Ухвала суду № 31049187, 24.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 9104/103789/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П.., Носа С.П.,

за участю секретаря - Драбчук М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року по справі № 2а-1049/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гора» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гора» (далі - ТзОВ «Гора») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 20.10.2011 року № 0003182320 та № 0003192320.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на помилковість висновків ДПІ у Франківському районі м. Львова про нереальність господарських операцій з контрагентами ПП «Версант», ПП «Бізнес груп», ПП «Оптіма-Інформ» та ПП «Сервіс Доріг».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року вказаний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 20.10.2011 року № 0003182320 та № 0003192320.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на відсутність у позивача належним чином оформлених документів в підтвердження факту продажу ПП «Версант», ПП «Бізнес груп», ПП «Оптіма-Інформ» та ПП «Сервіс Доріг» продукції ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», на неможливість здійснення вказаними контрагентами позивача господарської діяльності у зв'язку з відсутністю відповідних економічних ресурсів, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів та працівників, а також на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Франківському районі м. Львова, на виконання постанови слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 28.07.2011 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Гора» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 10.10.2011 року № 2382/23-2/31978878.

Даний акт містить висновки про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 598041.00 грн., в тому числі за четвертий квартал 2009 року в сумі 102841.00 грн., за перший квартал 2010 року в сумі 352627.00 грн., за другий квартал 2010 року в сумі 142573.00 грн., у зв'язку з невідображенням в додатках К1/1 до декларацій з податку на прибуток за 2009 рік, перший квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року запасів не використаних у господарській діяльності в сумі 598041.00 грн., а відповідно про порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також про заниження податку на додану вартість в сумі 478432.00 грн., в тому числі за грудень 2009 року в сумі 82277.00 грн., за березень 2010 року в сумі 282102.00 грн., за квітень 2010 року в сумі 61722.00 грн., за червень 2010 року в сумі 52331.00 грн., а відповідно про порушення вимог п.1.7, п.1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вказані висновки обґрунтовані тим, що ТзОВ «Гора» не реалізовувало придбані в ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» скретч-картки своїм контрагентам ПП «Версант», ПП «Бізнес груп», ПП «Оптіма-Інформ» та ПП «Сервіс Доріг», а відповідно ними не надавались ТзОВ «Гора» послуги щодо популяризації та просування товару, а тому ТзОВ «Гора» безпідставно не відобразило вартість скретч-карток в додатках К1/1 до декларацій з податку на прибуток за 2009 рік, перший квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року як запаси не використані у господарській діяльності, безпідставно віднесла до складу валових витрат вартість отриманих від вказаних контрагентів послуг по популяризації та просуванню товару та безпідставно сформувало податковий кредит з врахуванням сум податку на додану вартість з операцій щодо придбання скретч-карток, які не використані в господарській діяльності.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова 20.10.2011 року прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме: № 0003182320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток на 747551.25 грн., з яких за основним платежем на суму 598041.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 149510.25 грн. та № 0003192320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 598040.00 грн., з яких за основним платежем на суму 478432.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 119608.00 грн.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." було укладено договір поставки № 671/2008 та додаткові угоди до нього, згідно яких ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." взяв на себе зобов'язання здійснити поставку товару позивачу, а позивач - прийняти та оплатити товар згідно умов викладених в даному договорі.

На виконання умов вказаного договору позивач в період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року приймав в ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." товар згідно виписаних накладних. Також на поставлений товар ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." виписувались податкові накладні.

Крім цього, між позивачем та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» було укладено договори про надання послуг № 671/2008 та 42/2009, згідно яких, у порядку та на умовах, визначених цими договорами, позивач зобов'язувався надавати послуги по популяризації торговельних марок та просуванню товару, а ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» - прийняти та оплатити належним чином надані послуги в порядку, визначеному цими договорами. За вказаними договорами позивачем та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» складались та підписувались акти приймання-передачі наданих послуг. Згідно банківських виписок розрахунки між позивачем та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» по вказаних договорах поставки та договору про надання послуг проведені в повному обсязі.

Позивач, який згідно договору поставки № 671/2008 є дистриб'ютором ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», з метою реалізації товару власним партнерам та просування телекомунікаційних послуг на визначеній ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» території, уклав договори поставки з ПП «Версант», ПП «Сервіс Доріг», ПП «Бізнес групп», ПП «Оптіма-Інформ». Згідно вказаних договорів позивач зобов'язувався здійснити поставку товару покупцям, а покупці - прийняти та оплатити товар згідно умов, викладених в цих договорах.

На виконання умов вказаних договорів поставки покупці прийняли від позивача товар згідно виписаних ним видаткових накладних. На поставлений товар позивачем виписано податкові накладні.

Крім цього, позивач, будучи дистриб'ютором ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", з метою просування телекомунікаційних послуг уклав з ПП "Версант", ПП "Сервіс Доріг", ПП "Бізнес груп", ПП "Оптіма-Інформ" договори про надання послуг, згідно яких покупці зобов'язувались надавати послуги по популяризації торговельних марок та просуванню товару, а позивач - прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

На виконання умов вказаних договорів позивачем та ПП "Версант", ПП "Сервіс Доріг" ПП "Бізнес груп", ПП "Оптіма-Інформ", складались акти приймання-передачі виконаних робіт. Вказаними контрагентами позивача виписані податкові накладні на надані послуги. Згідно банківських виписок розрахунки між позивачем та вказаними контрагентами проведені в повному обсязі.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ПП «Версант», ПП «Бізнес груп», ПП «Оптіма-Інформ», ПП «Сервіс Доріг» були зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість, що факт реалізації позивачем товару вказаним контрагентам та факт надання ними позивачу послуг доводиться дослідженими по справі доказами, а також тим, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийнятих ним рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За змістом норм п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.3, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг, або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В підтвердження факту існування вказаних обставин у даній справі ДПІ у Франківському районі м. Львова не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, договорами поставки, договорами про надання послуг, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі наданих послуг.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були зареєстровані в установлено законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також необхідно зазначити, що з врахуванням норми пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) відповідач не мав жодних правових підстав для їх винесення, оскільки перевірка, за результатами якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена за постановою слідчого, що була винесена в ході розслідування кримінальної, тобто відповідно до кримінально-процесуального закону, і відповідач на момент прийняття цього рішення не володів інформацією про набрання законної сили рішенням в цій кримінальній справі.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року по справі № 2а-1049/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС