Постанова № 31046567, 26.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1052/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2013 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000061700 від 20.10.2011, №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказувала на те, що між нею та Лубенською міською радою укладено договір оренди землі від 26.09.2011, згідно якого орендна плата вноситься орендарем з 21.01.2011. В цей же день (26.09.2011) здійснено фактичну передачу об'єкту оренди, про що складено акт прийому-передачі земельної ділянки. У подальшому, 06.03.2012 сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, в якій визначено, що орендна плата вноситься орендарем з 26.09.2011. З огляду на укладення додаткової угоди, позивач заперечує проти обов'язку сплати орендної плати за земельну ділянку з січня 2011 року, оскільки фактично вказана земельна ділянка знаходиться в її користуванні з 26.09.2011, а відтак і сплачувати за вказану земельну ділянку позивач повинна починаючи з 26.09.2011. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 заперечує проти правомірності нарахування їй Лубенською ОДПІ орендної плати з 21.01.2011 згідно податкового повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011 в сумі 20933,77 грн. Крім того, зазначала, що з огляду на наявність у неї переплати по орендній платі за землю, відповідачем неправомірно винесені податкові повідомлення-рішення №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з даного виду податку на загальну суму 2894,82 грн.

Позивач направила до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримувала в повному обсязі та просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2013 проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні. В своїх письмових запереченнях посилався на те, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011 винесене податковим органом до укладення сторонами додаткової угоди від 06.03.2012 до договору оренди землі, на підставі якої проведено зменшення нарахованої суми орендної плати за 2011 рік на 15064,13 грн. Оскільки укладення вказаної додаткової угоди відбулося вже після завершення граничного строку сплати податкового зобов'язання по орендній платі, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000061700 від 20.10.2011, яке на час надання позивачем до податкового органу угоди набуло статусу узгодженого, то це має наслідком застосування штрафних фінансових санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. У зв'язку з цим, вважає, що до позивача правомірно застосовано податковими повідомленнями-рішеннями №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012 штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб.

В судове засідання 26.04.2013 представник відповідача не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, надіслав до суду клопотання, в якому просив провести дане судове засідання за відсутності уповноваженого представника Лубенської ОДПІ та повідомити податковий орган про прийняте рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2011 ОСОБА_1 укладено договір оренди землі з Лубенською міською радою (а.с. 9-10).

Відповідно до умов даного договору об'єктом оренди є земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0266 га. Пунктом 4 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем з 21.01.2011 у грошовій формі 12% нормативної грошової оцінки до земельного податку. Щомісячна орендна плата становить 1845,61 грн. Договір зареєстровано у Лубенській міській раді за №1635.

26.09.2011 складено акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки в натурі (а.с. 11).

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, 20.10.2011 Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0000061700, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "орендна плата з фізичних осіб" в розмірі 20933,77 грн (а.с. 41).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте конверт повернувся до податкового органу з відміткою пошти від 26.11.2011 "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки у визначений законом строк узгоджене податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб позивачем сплачено не було, 18.04.2012 Лубенською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0102871701, №0102881701 та №0102891701 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 184,56 грн, 369,12 грн та 2341,14 грн відповідно (а.с. 37-39). Загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій становить 2894,82 грн.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю визначення їй суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб та застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій, звернулась до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000061700 від 20.10.2011, №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Лубенської ОДПІ №0000061700 від 20.10.2011, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як встановлено положеннями статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим кодексом України.

Згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як встановлено статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як слідує з матеріалів справи, 26.09.2011 ОСОБА_1 укладено договір оренди землі з Лубенською міською радою, відповідно до умов якого об'єктом оренди є земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0266 га. Згідно з вказаним договором орендна плата вноситься орендарем з 21.01.2011 у грошовій формі 12% нормативної грошової оцінки до земельного податку. Щомісячна орендна плата становить 1845,61 грн.

У пункті 288.7 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Як встановлено статтею 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

На підставі вказаної норми, громадянці ОСОБА_1 податковим органом визначено до сплати податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 20933,77 грн за період з 21.01.2011 по 31.12.2011, про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011. Вказану в податковому повідомленні-рішенні суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю позивач повинна була сплатити у строки, визначенні чинним законодавством.

Так, пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, вказане податкове повідомлення-рішення направлялось рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання позивача, зазначену у договорі оренди земельної ділянки від 26.09.2011, а саме: АДРЕСА_1, проте конверт повернувся до податкового органу без вручення із відміткою пошти від 26.11.2011 "за закінченням терміну зберігання". Вказаний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією зазначеного конверту (а.с. 42).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 20933,77 грн надсилалось Лубенською ОДПІ за вірною адресою, а позивачем не було одержано з власної вини.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Виходячи з наведених норм, беручи до уваги, що поштовою службою зазначено на конверті поряд із відміткою про невручення відправлення (за закінченням терміну зберігання) дату "26.11.2011", та з огляду на положення пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, суд вказує, що податкове повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011 вважається врученим позивачеві саме 26.11.2011, а строк сплати визначеного ним податкового зобов'язання із земельного податку настав 25.01.2012.

Однак, у визначений законом строк податкове зобов'язання позивачем у повному обсязі сплачено не було. При цьому, матеріали справи та облікова картка особового рахунку ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб свідчать лише про часткове погашення грошового зобов'язання з даного виду податку. Станом на 05.03.2012 за позивачем згідно даних облікової картки особового рахунку обліковувалась заборгованість в сумі 11705,72 грн.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Лубенська ОДПІ, забезпечивши додержання приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, спрямовувала сплачені позивачем кошти на погашення існуючого податкового боргу, що виник 25.01.2012 в зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000061700 від 20.10.2011.

Як зазначалося сторонами (позивачем у позовній заяві, а відповідачем - у письмовому запереченні) та встановлено судом в ході розгляду справи, 14.03.2012 ОСОБА_1 надано до Лубенської ОДПІ копію додаткової угоди від 06.03.2012 до договору оренди земельної ділянки від 26.09.2011, підписаної між нею та Лубенською міською радою, в якій визначено, що орендна плата вноситься орендарем з 26.09.2011.

На підставі додаткової угоди від 06.03.2013 податковим органом проведено зменшення нарахованої ОСОБА_1 суми орендної плати на 2011 рік на 15064,13 грн, у зв'язку з чим станом на 06.03.2012 у позивача виникла переплата з даного виду податку в сумі 3216,47 грн.

В зв'язку з укладенням додаткової угоди, позивач у позовній заяві заперечує проти обов'язку сплати орендної плати за земельну ділянку з 21.01.2011, як визначено податковим повідомленням-рішенням №0000061700 від 20.10.2011, оскільки фактично вказана земельна ділянка була отримана нею 26.09.2011 (згідно акту прийому-передачі земельної ділянки), а відтак і сплачувати за вказану земельну ділянку вона повинна починаючи з 26.09.2011.

З огляду на це, ОСОБА_1 заперечує проти правомірності нарахування їй Лубенською ОДПІ орендної плати за 2011 рік, починаючи з 21.01.2011, згідно податкового повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011 в сумі 20933,77 грн.

Суд не погоджується з такою позицією позивача та зауважує, що у договорі оренди землі, укладеному між ОСОБА_1 та Лубенською міською радою 26.09.2011 та зареєстрованому в Лубенській міській раді за №1635, сторонами в добровільному порядку визначено, що орендна плата вноситься орендарем з 21.01.2011.

На момент прийняття Лубенською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011, а також на момент набуття податкового зобов'язання по орендній платі, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, статусу узгодженого зобов'язання, договір оренди землі від 29.06.2011 діяв саме в названій редакції, його сторонами не оспорювався, не був оскаржений чи скасований. Відтак, у податкового органу не було правових підстав нараховувати позивачу орендну плату з фізичних осіб з дня укладення договору та підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, а саме, з 26.09.2011, оскільки це суперечило б умовам чинного договору оренди.

Судом встановлено, що укладення позивачем додаткової угоди про зміну періоду сплати орендної плати та надання копії даної угоди до податкового органу відбулося вже після завершення граничного строку сплати податкового зобов'язання по орендній платі, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000061700 від 20.10.2011, яке на час надання позивачем угоди набуло статусу узгодженого.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011 прийняте Лубенською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Лубенської ОДПІ №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пункту 126.1 статті 126 розділу II Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до наведеної норми, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб Лубенською ОДПІ застосовано до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції згідно податкових-повідомлень рішень від 18.04.2012 №0102881701 на суму 369,12 грн (затримка 35 календарних днів), №0102871701 на суму 184,56 грн (затримка 6 календарних днів) та №0102891701 на суму 2341,14 грн (затримка 41 календарний день) /а.с. 37-39/. Загальна сума штрафних /фінансових/ санкцій складає 2894,82 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялися Лубенською ОДПІ на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, однак, конверт повернувся на адресу податкового органу без вручення з відміткою пошти від 28.04.2012 "адресат не проживає", тобто, у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням (а.с. 36).

При цьому, як встановлено судом з наявної в матеріалах справи копії конверту, в якому податкові повідомлення-рішення надсилались позивачеві, та який згодом повернувся до Лубенської ОДПІ, податкові повідомлення-рішення №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012 надсилались ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, яка, як зазначено вище, є належною адресою для надіслання кореспонденції позивачеві.

З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України та зазначену на конверті дату відмітки поштової служби про неможливість вручення відправлення, зазначені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачеві 28.04.2012.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини щодо правомірності прийняття Лубенською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000061700 від 20.10.2011 та несвоєчасної сплати ОСОБА_1, протягом строків, визначених Податковим кодексом України, узгодженої суми грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб згідно вказаного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про правомірність прийняття Лубенською ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 2894,82 грн.

Крім того, суд вважає за доцільне відмітити те, що ОСОБА_1 оскаржувалась в судовому порядку податкова вимога №13 від 05.09.2012, яка була сформована податковим органом відповідно до статті 59 Податкового кодексу України та наказу ДПС України №1037 від 24.12.2010 за наслідками несвоєчасної сплати грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0000061700 від 20.10.2011 та несплати штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012, застосованих за таку несвоєчасну сплату.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 у справі №2а-1670/6100/12 позовні вимоги ОСОБА_1 до Лубенської ОДПІ про скасування податкової вимоги №13 від 05.09.2012 задоволено в повному обсязі (а.с. 55-61).

Разом з тим, в результаті оскарження вказаної постанови до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Лубенської ОДПІ задоволено, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 - скасовано з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 у справі №2а-1670/6100/12, що набрала законної сили 09.01.2013 /а.с. 62-64/).

При цьому, під час розгляду апеляційної скарги Лубенської ОДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2012, колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду досліджувалися оригінали доказів направлення та отримання податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження у даній справі, та встановлено, що вони надсилалися Лубенською ОДПІ за вірною адресою, а ОСОБА_1 не були одержані із власної вини.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012 прийняті Лубенською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000061700 від 20.10.2011, №0102871701, №0102881701 та №0102891701 від 18.04.2012 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава