Постанова № 31047278, 16.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/3026/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «ДТЕК Дніпрообленего»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «ДТЕК Дніпрообленего» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Енергопостачальна компанія «ДТЕК Дніпрообленего» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправними дії по збільшенню грошових зобов'язань ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» по податку на додану вартість і податку на прибуток та по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій протиправними; визнати нечинними повідомлення-рішення №0000178821, №0000188821 від 02.03.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки доказів безтоварності та/або фіктивності господарських операцій, що здійснювались за договором №1142 від 08.05.2008р., укладеного між ВАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» та ТОВ «Петра Плюс» на поставку силових трансформаторів відповідачем не наведено, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується наданими ВАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» під час проведення перевірки податковими та видатковими накладними та дослідженими СДПІ під час перевірки господарським договором та платіжними документами. Зазначає, що правовідносини між ПАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» та TOB «Петра Плюс» не були об'єктом дослідження вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 р. при розгляді кримінальної справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року позов у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «ЕК «Енергопостачальна компанія «ДТЕК Дніпрообленего» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що правовідносини між ПАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» та TOB «Петра Плюс» не були об'єктом дослідження вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 р. при розгляді кримінальної справи, а тому він не може мати преюдиціального значення. Крім того зазначає, що висновки податкового органу базуються лише на цьому вироку без дослідження первинних документів по даній господарській операції.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську просить відмовити у її задоволенні та залиши ти без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представники ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 31.01.2011р. по 04.02.2011р. СДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ВАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Петра Плюс» за період з 01.09.08 р. по 30.09.2010 р., про що складено Акт №204/08-03/1-23359034 від 11.02.11р.

При проведенні перевірки були використані матеріали документальної невиїзної перевірки ТОВ «Петра Плюс» з питань правильності дотримання податкового та іншого законодавства за період з 19.02.07 по 28.04.10 (акт від 21.10.10 № 8517/23-3/34883676) отримані від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська листом від 22.10.10р.

Відповідно до вищевказаного акту, у період з 18.01.07 по 17.04.07 та з 11.07.08 по 21.09.09 директором ТОВ «Петра Плюс» був громадянин ОСОБА_1, який вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 був визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України «Фіктивне підприємництво», ч.3 ст.28 ч.2 ст.202 та ч.1 ст.366 КК України.

Перевіркою встановлені порушення п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287106,80грн, у тому числі за: вересень 2008 року - 82984грн.; жовтень 2008 року - 8203,08грн; листопад 2008 року - 92086,68грн., березень 2009 року - 103833,04грн.; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103246грн., у тому числі за: 1 квартал 2009р. - 4805грн., 2 квартал 2009р. - 12883грн., 3 квартал 2009р. - 15150грн., 4 квартал 2009р. - 18824грн., 1 квартал 2010р. - 18269грн., 2 квартал 2010р. - 17173грн., 3 квартал 2010р. - 16142грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2011р. №0000178821 на загальну суму 358883,50грн. (по податку на додану вартість - 287106,80грн., штрафні (фінансові) санкції - 71776,70грн.), №0000188821 на загальну суму 129057,50грн. (по податку на прибуток - 103246грн., штрафні (фінансові) санкції - 25811,50грн.).

Як встановлено судом першої інстанції між позивачем та ТОВ «Петра Плюс» та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» укладено договір поставки №1142/08 від 08.05.08р. Всього за перевіряємий період підприємством ТОВ «Петра Плюс» на адресу ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» поставлено трансформаторів у кількості 49 шт. на загальну суму 1722640,69грн., в т.ч. ПДВ 287106,78грн. Дані суми в повному обсязі сплачені позивачем на банківський рахунок ТОВ «Петра Плюс».

На виконання укладених договорів позивачу надано ряд первинних документів: видаткових та податкових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із висновків встановлених вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.09 р., однак при цьому судом першої інстанції не було взято до уваги, що правовідносини між ПАТ «Дніпрообленерго» та TOB «Петра Плюс» за договором № 1142/08 від 08.05.2008 не були об'єктом дослідження при розгляді кримінальної справи № 1-298/2009.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До валових витрат виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином згідно вказаної норми не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

У акті перевірки не визначено та не виявлено перевіряючими відсутність у позивача розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку в порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно із п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом.

ПАТ «ЕК «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленего» було сформовано спірну суму податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Петра Плюс» по зазначених вище господарській операції, що у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги чинного, на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту, законодавства та, зокрема, Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 Закону № 168/97-ВР).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень вказаного Закону сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Тобто, покупець-платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зроблений податковим органом висновок про допущенні порушення з боку ВАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість суперечить нормам податкового законодавства.

Перевіркою не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

На момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Крім того слід зазначити, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, складених під час перевезення придбаного ним товару не є спростуванням реальності спірних господарських операцій. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У даному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення.

Посилання податкового органу на відсутність у ТОВ «Петра Плюс» трудових ресурсів не може свідчити про відсутність реальності господарської операції, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, адже податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 визнано винним директора TOB «Петра Плюс» ОСОБА_1 в здійсненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, а саме за здійснення ним фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Однак, правовідносини між ПАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» та TOB «Петра Плюс» за договором № 1142/08 від 08.05.2008 не були об'єктом дослідження при розгляді кримінальної справи № 1-298/2009, а тому слід погодитися з доводами апеляційної скарги що вказаний вирок не має преюдиціального значення для вирішення даної справи в розумінні ч. 4 ст. 72 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зроблений податковим органом висновок про допущенні порушення з боку ВАТ «ЕК «ДТЕК Дніпрообленерго» вимог .п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є неправомірним і відповідач у справі, який є податковим органом, суб'єктом владних повноважень, під час прийняття цього рішення діяв не у межах повноважень та не у спосіб які визначені чинним законодавством, а суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення ним рішення з порушенням норм чинного матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «ДТЕК Дніпрообленего» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «ДТЕК Дніпрообленего» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000178821, № 0000188821 від 02.03.2011р.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 19 квітня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова