Ухвала суду № 31048046, 20.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. справа № 2а-4714/10

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 р. у справі № 2а-4714/10

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: відшкодування заборгованості по страховим внескам ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі (далі по тексту УПФ України в Кіровоградському районі) звернулося в адміністративний суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 857, 46 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 р. адміністративний позов задовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Таким чином, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу особи як платника податків.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанціїї, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду і направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позивач керувався законами України № 2461 VI від 17 липня 2010 року «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно яких фізичні особи- суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні нами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, починаючи з липня 2010 року зобов'язанні сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески.

Закон України від 08.07.2010 року за 2461 VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності у серпні 2010р. (Текст закону було опубліковано в пресі 30 липня 2010 року). Не дивлячись на це, відповідач подав позов про стягнення страхових внесків, починаючи з 01 липня 2010 року, тобто за місяць до прийняття закону. Зазначене суперечить вимогам Законодавства України, згідно якого що закон не має зворотної сили.

Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Представники сторін та позивач, належним чином повідомлені про час розгляду справи, до суду не прибули. Відповідно до норм ст..41 КАС технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон № 1058) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в УПФУ в Кіровоградському районі як платник страхових внесків, що обрала особливий спосіб оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV, страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до Закону України №2461-VI від 17 липня 2010 року "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якого фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей, зазначених осіб , які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, починаючи з липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, яка згідно Закону України "Про внесення змін до Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" та указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності", що перераховується органами Державного казначейства України на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Правовідносини щодо сплати та стягнення несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасно перерахованих) страхових внесків регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

За змістом ч.2. ст.106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Частиною 3 ст.106 Закону №1058-IV визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Доказів оскарження вимоги позивача від 01.11.2010 р. (а.с.5) відповідач не надав, як і доказів сплати визначної в ній суми.

За таких обставин вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області про стягнення заборгованості по страхових внесках у сумі 857, 46 грн. слід визнати законними та обґрунтованими.

Доводи відповідача стосовного того, що вимога позивача не відповідає нормам матеріального права, не приймається судом апеляційної інстанції як підстава для відмови у задоволенні позову, виходячи з норм ч.3 ст. 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та наявності у відповідача узгодженої суми недоїмки за III квартал 2010 року.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 р - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко