376,04 грн. залишається не сплаченим.

Відповідно до пп.20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Положенням п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Іванівського відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу у сумі 78376,04 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету одержувач - Трохимівська сільська рада, код платежу: 13050500, р/р 33217815700182, код одержувача 37915328 банк ГУДКСУ у Херсонській області м. Херсон МФО 852010 заборгованість по орендній платі за землю в сумі 78376,04 грн. (сімдесят вісім тисяч триста сімдесят шість гривень 4 коп.).

В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету пені в сумі 3615,22 грн. та штрафної санкції в сумі 15656,15 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 квітня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.1.5