Постанова № 31049947, 26.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року Справа № 803/666/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Котика С.Ю.,

представника відповідача Кузнецової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротон» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротон» (далі - позивач, ТзОВ «Євротон», товариство) звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 січня 2013 року №0000052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 289579,50 грн. (в тому числі: за основним платежем - 193053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96526,50 грн.); №0000012206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 147956,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на хибність висновків Луцької ОДПІ, викладених в акті перевірки ТзОВ «Євротон» з питань здійснення фінансово-господарський операцій з ТзОВ «Справа Наша» у вересні 2012 року, а саме: щодо порушення позивачем ст.185, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, безпідставності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за наслідками господарських операцій із ТзОВ «Справа Наша». На спростування висновків податкового органу позивач зазначає, що ТзОВ «Євротон» дотримано встановленого законодавством порядку формування податкового кредиту за господарськими операціями із ТзОВ «Справа Наша», доказом чого є належним чином оформлені первинні документи, а твердження Луцької ОДПІ щодо відсутності реального характеру здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом спростовується тим, що сторони за договором в повному обсязі виконали свої зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях Луцька ОДПІ адміністративний позов не визнала з тих підстав, що матеріалами перевірки ТзОВ «Євротон» встановлено порушення ст.185, п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: ТзОВ «Євротон» завищено податковий кредит у декларації за вересень 2012 року на 345540 грн., в результаті чого за вказаний звітний період завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 147956,00 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 193053 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року ПДВ з вартості товарів, придбаних у ТзОВ «Справа Наша» (м.Київ). Вказані обставини підтверджуються тим, що відповідно до матеріалів зустрічної перевірки ТзОВ «Справа наша», проведеної ДПІ у Солом'янському районі м.Києва, встановлено, що ТзОВ «Справа наша» за зареєстрованою адресою не знаходиться, немає можливості встановити об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників і підприємств-покупців за вересень 2012 року в розумінні п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за вересень 2012 року по ТзОВ «Справа Наша» не відображено у вказаному звітному періоді суму податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТзОВ «Євротон». Враховуючи вказані обставини, Луцька ОДПІ вважає, що в ході перевірки правомірно зроблено висновок про завищення ТзОВ «Євротон» податкового кредиту по операціях з придбання товару в ТзОВ «Справа Наша», а тому просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подані заперечення та просила в задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Євротон» відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що з 14.12.2012 року по 21.12.2012 року службовими особами Луцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Євротон» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Справа Наша» у вересні 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2012 року №7438/22-6/33845247, яким встановлено порушення товариством ст.185, п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду вересня 2012 року на 4531,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду вересня 2012 року на 147956,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у вересні 2012 року на 193053,00 грн. (а.с.11-16).

На підставі акту перевірки від 27.12.2012 року №7438/22-6/33845247 Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013 року: №0000052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 289579,50 грн. (в тому числі: за основним платежем - 193053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96526,50 грн.); №0000012206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 147956,00 грн. (а.с.17,18).

За наслідками проведеної позивачем процедури адміністративного оскарження скарги ТзОВ «Євротон» залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 15.01.2012 року №0000052201 та №0000012206 - без змін (а.с.19-23).

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про непідтвердження факту здійснення господарських операцій із ТзОВ «Справа Наша» згідно укладеного договору купівлі-продажу від 10.09.2012 року №10/09 та недотримання позивачем вимог податкового законодавства України при формуванні податкового кредиту вересня 2012 року базується на тому, що в ході перевірки не надано документів щодо якості товару та його походження, документів на підтвердження факту зберігання товару та його реалізації, крім того, в основу акту перевірки також покладені висновки матеріалів зустрічної звірки ТзОВ «Справа Наша», відповідно до яких даний контрагент позивача має ознаки фіктивності.

Однак, суд вважає висновки Луцької ОДПІ, викладені в акті перевірки ТзОВ «Євротон» від 27.12.2012 року №7438/22-6/33845247, передчасними та такими, що не ґрунтуються на повно та всебічно досліджених обставинах здійснення позивачем господарських операцій із ТзОВ «Справа Наша».

Так, судом встановлено, що 10.09.2012 року між позивачем як покупцем та ТзОВ «Справа Наша» як продавцем укладено договір купівлі-продажу №10/09, предметом договору якого, згідно п.1.1 є передача Продавцем у власність Покупця товару, визначеного в специфікації, та обов'язок Покупця прийняти та оплатити цей товар (а.с.80-82).

Ціна за кожну партію товару та одиницю, а також кількість, асортимент товару вказується у відповідних специфікаціях, накладних, актах прийому-передачі. Згідно договору оплата товару здійснюється покупцем за визначеною у договорі ціною та строк, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у реквізитах даного товару.

Згідно специфікації №1 до договору купівлі-продажу №10/09 від 10.09.2012 року відповідно до вищезазначеного договору Продавець зобов'язаний поставити та передати Покупцю наступний товар:

цегла лицьова персикова в кількості 220,00 т.шт. загальною вартістю 771540,00 грн.;

цегла клінкерна «Бордо» червона в кількості 60,00 т.шт. загальною вартістю 318720,00 грн.;

цегла клінкерна «Корсіка» жовта в кількості 60,00 т.шт. загальною вартістю 318720,00 грн.;

цегла клінкерна «Мілан» коричнева в кількості 60,00 т.шт. загальною вартістю 318720,00 грн. (а.с.83).

На виконання вказаного договору ТзОВ «Справа Наша» здійснено передачу товару у власність покупця за видатковою накладною №13 від 11.09.2012 року (а.с.87) та актом приймання-передачі товару №1 від 11.09.2012 року (а.с.84), а ТзОВ «Євротон» здійснено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.10.2012 року №957 та від 25.10.2012 року №967 (а.с.67-68).

ТзОВ «Справа Наша» виписано (оформлено) податкову накладну №1 від 11.09.2012 року (а.с.85), на підставі якої ПДВ в сумі 345540,00 грн. було включено позивачем до складу податкового кредиту вересня 2012 року.

Відповідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Таким чином, наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної підтверджує його право на формування податкового кредиту з ПДВ, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

При цьому посилання Луцької ОДПІ на відсутність документів щодо якості товару та його походження не може бути беззаперечним доказом безпідставного віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки зазначені документи носять інформативний характер щодо якісних показників продукції та не є документами, на підставі яких формується податковий облік платника податків.

Крім того, як зазначає позивач, такі документи при перевірці податковим органом не вимагались, натомість на підтвердження їх наявності ТзОВ «Євротон» надало сертифікати відповідності придбаного товару, а саме: цегли керамічної виробника ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (а.с.47-49).

Водночас судом встановлено, що транспортування товару від продавця ТзОВ «Справа Наша» до покупця ТзОВ «Євротон» не відбувалось, оскільки передача товару згідно умов договору здійснювалась по терміналу: Львівська обл., Миколаївський р-н, смт.Розділ, вул.Промислова, 3 (п.2.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що згідно умов договору зберігання №91 від 30.05.2012 року ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (зберігач) зобов'язується зберігати будівельні матеріали, передані йому ТзОВ «Євротон» (поклажодавець), і повернути це майно в цілості на умовах, визначених даним договором (а.с.24-26). За зберігання майна поклажодавець сплачує плату в розмірі 120 грн. в т.ч. ПДВ за 1 місяць зберігання майна. Передача майна на зберігання здійснюється товарними партіями залізничним або автомобільним транспортом на умовах СРТ - перевезення оплачене до пункту призначення (в редакції Інкотермс - 2000). Поставка майна на зберігання може здійснюватися на умовах, додатково погоджених сторонами. Сторони погодили, що майно зберігатиметься за наступною адресою: Львівська обл., Миколаївський район, смт.Розділ, вул. Промислова, 3.

З акту приймання-передачі до договору зберігання від 11.09.2012 року вбачається, що ТзОВ «Євротон» передало на зберігання ПрАТ «Роздільський керамічний завод» цеглу загальною вартістю 2073240,00 грн., в тому числі ПДВ - 345540,00 грн. (а.с.29).

Суд не приймає до уваги твердження податкового органу в акті перевірки про те, що позивачем не надано документів, які підтверджують операції із зберігання ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (рахунки, платіжні доручення, банківські виписки щодо послуг зберігання тощо) та документів щодо реалізації товару, зокрема, актів прийому-передачі на повернення із складів ПрАТ «Роздільський керамічний завод», що, на думку Луцької ОДПІ, унеможливлює підтвердити факт здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до актів приймання-передачі від 12-23 вересня 2012 року, 25-30 вересня 2012 року до договору зберігання №91 від 30.05.2012 року ПрАТ «Роздільський керамічний завод» передавало цеглу зі зберігання ТзОВ «Євротон», а останнє приймало даний товар (а.с.30-46). Крім того, відповідно до платіжного доручення від 19.04.2013 року №181 вбачається проведення позивачем розрахунку із ПрАТ «Роздільський керамічний завод» за надані послуги зберігання (а.с.91).

Разом з тим, відповідно до акту ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 05.12.2012 року №1269/22-317/32877786 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Справа Наша» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року» податковим органом встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, директор та бухгалтер товариства відмовились давати пояснення та документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій (а.с.72-79).

Однак, на думку суду, вказані обставини не можуть свідчити про відсутність реальних поставок товару від ТзОВ «Справа Наша» до ТзОВ «Євротон». Позивач в даному випадку не може нести відповідальність за неналежну поведінку свого контрагента, водночас можливі порушення ТзОВ «Справа Наша» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Натомість, актом перевірки ТзОВ «Справа Наша» підтверджено декларування даним товариством податкових зобов'язань з ПДВ у вересні 2012 року по контрагенту - ТзОВ «Євротон» на суму ПДВ 345540,00 грн., чим в свою чергу спростовуються заперечення відповідача про наявні розбіжності за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА за вересень 2012 року між ТзОВ «Справа Наша» та ТзОВ «Євротон».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Луцькою ОДПІ не надано суду належних та допустимих доказів того, що дані податкового обліку ТзОВ «Євротон» за вересень 2012 року сформовані на недостовірних документах, за відсутності факту реального здійснення господарських операцій із ТзОВ «Справа Наша».

При проведенні перевірки податковим органом належним чином не досліджено наявність у позивача господарської мети та економічної вигоди з придбання цегли, не взято до уваги ту обставину, що основним видом діяльності ТзОВ «Євротон» є оптова торгівля, зокрема, будівельними матеріалами. Відповідно до реєстру реалізації ТзОВ «Євротон» за період з 12 по 30 вересня 2012 року вбачається систематична реалізація позивачем контрагентам-покупцям різного виду цегли (а.с.88), що повністю узгоджується з його господарською діяльністю.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача в судовому засіданні на ту обставину, що ТзОВ «Справа Наша» є посередником, і за наявності прямих контактів із виробником цегли - ПрАТ «Роздільський керамічний завод» її придбання у посередників є необгрунтованим, оскільки такі твердження не спростовують факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Справа Наша». Крім того, податковим органом не доведено, що такі операції не були економічно вигідні для позивача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ за охоплений перевіркою період по операціях із придбання цегли у ТзОВ «Справа Наша», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 27.12.2012 року №7438/22-6/33845247, а тому податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.01.2013 року №0000012206 та №0000052201, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 січня 2013 року №0000012206 та №0000052201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій